Дослідження, що аналізують дані 189 країн, виявили, що між 1990 і 2017 роками споживання алкоголю серед населення Землі зросло на 70 відсотків, особливо значною мірою на Далекому Сході та в Індії. Споживання алкоголю зменшилось у розвинених західних індустріальних державах.

вислизає

Збільшення значень зумовлене не лише збільшенням середнього споживання на душу населення, а й збільшенням кількості населення.

Існують також великі регіональні відмінності в темпах зростання.

Наприклад, хоча зростання в Китаї, Індії та В’єтнамі є сильним, високий рівень споживання різко впав у країнах Східної Європи.

Дорожньо-транспортні пригоди, серцево-судинні захворювання та рак - лише деякі з причин смерті, які прямо чи опосередковано пов’язані з алкоголем.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2016 році кожна 20-та смерть була пов’язана з алкоголем.

З цієї причини організація заявляє, що до 2025 року зменшення споживання алкоголю має бути зменшено на десять відсотків порівняно з 2018 роком. Однак, на думку авторів дослідження, ця мета навряд чи буде досягнута.

"Натомість споживання алкоголю стає головним фактором ризику для передбачуваних захворювань, і його наслідки значно посилюються в порівнянні з іншими факторами ризику", - сказав Якоб Манті, науковий співробітник Інституту клінічної психології та психотерапії Технічного університету Дрездена.

Для дослідження було проаналізовано споживання алкоголю людьми у віці від 15 до 99 років у 1990, 2010 та 2017 роках у 189 країнах, і з цього оцінено значення 2030. В Північній Африці та на Близькому Сході було виявлено найнижчі показники пиття в 2017 році, тоді як найвищий рівень був у Центральній та Східній Європі.

Найбільший приріст на 34 відсотки з 2010 року вимірюється в країнах Південно-Східної Азії, що швидко розвиваються.

У 1990 році 15-99-річні люди споживали в середньому 5,9 літра чистого алкоголю на душу населення. До 2017 року це зросло до 6,5 літрів.

У західних індустріальних країнах споживання алкоголю застійне чи зменшилось.

У 1990 році Угорщина споживала в середньому 17,2 літра чистого алкоголю на душу населення, що зменшилось до 12,1 літра в 2010 році, а потім до 11,2 літра в 2017 році.

Найбільше алкоголю було спожито в Молдові в 2017 році: в середньому 15 літрів на душу населення на рік, найнижче в мусульманському Кувейті, де менше 0 0005 літрів.

Дослідники відстежують різні цінності та їх зміни до таких факторів, як релігія, політика охорони здоров’я та економічне зростання. Спостереження показують, що економічне зростання є найсильнішим фактором. Китай та Індія, зокрема, ілюструють це, середнє споживання алкоголю в середньому вдвічі збільшилось між 1990 і 2017 роками.