Неврологія розкриває деякі маловідомі аспекти звички споживати каву.
Історія кави починається в XIV столітті в Ефіопіїдо, де йому почали приписувати стимулюючі властивості. З Африканського Рогу його використання поширилося на Ємен у 15 столітті, а звідти поширилося на решту країн Близького Сходу та Північної Африки. Саме торгівля венеціанськими кораблями з Близьким Сходом принесла каву до Європи, звідки вона потрапила в Америку (Cano-Marquina, Tarín and Cano, 2013).
Тільки в Іспанії щорічно споживається 14 000 мільйонів чашок кави, середнє споживання кави в робочий день - 3,6 чашки на день серед осіб старше 15 років. Слід додати, що 22 мільйони людей в Іспанії випивають щонайменше одну каву щодня (Ramírez, 2016). Ці моделі споживання схожі в Америці та решті Європи, причому нордичні країни переважають за рівнем споживання на душу населення.
Тому, розглянувши, наскільки напої з кофеїном, як кава, є у західній дієті, вивчення його наслідків у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі набуло великого значення. Аналізи та дослідження проводились як на психологічному, так і на фізіологічному рівні.
З чого зроблена кава?
Одним з основних компонентів кави, який і отримав від цього назву, є кофеїн. Ця речовина, яку ми вживаємо в кожну чашку, є рослинним алкалоїдом, який діє як антагоніст аденозинових рецепторів у нервовій системі.
Кофеїн запобігає деградації циклічного аденозинмонофосфату фосфодіестеразами, що посилює постсинаптичну нейромедіацію в симпатичній нервовій системі. Завдяки цьому одним з основних ефектів кофеїну в організмі є збільшення інтенсивності передачі, викликаючи активацію в організмі (Glade, 2010). Хоча кофеїн є найбільш відомим, Всередині чашки кави ми можемо знайти, серед інших, такі компоненти, як вітамін В3, магній і калій.
Сприятливі наслідки його споживання
Згідно з інформацією, наданою наукою протягом десятків років досліджень, виявляється, що позитивні наслідки помірного та хронічного споживання кави значно перевершують можливу шкоду, яку вона може завдати. Інші фактори, що підвищують пильність, беруть участь у наслідках та наслідках споживання кофеїну, крім самої речовини, такі як, наприклад, особистість споживача та час доби (час циркадного циклу).
Кофеїн покращує, перш за все, ефективність у спостереженнях та інших простих завданнях, які вимагають постійної уваги. Це також підвищує рівень настороженості та зменшує відчуття втоми (як психічної, так і фізичної), і цей ефект може бути корисним для занять спортом. Ці ефекти особливо помітні, коли внаслідок ситуації рівень активації випробовуваного помітно низький (нічна робота, їзда по шосе з кількома поворотами тощо). З огляду на останнє, вживання кофеїну може призвести до підвищення безпеки та ефективності на певних робочих місцях та в таких середовищах, як керування автомобілем (Smith, 2002). Помірне споживання також було пов'язане зі зменшенням частоти діабету та захворювань печінки (Cano-Marquina, Tarín & Cano, 2013).
Повертаючись до його взаємозв'язку з аденозином, В останні роки були проведені дослідження з оцінки нейропротекторної ролі кофеїну при деяких захворюваннях. Сам аденозин відіграє важливу роль у контролі мозкових розладів, маючи інгібуючі рецептори A1R (які можуть перешкоджати нейродегенерації) та сприяючи рецепторам A2AR (блокада яких полегшить довгострокове пошкодження різних нейродегенеративних станів). Кофеїн вступить у гру, виступаючи антагоністом рецептора A2AR, що сприятиме явищу синаптичної пластичності і, як і інші антагоністи цього рецептора, діятиме як когнітивний "нормалізатор", запобігаючи погіршенню стану та зменшуючи його просування.
