ожиріння

Ожиріння поводиться як глобальна епідемія в 21 столітті.

Традиційно хронічні запальні захворювання кишечника (ІПС) були пов’язані з низькими показниками маси тіла. Однак останні дослідження показали, що рівень ожиріння подібний до показника середньої загальної популяції.

Хоча баріатрична хірургія є безпечною та ефективною при лікуванні ожиріння та підтримує тривалу втрату ваги із покращенням або ремісією супутніх захворювань та значним поліпшенням якості життя, вплив на ІКІД недостатньо перевірено. Складний взаємозв'язок між ожирінням, баріатричною хірургією та EICI виявляється по-різному.

По-перше, є пацієнти з патологічним ожирінням, які розвивають ICID de novo після баріатричної операції, особливо хвороби Крона. З іншого боку, пацієнти з встановленою ВЗК, які страждають на патологічне ожиріння та проходять баріатричну операцію. У першому випадку наразі невідомо, як працює баріатрична хірургія для розвитку ICID. Що, якби було помічено, що найбільша кількість випадків трапляється після шунтування, яке може бути пов’язане зі зміною кишкової флори, а по-друге, зв’язок після розміщення шлункової стрічки.

У другому випадку, баріатрична хірургія, проведена у пацієнтів із ожирінням з ІЛІ, найбільш часто виконуваною операцією була вертикальна гастректомія, із задовільними результатами шляхом отримання правильної та постійної втрати ваги пацієнтів. Так само не спостерігалося збільшення ускладнень, пов'язаних із проведеною баріатричною хірургією.

Коментар доктора Каллехи Кемпін.

У цьому дослідженні ми спостерігали, як поява хронічного запального захворювання кишечника з'являється в деяких випадках після баріатричної операції, особливо у випадку шунтування шлунка, проте значно менше спостерігається після вертикальної гастректомії.

З іншого боку, виконання баріатричної хірургії у пацієнтів із ожирінням із хронічним запальним захворюванням кишечника супроводжувалося покращенням у всіх областях пацієнта, при цьому рекомендованою методикою є вертикальна гастректомія. З нашого досвіду, як пацієнти з виразковим колітом та хворобою Крона показали дуже сприятливий розвиток після ВЕРТИКАЛЬНОЇ ГАСТРЕКТОМІЇ.