Вплив ожиріння на морфологію та функції стопи дитини

  • Автори:Естер Хіменес Орменьо
  • Директори дисертацій:Луїс Марія Алегре Дуран (реж. Тес.), Ксав'є Агуадо Йодар (реж. Тес.)
  • Читання: В Університеті Кастилії-Ла-Манча (Іспанія) у 2013 році
  • Ідіома: Іспанська
  • Кваліфікаційний суд дисертації:Хуліо Прієто Фернандес (голова), Вісенте Мартінес Віскаіно (секрет), Хосе Луїс Лопес Ельвіра (речник)
  • Предмети:
    • наук про життя
      • Антропологія (фізика)
        • Будова тіла
      • Біофізика
        • Біомеханіка
    • Медичні науки
      • Клінічні науки
        • Педіатрія
      • Охорона здоров'я
  • Посилання
    • Дисертація у відкритому доступі у: TESEO
  • Резюме

    • Цілі: Загальною метою цієї дипломної роботи було проаналізувати, як надмірна вага та ожиріння впливають на морфологію та функції дитячих ніг. Основними цілями трьох досліджень, що складають цю тезу, були: (1) Порівняти морфологію стопи дітей шкільного віку відповідно до їх індексу маси тіла та з’ясувати, чи впливає ця змінна на еволюцію стопи дитини при цьому етап, (2) проаналізувати хронічний вплив фізичних вправ на морфологію стопи у дітей, що страждають ожирінням, після двох програм фізичної активності тривалістю три і дев’ять місяців; та (3) проаналізувати безпосередній ефект сеансу енергійних фізичних навантажень при розподілі динамічних підошовний тиск у дітей та підлітків із ожирінням.

      вплив

      Матеріали та методи: У дослідженні 1 взяли участь 1032 школярі (497 хлопчиків та 535 дівчаток) у віці від 6 до 12 років, які були класифіковані у три групи відповідно до ІМТ (нормальна вага, надмірна вага та ожиріння). На додаток до зросту та ваги, дев'ять вимірювань морфології стопи в біподальній опорі були отримані за допомогою тривимірного оцифровщика.

      У дослідженні 2 було проведено дві різні енергійні програми фізичної активності: одна на 3 місяці, а інша - на 9 місяців. У 3-місячній програмі 18 дітей з ожирінням (вік 12,5 ± 2,0 року) брали участь в експериментальній групі та 11 дітей із ожирінням (вік 11,2 ± 1,9 року) у контрольній групі, які не виконували фізичних навантажень. У 9-місячній програмі взяли участь 24 дітей з ожирінням, розділених на дві експериментальні групи відповідно до їх віку: експериментальна група 1 (GE1, вік, 10,6 ± 1,7 років) та експериментальна група 2 (GE2, вік, 14,8 ± 1,0 років). На додаток до антропометричних вимірювань, було проведено три вимірювання тіла за допомогою DXA та дев'ять вимірювань морфології стопи за допомогою тривимірного оцифровщика в біподальній опорі до і після кожної з програм фізичної активності.

      У дослідженні 3 брали участь 26 дітей із ожирінням (8 хлопчиків та 18 дівчаток; 13,2 року). На додаток до антропометричних вимірювань, динамічний підошовний тиск на обидві ноги проводився за допомогою платформи для тиску до і після виконання сеансу енергійних фізичних навантажень на основі ігор, спрямованих на підвищення аеробної витривалості та сили.

      Результати: У дослідженні 1, відповідно до вагової категорії, були виявлені суттєві відмінності між стопами дітей із нормальною вагою по відношенню до дітей із зайвою вагою (з різницями від 2,6 до 9,0%) та ожирінням (з різницею від 3,9 до 17,3%). Серед дітей із зайвою вагою та ожирінням виявлені лише значні відмінності в ширині, висоті передньої частини стопи та висоті склепіння. Крім того, ожирілі діти демонстрували більші розміри стопи. Щодо морфологічного розвитку стопи на шкільному етапі за ваговою категорією, не було виявлено змін у морфології стопи дітей у віці від 6 до 7 років та від 10 до 12 років. Подібним чином ожирілі діти демонстрували більш поступові зміни у вимірах стопи.

      У дослідженні 2 після 3 місяців втручання експериментальна група продемонструвала зниження ІМТ та жиру в організмі. Крім того, були виявлені зміни в морфології стопи в обох групах із збільшенням усіх вимірів, за винятком висоти склепіння, яка зменшилася (ГА: -1%, КГ: -3%). У 9-місячній програмі обидві експериментальні групи продемонстрували значне зменшення відсотка жиру в організмі та значне збільшення загальної худої маси та сухої маси нижніх кінцівок. Щодо вимірювань стопи, EG1 (молодший) продемонстрував більшу кількість значущих змін в аналізованих змінних після закінчення часу втручання. Як і в 3-місячній програмі, загалом всі досліджувані змінні збільшували своє значення, крім висоти дуги, яка значно зменшилася в обох групах (GE1: -6,7%; GE2: -6,6%).

      У дослідженні 3 статистичний аналіз не виявив суттєвих відмінностей у будь-якій змінній між збором даних до та після даних після сеансу енергійних фізичних навантажень. Найвищий максимальний тиск і найвищий імпульс виявлено в області задньої стопи, за нею - область передньої частини стопи, а найнижча - в середній частині стопи. Підошовний тиск у трьох досліджуваних областях мав тенденцію до зниження після фізичних навантажень, причому найбільше зменшення спостерігалося в області середньої стопи (-19,1%).

      Висновки: Отримавши результати трьох досліджень цієї дипломної роботи, ми можемо підтвердити, що надмірна маса тіла впливає на структуру стопи дітей і може бути важливим фактором розвитку стопи на шкільному етапі. З іншого боку, не було знайдено чітких доказів того, що програма фізичної активності, яка триває три-дев’ять місяців, спричиняє хронічні зміни стопи дітей із ожирінням, а також те, що сеанс енергійних фізичних навантажень спричиняє гострі зміни в динаміці підошовного тиску у дітей та підлітки з ожирінням.