Отже, це може бути багатообіцяючим початком у дослідженні блокаторів рецепторів аденозину A2AR, надаючи нові та різноманітні терапевтичні можливості для лікування ранніх стадій, наприклад, хвороби Альцгеймера (Gomes et al., 2011).
Гірка сторона кофеїну
Щодо шкідливого впливу кофеїну, в огляді теми Сміта (2002) він зазначає, що ці збитки проявляються лише за певних умов. Одним з них буде, коли його вживають люди з проблемами тривоги, рівень активації яких вже високий.
У людей, на яких ця проблема не впливає, негативні наслідки можуть виникати при споживанні надмірно великих кількостей. Вживання таких напоїв, як кава, у цих ситуаціях може спричинити посилення тривоги і це може призвести, наприклад, до тахікардії, труднощів зі сном або навіть до погіршення дрібного моторного контролю (Smith, 2002). Коли споживання перевищує приблизно 300 мг на день, рухова система може значно активізуватися, а також змінити цикл сну і неспання на додаток до загального збільшення швидкості метаболізму мозку.
Хоча, як і багато інших речовин, невідповідне споживання кофеїну може призвести до ряду проблем, є підстави для оптимізму в цьому плані. Майже у всій групі споживачів споживання від низького до помірного (50-300 мг на день), саме ці дози мають ті, при яких проявляються корисні поведінкові ефекти, згадані вище. Незважаючи на те, що є люди, які класифікують каву та, отже, кофеїн як соціально прийнятий наркотик, механізми мозку, на які впливає споживання цього психостимулятора, сильно відрізняються від інших речовин, що зловживають, таких як кокаїн, амфетаміни, алкоголь, ТГК та нікотин (Неліг, 1999).
Чому ж тоді це споживання не досягає шкідливого рівня?
Область головного мозку, найбільш пов’язана з наркотичною залежністю, розглядається в неврології як область задоволення, тобто ядро накопичення. Це ядро поділено як функціонально, так і морфологічно в центральній зоні та в зоні кори. Мезолімбічна система дофаміну також бере участь у посиленні поведінки, що викликає звикання, яка бере початок у вентральній тегментальній ділянці і закінчується в nucleus accumbens.
Достатньо, щоб відчути наслідки зловживання наркотиками, таких як кокаїн, алкоголь тощо, вибірково активувати дофамінергічну нейромедіацію в корі ядра акуменсу, що підтримує надзвичайно високу здатність до звикання до цих речовин. Навпаки, споживання кофеїну, необхідного для активації його властивостей, збільшує вивільнення дофаміну лише в хвостатому ядрі, не викликаючи жодного виділення в nucleus accumbens. Ця селективна активація хвостатого ядра пов'язана зі стимулюючими властивостями кофеїну в психомоторній діяльності.
З іншого боку, кофеїн також стимулює вивільнення дофаміну в префронтальній корі, що узгоджується з його психостимулюючими властивостями та посиленням питної поведінки. Щоб кофеїн підвищував функціональну активність кори ядерного ядра, його слід вживати в п’ять разів більшій за середньодобову. Це велике споживання активує багато інших структур мозку, таких як більшість лімбічних та таламічних областей, а також ті, що пов'язані з екстрапірамідною руховою системою. Це пояснювало б вторинні наслідки надмірного споживання. На завершення цих даних Астрід Неліг (1999) стверджує, що Хоча кофеїн відповідає деяким критеріям, щоб вважати його наркотиком, існує дуже низький ризик звикання.
Нарешті, беручи до уваги добру здатність саморегулювання серед населення як у кількості, яку слід споживати, так і в той час доби, знання плюсів і мінусів чогось, як зазвичай, як випивання чашки кави, буде на користь ще більш відповідальне споживання. У світлі інформації, наданої науковими дослідженнями, здається, немає набагато сильнішого приводу зробити перерву та випити кави в компанії друзів, сім'ї чи колег, ніж покращити власне здоров'я. Все для добробуту.