Подагра - це метаболічно-запальне захворювання, спричинене кристалізацією уратів та їх відкладенням у суглобах та поза суглобами через підвищений рівень сечової кислоти в крові (гіперурикемія). Порушення метаболізму пуринів призводить до збільшення вироблення мікрокристалів натрію уратів, відкладення яких у суглобах та позасуглобових тканинах активує запальне пошкодження імунітету. Подагра та гіперурикемія в даний час вважаються судинними факторами ризику, маркерами та частковими терапевтичними цілями для лікування ендотеліальної дисфункції, судинних захворювань та всіх органо-судинних (ангіосудинних, серцево-судинних, цереброваскулярних, екстреміально-судинних, реноваскулярних та інших) захворювань.
Подагра вражає 1-2% населення, поширеність зростає у чоловіків старше 65 років до 7%, у жінок старше 85 років понад 3%. Поширеність гіперурикемії коливається залежно від расових та географічних відмінностей і коливається в межах 4-40%. В умовах госпіталізації поширеність гіперурикемії становить приблизно 7% і служить важливим предиктором смертності, особливо при серцевій недостатності (1-13). У словацькому епідеміологічному дослідженні "Дзеркало" поширеність гіперурикемії серед 20 000 пацієнтів в умовах первинної медичної допомоги становила 13 - 17,3% (2). Така висока поширеність пов'язана з високою частотою так званих супутні захворювання, які корелюють з гіперурикемією, зокрема артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром, ожиріння, цукровий діабет, органо-судинні захворювання та інші. Всі ці захворювання переплітаються з дисфункцією ендотелію (1, 8 - 10).
Етіологія
Концентрація сечової кислоти в сироватці крові у людини залежить від статі та віку (табл. 1). У новонароджених значення урикемії нижче 340 мкмоль/л, у немовлят менше 220 мкмоль/л, у дітей молодшого віку нижче 150 мкмоль/л, у дітей до 15 років менше 390 мкмоль/л. У допубертатному віці урикемія низька у обох статей. У період статевого дозрівання урикемія різко зростає у хлопчиків до 360 мкмоль/л і залишається на одному рівні протягом життя і лише з невеликими відхиленнями. У дівчаток урикемія під час статевого дозрівання лише незначно зростає і нижче, ніж у чоловіків протягом усього життя до менопаузи. У чоловіків концентрація популяції становить 180 - 420 мкмоль/л, у жінок 180 - 360 мкмоль/л. Таким чином, рівень сечової кислоти в сироватці крові має відносно широкий еталонний інтервал популяції. Однак для урикемії характерний відносно вузький індивідуальний контрольний інтервал, який зазвичай зберігається до старості, хоча він може зазнавати невеликих хронобіологічних коливань (1).
Гіперурикемія визначається як концентрація сечової кислоти в сироватці крові, що перевищує 420 мкмоль/л (7,0 мг%) у чоловіків та більше 360 мкмоль/л (6,0 мг%) у жінок (1, 13). Її завжди слід класифікувати як первинну (ідіопатичну) або вторинну щодо іншого захворювання або певних ліків. Гіперурикемія є результатом збільшення виробництва, зменшення виведення сечової кислоти або їх поєднання (табл. 2).
Клінічна картина
Протягом доби виділяють кілька клінічних стадій (3 - 7).
С0 - латентна стадія. Клінічних ознак подагри немає, а урикемія в нормі (наприклад, у пацієнта з полікістозом нирок).
С1 - безсимптомна гіперурикемія. На цій стадії відсутні клінічні ознаки артриту або тофусу. На додаток до підвищеного рівня сечової кислоти часто виявляється дисфункція ендотелію, що вважається першою стадією ураження судин при атеросклерозі та інших стенотично-облітеруючих судинних захворюваннях (1, 8 - 10).
С3 - стадія між нападами (міжкритична) - це період між гострими нападами подагри, які можна продовжити за умови правильного способу життя та ефективного лікування.
С4 - хронічна подагра тофна виникає в нелікований день, після повторних нападів, коли в уражених суглобах розвиваються хронічні зміни, які деформують їх і знижують їх функцію навіть у період між припадами. Утворюються тофі (tophi uratici) - білі тверді утворення (псевдопухлини) розміром з пшоно до сливи, утворені відкладеннями безлічі скупчень кристалів урату натрію, але також ліпідів, білків та кальцинованого детриту (рис.2).
Розташування: найчастіше навколо суглобів великих пальців ніг, на ліктях, на руках, на вусі, на ахілловому сухожиллі, рідше на віях, на язиці, в кишечнику та на інших внутрішніх органах. Тофі може вигнатись, що проявляється закочуванням густої крейдяної маси зовні. При вторинній інфекції виразки можуть загоїтися дуже довго (3 - 7).
Крім порушень опорно-рухового апарату, захворювання судин, включаючи органо-судинну ішемічну хворобу артерій (табл. 3), яка є найпоширенішою причиною летальних ускладнень подагри, є найсерйознішою прогностичною частиною та є провідною смертністю серед населення (1, 8 - 10). Пошкодження внутрішніх органів під дном багато, наприклад, нирки пошкоджуються не тільки реноваскулярною (реномускулярною) хворобою, але в різних поєднаннях це також може бути тубулоінтерстиціальний подагричний нефрит, сечокам'яна хвороба (не тільки уратна, але і неуратна) та гостра обструктивна нефропатія "ниркова недостатність (1, 8-13).
Діагностика
Основою діагнозу є анамнестичне та фізичне клінічне обстеження. Ми систематично детально вивчаємо не тільки опорно-руховий апарат, але систематично всю людину та всі його системи, органи, тканини та судини.