Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

виразка

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Endocrinología, Diabetes y Nutrición - це журнал Іспанського товариства ендокринології та харчування (SEEN) та Іспанського діабетичного товариства (SED). Видання збирає захоплюючий прогрес, зафіксований у знанні ендокринної патофізіології як у клінічній, так і в експериментальній областях, і є вірним показником досягнень цієї спеціальності в нашій країні. Окрім розділів «Оригінал» та «Клінічні нотатки», в яких публікуються високоякісні роботи, підготовлені різними клінічними та експериментальними центрами ендокринології, журнал публікує оглядові та редакційні статті, написані відомими фахівцями з іспанської ендокринології, з метою оновлення знань та оприлюднення найбільш відповідні досягнення сьогодні.

Індексується у:

Index Medicus/MEDLINE, Excerpta Medica/EMBASE, SCOPUS, Розширений Індекс наукового цитування, Звіти про цитування журналів/Наукове видання, IBECS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

В даний час ентеральне харчування черезшкірною ендоскопічною гастростомою (ПЕГ) є звичайною процедурою в нашій практиці. Він пропонує просту, безпечну та добре переносиму форму харчування, яка гарантуватиме пацієнту правильне харчування в довгостроковій перспективі 1. Після розміщення ПЕГ 2 були описані як негайні, так і пізні ускладнення. Серед пізніх ускладнень виразкова хвороба шлунка зустрічається рідко 3. Виразки під тиском були описані стосовно заміни ПЕГ, коли він замінений типом зонда, дистальний кінець якого виступає з балона 4,5. Нижче ми описуємо випадок з трьома пацієнтами з нашого центру, у яких спостерігалася кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (УГХ), вторинна внаслідок виразки шлунка, що утворюється внаслідок пролежнів цього типу зондів.

Це були 3 пацієнти у віці 71, 85 та 33 років, жінка та 2 чоловіки. ПЕГ розміщувались у 2008, 2013 та 2009 роках відповідно. За цей проміжок часу в Х. У. Крусес було поміщено 210 ПЕГ. Перший і третій пацієнти мали функціональну дисфагію, другий - органічну дисфагію. Перший пацієнт приймав пероральні антикоагулянти, а останній - антитромбоцитарний; жоден із пацієнтів не був користувачем НПЗЗ. Спочатку 3 пацієнтам встановили гастростомічну трубку 18 F. За протоколом центру через 6 місяців початкову трубку замінили іншою, дистальний кінець якої виступав через балон.

Перший епізод УГД відбувся через 6, 3 та 7 років після початкового розміщення катетера. Формою подання було витікання крові з ПЕГ у першого пацієнта, біль у мелені та животі у другого та гематемез у третього. Всім трьом зробили ендоскопію, яка показала виразку шлунка, звернену до балона гастростоми, і яка могла відповідати пролежню. У 2 пацієнтів було проведено уреазний тест, який був негативним, та проведена біопсія, патологічний аналіз якої виключив злоякісність. Лише у третього пацієнта гастростомічну трубку замінили на іншу, яка включала дистальний кінець всередині балона. Перші 2 пацієнти продовжували застосовувати звичайний тип катетера, представляючи новий HDA через 4 місяці після першого епізоду.

Лише ендоскопію провели першому пацієнтові, знову показавши виразку перед балоном гастростоми, яка відповідала б пролежні, без злоякісної пухлини в патологічній анатомії. У двох пацієнтів гастростомічну трубку замінили на іншу з дистальним кінцем всередині балона.

UGH, вторинна до виразки тиску через небалонну дистальну кінцеву гастростомічну трубку, є рідкісним, але серйозним ускладненням.

До 2009 року були описані поодинокі випадки, що пов'язані з ураженнями слизової оболонки шлунка та UGH. Так, у 1997 р. Казі та співавт. 6 повідомили про 5 випадків у дітей, Делаторе та Бойлан 7 2 випадки у 2000 р. Та Hsu et al. 8 інших 2 випадків у 2009 р. Усі вони були вторинними щодо гастростомічних трубок з дистальним кінцем, що виступав за межі балона. Тертя між дистальним кінцем та шлунковою стінкою натще збільшувало внутрішньошлунковий тиск і могло призвести до уражень та виразок на слизовій оболонці шлунка 6. Виразки були знайдені в задній стінці шлунка, де дистальний кінець трубки вражений слизовою шлунка 7. В останніх 2 випадках 8 спостерігались масивні шлунково-кишкові кровотечі, пов’язані з стиранням слизової ПЕГ.

Перша серія, яка аналізує це ускладнення щодо цього типу катетерів, - це ретроспектива Kanie et al. опубліковано в 2002 р. 9, у тому числі 92 пацієнти, які продемонстрували, що гастростомічні трубки з виступаючим довгим дистальним кінцем (> 5 мм) були пов'язані з появою виразки шлунка у 33,3% випадків проти 2,8% у тих з коротким дистальним кінцем (5 мм). У трьох із 92 досліджених пацієнтів були виявлені симптоми травної кровотечі щодо виразки.

Пізніше, у 2012 р., Проспективне дослідження Тено та співавт. що включав 18 000 пацієнтів із стаціонарною деменцією, які перебувають у стаціонарі, показав, що пацієнти, які отримували ПЕГ, мали на 2,27 більше шансів захворіти на виразку тиску 10 .

У нашому центрі в період з 2008 по 2013 рік було розміщено 210 СГА. У 3 описаних пацієнтів було задокументовано лише 5 епізодів УГХ. Перший пацієнт був антикоагулянтом, а другий приймав антиагреганти; жоден із пацієнтів не приймав НПЗЗ. Декубітальна виразка була задокументована перед балоном ПЕГ у всіх пацієнтів. Патологічна анатомія виключала злоякісність, і паличок типу Helicobacter не спостерігалося. Хоча кількість випадків була невеликою, це було серйозним ускладненням.

Виразки під тиском при цьому типі труб вже були описані раніше: спочатку в поодиноких випадках, а вже в 2002 та 2012 роках більшими серіями, у яких був вищий ризик виразки шлунка. Після публікації, яка демонструє 2,27-кратний підвищений ризик виникнення виразкової хвороби, була проведена оцінка нашої казуїстики та розпочато відповідні адміністративні процедури для зміни.

Ми можемо зробити висновок, що ВГГ, вторинна по відношенню до пролежневої виразки гастростомічної трубки з дистальним кінцем поза балона, є рідкісним, але серйозним ускладненням. Забезпечення безпеки пацієнта є основною вимогою при виборі між різними типами гастростомових труб для ентерального харчування.