Блог Нейролінгвістичного програмування та розвитку особистості.

говорить доктор

Понеділок, 15 грудня 2008 р

ОЖИРЕННЯ В РОЗУМІ

Взято з BBC Science

Ожиріння - це психічна проблема. Або ось що свідчать два нові дослідження, які показали, що гени, які схильні до ожиріння, діють у мозку.

Це означає, що мозок відіграє переважну роль у контролі апетиту, набагато більше, ніж метаболічні механізми, як вважали раніше.
Два дослідження, опубліковані в журналі Nature Genetics, аналізували зразки ДНК у десятків тисяч людей.

Вони обидва виявили загалом шість генетичних варіантів, які мають активність у мозку і пов’язані із збільшенням індексу маси тіла (ІМТ), найпоширенішим показником ожиріння.

Це свідчить про те, що багато генетичні варіанти, пов’язані з ожирінням, пов’язані з мозком, а не з метаболічними функціями, такими як зберігання жиру та цукру.

"Цей висновок свідчить про те, що людей можуть просто" запрограмувати "переїдати", - говорить доктор Крістен Віллер, автор одного з досліджень, проведених в Університеті Мічигану.

Збільшення маси тіла відбувається, коли споживання калорій перевищує спалену енергію.

Але за цим простим рівнянням криються такі поведінкові проблеми, як апетит і ситість, а також біохімічні механізми, які наш організм використовує для переробки їжі та накопичення енергії.
Багато основних функцій організму, такі як температура, голод та рівновага рідини, контролюються частиною мозку, яка називається гіпоталамусом.

Але іноді мутація активних генів в області гіпоталамуса може мати значні наслідки для збільшення ваги.

Вчені виявили, що люди з цими мутаціями страждають сильним ожирінням.

Але, як зазначають автори іншого дослідження, ці мутації також мають вплив на загальне ожиріння.

"Наші дослідження зараз виявляють, що це трапляється не тільки при сильному ожирінні, але й при загальному ожирінні", - говорить доктор Рут Лоос, автор іншого дослідження, проведеного Консорціумом GIANT, до якого входять дослідники з понад 60 установ.

Як пояснюють вчені, кожен із виявлених варіантів має невеликий вплив на ожиріння.
Але коли у людини є всі варіанти, це в середньому на 1,5-2 кілограми важче.

"Дивно, що ми так мало знаємо про біологію такої важливої ​​медичної та соціальної проблеми", - говорить професор Марк Маккарті з Оксфордського університету, ще один з дослідників.

"Ми виявляємо, що загальні розлади мають складні причини, і лише розуміючи біологію, ми можемо почати робити раціональні спроби лікування та профілактики таких захворювань", - говорить дослідник.

Вчені вважають, що ще може бути виявлено більше десятка подібних варіантів.

Хоча ефекти від відкритих зараз варіантів "скромні", кажуть вони, це дослідження може призвести до майбутніх досліджень з метою виявлення інших, більш "невловимих" генів.

Але інші експерти, такі як професор Пітер Вайсбер з Британського фонду серця, більш обережно ставляться до цієї знахідки.

Генетика, за словами експерта, може пояснити, чому у деяких людей не виникає проблем із підтриманням низької ваги, а у інших - важко.

"Але генетика не пояснення поточної епідемії ожиріння".

"Оскільки ці гени були присутні століттями, а епідемія ожиріння є відносно новим явищем", - підсумовує експерт.