Дослідження некрохмальних полісахаридів (ПСА) зосереджувались головним чином на їх застосуванні на фазі відгодівлі та для розведення тварин, оскільки їх травна здатність ферментувати клітковину вважається більшою, ніж у поросят.

основі

У цьому дослідженні оцінювали ріст та засвоюваність корму, з особливим посиланням на мономери, що становлять PSA, у поросят, які отримували контрастні джерела PSA. Потенціал збільшення врожайності та засвоюваності досліджували за допомогою екзогенних ферментів (ксиланази, амілази, пектинази та бета-глюканази).

Загалом 240 поросят, яких відлучили у віці 28 днів, у групах по шість тварин, було призначено на одну з шести процедур з факторним дизайном 3x2. Дієти складали: Т (пшенична основа, сформульована для забезпечення 14 МДж засвоюваної енергії (DE) на кг, або дієти C або R, де DE була знижена до 13,25 МДж/кг, замінюючи пшеницю ячменем (708 г/кг) або буряковою м’якоттю (185 г/кг) відповідно, а також з (T, C, R) або без ферментів (-T, -C або -R).

Протягом чотирьох тижнів спостерігали за зростанням тварин. Перетравність дієт T, -T, R та -R оцінювали у 16 ​​поросят, які були розподілені по групах по чотири, та використовували латино-квадратну конструкцію 4х4. Початкова та кінцева середня вага поросят становила 8,1 (с.е. 0,09) та 18,0 (с.е. 0,21) кг. Здоров’я тварин було задовільним, а споживання їжі становило 0,523 кг/день (напр., 6,7).

Не було послідовного і значного впливу типу дієти на споживання, збільшення маси тіла або коефіцієнт конверсії, за винятком 1-го тижня, коли середньодобовий приріст для дієти Т був більшим, ніж для дієт С і Р (0,191 проти 0,150 і 0,125 кг/день) відповідно. Ферментні добавки покращували коефіцієнт конверсії корму протягом 4 тижнів. У поросят, яких годували дієтою R, у фекаліях спостерігався нижчий вміст сухої речовини, але без будь-яких ознак діареї, спричиненої харчуванням. Не було суттєвих відмінностей між очевидними коефіцієнтами засвоюваності (ADC) для сухої речовини, сирого білка та сирої енергії між дієтами T і R. ADC для розчинних, нерозчинних та загальних мономерів PSA був вищим (P