Поради щодо харчування
Марія Гонсалес
Остання публікація Марії Гонсалес (переглянути всі)
- ТРИПТОФАН, АМІНОКИСЛОЙ СОЮЗНИК - 20.09.2016
- ПОСТВАКАЦІЙНИЙ СИНДРОМ; ІСНУЄ? МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ - 13.09.2016
- ІСТИННЕ ВІДКЛЮЧЕННЯ - 09.08.2016
Дослідження Університету штату Огайо, Сполучені Штати, виявляє, що діти, які мають більш віддалені та нестабільні стосунки зі своїми батьками, частіше страждають від надмірної ваги, тобто інтенсивність стосунків матері та дитини може визначати вагу їхніх дітей під час підліткового віку, помітивши, що чим менша прихильність до батьків, тим більший ризик ожиріння у віці 15 років.
Дослідження, проведене в 2011 році та опубліковане в журналі Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine, конкретно вказує на те, що ризик ожиріння майже вдвічі більший, оскільки у кожного четвертого дитини з низькою прихильністю до матерів ожиріння лише 13% мали цю надлишкову вагу якщо посилання було більше.
Крім того, і згідно з результатами дослідження, опублікованого в журналі Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine, зв'язок між відшаруванням та надмірною вагою зберігається навіть після врахування інших факторів, які також можуть пояснити ці випадки дитячого ожиріння.
Дослідники проаналізували дані 977 сімей, які брали участь у дослідженні раннього догляду за дітьми та розвитку молоді, проведеному Національною службою охорони здоров'я дітей та розвитку людини Юніс Кеннеді Шрайвер.
Усі діти, включені в дослідження, народились у 1991 році, і стосунки з їхніми мамами аналізували у віці 15, 24 та 36 місяців. Для цього оцінювання матерям довелося грати зі своїми дітьми, тоді як дослідники класифікували різні аспекти їхньої поведінки, такі як підтримка та повага до автономії дитини або певні ознаки контролю чи ворожості.
Пізніше, коли дітям було 15 років, їх індекс маси тіла (ІМТ) обчислювали на основі їх середнього зросту та ваги. Таким чином, вони спостерігали, що загалом 241 дитина (24,7%) мали низькоякісні стосунки матері та дитини протягом перших років життя, у яких подальша поширеність ожиріння в підлітковому віці становила 26,1%.
За словами доктора Сари Андерсон, автора дослідження, ця асоціація може мати мозок, оскільки область, яка контролює емоції та реакцію на стрес, лімбічна система, також регулює цикл сну, голод та спрагу, оскільки а також різноманітні обмінні процеси. "Добре регульована реакція на стрес може вплинути на те, як діти харчуються і сплять, два фактори, які безпосередньо впливають на розвиток ожиріння", - нагадує цей фахівець.
З цієї причини Андерсон та його команда пропонують, щоб стратегії запобігання надмірної ваги та ожиріння не зосереджувались виключно на дієті та фізичних вправах, а також включали стратегії для покращення зв'язку матері та дитини. "Емоційні зв'язки між матерями та дітьми слід покращувати, а не зосереджуватись лише на споживанні їжі", - попереджає він.
Діти, які в більшій мірі залежать від батьків, мають своєрідний "безпечний притулок", який дозволяє їм досліджувати навколишнє середовище та легше пристосовуватися до нових людей та ситуацій. Діти з меншою прихильністю, як правило, переживають негативний досвід зі своїми батьками, що змушує їх реагувати на стресові ситуації страхом, гнівом або тривогою, уникаючи спілкування з іншими. За словами доктора Сари Андерсон, "гіпотеза полягає в тому, що прихильність може зменшити ризик ожиріння у дітей, запобігаючи реакціям мозку, пов'язаним з частими або специфічними стресами, що змінює нормальне функціонування та розвиток систем, що впливають на вагу тіла".