Для внутрішньовенної урографії необхідно використовувати контрастні речовини та отримати серійні рентгенографічні пластинки.
Це дозволяє нам повністю спостерігати за сечовивідними шляхами, оскільки ми розрізняємо межу ниркової тканини, пієлокаліцеальної системи, як сечоводів, так і сечового міхура. Якщо виконана порожнинна пластина, її можна візуалізувати аж до уретри.
Внутрішньовенна урографія надає нам як анатомічні, так і функціональні дані сечовидільної системи.
Контрастними речовинами є рентгеноконтрастні сполуки, отримані з йоду.
Найпоширенішими побічними ефектами цього тесту є наявність алергічного стану, який може бути дуже мінливим - від кропив'янки та генералізованого почервоніння до бронхоспазму та набряку гортані.
Типове відчуття металевого смаку в роті, як і відчуття жару. Цього слід уникати в умовах ниркової недостатності, оскільки це може погіршити стан. У пацієнтів із цукровим діабетом, які отримують лікування метформіном, застосування цього препарату слід припинити через ризик розвитку лактоацидозу,.
Тест починається з адекватної підготовки кишечника з клізмами, щоб кишечник не приховував важливих зображень, і рекомендується дієта з низьким вмістом залишків і з великою кількістю рідини.
Спочатку роблять простий рентген черевної порожнини, а пізніше вводять контраст внутрішньовенно. Згодом серійну рентгенографію проводять протягом 5-20 хвилин для виявлення спотворень або дефектів сечовивідних шляхів. Бляшки, які дуже затримуються на 60 або 120 хвилин, можуть навіть виконуватися, якщо це необхідно, коли нирка повільно функціонує.
В даний час він використовується для діагностики та планування лікування каменів у нирках та/або сечоводах, для вивчення гематурії, вад розвитку сечовивідних шляхів та контролю пухлин верхніх сечовивідних шляхів.
Він протипоказаний вагітним пацієнтам і має алергію на йодований контраст.
Доктор Оріол Ангеррі Фе
Спеціаліст урології
Лікар, що співпрацює з Advance Medical