яний

Що таке гіпертонія?

Гіпертонія є поширеним захворюванням у розвинених країнах. Близько 15 відсотків населення мають постійно високу межу артеріального тиску, тобто артеріальний тиск вище 140/90 мм рт. Ст. Однак існує побоювання, що це насправді вплине не лише на це. Щороку до цієї хвороби можна віднести смерть майже 5000 угорців. За іншими підрахунками, ситуація ще більше викликає занепокоєння, оскільки високий кров'яний тиск відіграє важливу роль у кожних восьми смертях, а отже, і за пухлинними захворюваннями.

Причини гіпертонії

Високий кров'яний тиск може бути первинним і вторинним. Останнє означає, що підвищений артеріальний тиск є симптомом іншого захворювання.
Первинна гіпертензія (есенціальна гіпертензія або гіпертонія, надалі лише гіпертонія) - це багатофакторне захворювання, спричинене поєднанням кількох факторів (генетична схильність та фактори, що схильні до навколишнього середовища).

Ми говоримо про есенціальну гіпертензію, якщо неможливо виявити основний процес захворювання. Це близько 80 відсотків захворювань на високий кров'яний тиск. Окрім певних спадкових факторів, вивчали вплив стресового чи малорухливого способу життя, ожиріння, куріння, дієти з високим вмістом солі, вік та використання протизаплідних засобів на розвиток гіпертонії. Недоїдання може багато в чому сприяти підвищенню артеріального тиску. Нікотин у тютюновому димі підвищує артеріальний тиск завдяки судинозвужувальній дії. Алкоголь не підвищує його в невеликих кількостях, наприклад, при споживанні 1-2 дл вина на день, але у великих кількостях - через збільшення споживання рідини - він підвищує кров'яний тиск. Чорна кава в невеликих кількостях (до 1-2 чашок на день), як правило, не впливає на вас, але чиєсь тіло може мати підвищену реакцію на каву, тому варто перевіряти артеріальний тиск до і після вживання кави. Однак кількість, більша за чашку-дві, вже нездорова.

У випадку вторинної гіпертонії можна точно визначити процес захворювання, який відповідає за високий кров’яний тиск. Таким чином, лікування пацієнтів може відрізнятися залежно від причини, про яку повинен вирішувати фахівець.

Причини можуть включати: хронічне захворювання нирок (ниркова гіпертензія), стеноз ниркової артерії (реноваскулярна гіпертензія), ендокринологічні розлади (щитовидна залоза, недостатність надниркових залоз, наприклад, підвищена продукція альдостерону, синдром Кушинга та хвороба Кушинга), пухлина, що виробляє гіпоталамус (феохромоцитома), порушення розвитку ( напр. глибокий аортальний стеноз, коарктація аорти).

Симптоми високого кров’яного тиску

У більшості людей високий кров'яний тиск не викликає скарг, незважаючи на те, що певні симптоми, такі як головний біль, носова кровотеча, запаморочення, почервоніння обличчя та втома, - багато хто - помилково - пояснюються високим кров'яним тиском. Однак ці симптоми спостерігаються з такою ж частотою при гіпертонії, як і при нормальному артеріальному тиску.

Гіпертонія часто залишається безсимптомною, і лише огляд або плановий медичний огляд на інше захворювання виявляє підвищення систолічного або діастолічного (або обох) артеріального тиску. Можливі симптоми говорять про різні пошкодження органів, спричинені гіпертонією. Високий кров’яний тиск характеризується головним болем у шиї, який спонтанно проходить без прийому ліків. Поширеною скаргою є запаморочення та втома. Кровотеча з носа, слабкість, затуманення зору та біль у грудях свідчать про ураження судин. Підвищений внутрішньочерепний тиск може призвести до ураження очного дна, кровотечі, набряку сітківки або головки зорового нерва. Важким симптомом є звуження або закупорка сонної артерії.

Діагностика гіпертонії

Звичайно, вимірювання артеріального тиску - це найголовніше для постановки діагнозу. Високий кров'яний тиск визначається як середнє значення принаймні двох, бажано трьох вимірювань, проведених у стані спокою, за не екстремальних температурних умов, у різні дні, що перевищує 140/90 мм рт.

Також лікар повинен з’ясувати, що саме спричиняє високий кров’яний тиск, чи слід враховувати первинну або вторинну гіпертонію. У разі вторинної гіпертензії лікування основного захворювання також є абсолютно необхідним.