Використання шовковиці в системах
тваринництва

шовковиці

Консультант і дослідник
Турріальба, Коста-Ріка

    ВСТУП

Шовковиця (Morus alba) - дерево, що традиційно використовується для виробництва шовку. Він належить до порядку кропив'янок, сімейства Moraceae і роду Morus. Кліматичні діапазони для його вирощування такі: температура від 18 до 38 0 С; опадів від 600 до 2500 мм; фотоперіод від 9 до 13 годин/добу та відносна вологість повітря від 65 до 80% (Ting-Zing та ін., 1988). Культивується з рівня моря до 4000 м висоти і розмножується насінням, зрізом, шаром і щепленням.

РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ З MORERA

Листя шовковиці має високий вміст сирого білка (СР) і високу засвоюваність в пробірці сухої речовини (DIVMS). Дані Центральної Америки вказують на вміст ПК від 15 до 25%, а DIVMS від 75 до 90%, що означає якість, рівне або вище, ніж у комерційних концентратів (Таблиця 1). Нелігніфікований стебло (ніжний стебло) також має хорошу броматологічну якість, значення становить від 7 до 14% для ПК та від 56 до 70% для DIVMS (Benavides та ін., 1994; Еспіноза, 1996; Рохас і Бенавідес, 1994). ХП листа шовковиці має засвоюваність у природніх умовах 90% (Jegou та ін., 1994). Вміст азоту, калію та кальцію високий, листя досягає значень 3,35; 2,0 та 2,5% для кожного мінералу відповідно (Еспіноза, 1996).

На якість листя впливають фактори навколишнього середовища. На тихоокеанському узбережжі Коста-Рики при високій освітленості та високих температурах CP та DIVMS листя зменшені (15,1 та 71,5% відповідно) порівняно з вищими місцями, з більшою хмарністю та меншою температурою (24,8 та 74,9% відповідно ) як у гірських районах Коста-Рики (Еспіноза, 1996).

Таблиця 1: Вміст сухої речовини, сирий білок та засвоюваність листя шовковиці та інших продуктів харчування, що використовуються в Центральній Америці.

Види DM,% ПК,% DIVMS,%
Шовковиця (Morus alba) 28.7 23,0 80,0
Королівська трава (P. Purpureum x P. typhoides) 20,0 8.2 52,7
Зоряна трава (C. lemfluensis) 22.3 8.9 54.9
Комерційний концентрат 91,5 17.7 85,0

Ов'єдо (1995), порівнюючи листя шовковиці з концентратом, як доповнення до випасу корів, отримав подібний рівень виробництва молока (13,2 та 13,6 кг/рік/день, відповідно) для кожної добавки при однакових рівнях споживання DM (1,0 % LW) і набагато вище, ніж отриманий лише при випасі (11,3 кг/рік/день). Використання шовковиці у дієті не впливало на вміст жиру, білка та загальної кількості твердих речовин у молоці, але покращило чисту користь порівняно з концентратом (3,29 дол. США проти 2,84 відповідно). Есквівель та ін. (1996), замінюючи 0, 40 та 75% концентрату листям шовковиці, вони також не виявили суттєвих відмінностей (p

Таблиця 2: Ефект від заміни концентрату листям шовковиці (Morus alba) щодо виробництва та споживання молока голштинських корів, що випасають Кікуйо (Pennisetum clandestinum).

Співвідношення концентрат/шовковиця
Параметр 100/0 60/40 25/75
Молоко, кг/рік/добу 14.2 13.2 13.8
Витрата, кг DM/рік/добу
Концентрований 6.4 4.2 1.9
Шовковиці 0 2.8 5.5
Пасовище 9.3 7.8 6.2
Разом 15.7 14.8 13.6

Есквівель та ін., дев'ятнадцять дев'яносто шість.

З кремольськими биками-ромосинуанами, які отримують базальну дієту з слонської трави (Pennisetum purpureum), збільшення ваги на 40, 690, 940 та 950 г/рік/добу спостерігалося при DM прийомів Morera, еквівалентному 0; 0,90; 1,71 і 2,11% ФВ сушеної Морери як добавки (Гонсалес, 1996). У цьому дослідженні часткове бюджетне дослідження показало співвідношення доходу/витрат 0,10; 1,11; 1,18 та 0,97 для кожного рівня збільшення ваги відповідно.

У молочних кіз Рохас і Бенавідес (1994) виявили збільшення молока на 2,0-2,5 кг/рік/добу, коли добавка шовковиці переходила від 1,0 до 2,6% ФВ на сухій основі, з незначним збільшенням жиру, білка та загальної кількості вміст твердих речовин у молоці. У ягнят, які харчуються на основі основної дієти з травою «королівський», повідомляється про приріст ваги на 60, 75, 85 і 101 г/рік/день, якщо їх доповнювати шовковицею з розрахунку 0; 0,5; 1,0; і 1,5% PV на сухій основі (Benavides, 1986).

За трирічною оцінкою, в агролісомеліоративному модулі з козами (стайні кози та пов'язана з ними плантація шовковиці та пору) годували лише подібні кількості (3,0% ПВ на сухій основі) королівської трави (P. purpureum x P. typh9oides) та Морера, повідомляється про близько 900 кг молока/рік/лактація протягом 300 днів (Ов'єдо та ін., 1994). Це дорівнює середньому продукуванню 3,0 кг/рік/день та 4,1 кг/рік/день на початку лактації. Їжа походить з області шовковиці та трави, асоційованої з Пору (Еритріна Поеппігіана) площею 1100 м 2, удобрених гноєм тварин, супутніми листям Пору та відходами годівниць. Протягом третього року виробництво молока становило 2,5 кг/рік/добу, що еквівалентно 16500 кг/га/рік. Дослідження грошових потоків для фінансового аналізу показало співвідношення вигоди/витрат 1,27; 1,39 та 1,45 на кожен рік відповідно.

Однією з найсерйозніших проблем тваринництва є різке зменшення доступності та якості пасовищ під час посухи. Серед альтернатив застосовується кормовий силос під час дощів, який буде використовуватися пізніше під час посухи. Зазвичай ці силоси виготовляються з тропічних трав, які містять високий рівень клітковини та незначну кількість розчинних вуглеводів, що впливає на бродіння та призводить до отримання неякісного матеріалу. Завдяки низькому вмісту клітковини та високому рівню вуглеводів, листя шовковиці може бути силосовано без добавок, демонструючи молочнокислий спосіб бродіння, з невеликими втратами ЦП (між 16 і 21% ЦП) і підтримуючи між 66 і 71% ДІВМС ( Vallejo, 1994; González, 1994), параметри значно вищі, ніж у силосу, виготовленого з тропічними кормами.

При використанні силосу без добавок цільної рослини шовковиці як доповнення до биків, що харчуються базальною дієтою з слонської трави, отримано приріст ваги понад 600 г/рік/добу при споживанні шовковиці 1,1% ПВ на суха основа (Гонсалес, 1996). З іншого боку, кози, які вживають силос із тутового дерева як єдиний раціон, демонструють споживання 5,0% ЗН на суху основу та вихід 2,0 кг/рік/день молока (Vallejo, 1994).

Завдяки високій виробничій потужності та високій концентрації мінералів у біомасі, шовковиця витягує велику кількість поживних речовин із ґрунту. Тому наголошено на використанні органічних добрив (гною та мульчі) як джерела поживних речовин. При щільності 25000 рослин/га було отримано понад 35 загальних DM тонн/га/рік із використанням козячого гною як добрива, що на 20% більше, ніж одержуваного з такою ж кількістю азоту з нітрату амонію (табл. 3) та, протягом за три роки спостерігалося 10% збільшення врожаю між роками (Бенавідес та ін., 1994). З іншого боку, за вологих тропічних умов та використання листя Пору як «мульчі» на рівнях, еквівалентних 0, 160 та 300 кг Н/га/рік, Ов'єдо (1995) виявив урожайність 8,0; 9,4; та 10,6 тн DM/га відповідно на двох послідовних чотиримісячних вирубках.

Таблиця 3: Виробництво загальної біомаси шовковиці між роками в результаті внесення козячого гною в грунт.