Це найстаріша і найбільша пивна газета в Угорщині

жито

Жито

Ми дійшли до цікавого етапу в нашій серії, що представляє інгредієнти пива. Як ми знаємо, без солоду немає пива. Ми також знаємо, що основою солоду завжди є деяке зерно, особливо ячмінь, а в деяких видах пшениця. Однак є популярний напій на основі жита. Пиво під назвою "Рогген" у Німеччині, серед іншого, виготовляють із житнього солоду.

Жито (Secale cereale) - однорічна (перезимувала осінь) злакова рослина, що належить до родини Gramineae. Культивоване жито походить із шлункового жита як бур’ян, заражаючи пшеницю та ячмінь. Чим далі на північ і суворіші умови вирощування зернових культур, тим більша частка жита. Пізніше її вирощували самостійно. Тож жито вже давно не є культурою. Це не було відомо давнім єгиптянам та грекам, вперше згаданим Плінієм ще за часів Римської імперії. Його батьківщиною була Доазія, вона з’явилася в Європі в епоху бронзи. Сьогодні в умовах помірного поясу пшениця є другою за значимістю хлібною культурою після пшениці.

Зимостійкість жита краща, ніж пшениці, але загалом можна сказати, що жито має кращу стійкість до холодного клімату. Вирощується навіть за полярним колом. У порівнянні з пшеницею, вона воліє більш вологий, прохолодний клімат. Її початковому розвитку сприяють дощові, м’які та тривалі осені. Якщо восени він стане досить кущистим, навесні він буде переносити посуху краще. Розвитку очей може завадити занадто спекотний червень. Під час цвітіння, в травні, потрібні рясні опади, під час формування очей, а в червні прохолодна погода. Незважаючи на те, що вона дає більш високі врожаї на ґрунтах, багатих поживними речовинами, з кращим управлінням водою, вона все одно дає бідні на поживні речовини ґрунти, особливо на зимових пісках та мілководних ґрунтах. У таких районах пшениця також виконує роль пшениці для харчування людини.

Зі злаків жито найкраще переносить монокультуру, оскільки енергійно пригнічує бур’яни та менш сприйнятливий до хвороб та шкідників. Тут цікаво згадати, що в Галле його вирощують на одній і тій же площі вже більше 100 років, але врожайність не зменшується, якщо правильно забезпечити поживні речовини. Однак жито також дає дійсно високі врожаї лише після ранньої обрізки, особливо попередніх посівів метеликів. Прикладами можуть служити люпин, сарана, осінній корм ріжкового дерева та рання картопля. Однак їх посівні площі незначні порівняно з житом, і після більшості з них вони сіють вторинну культуру. Тому жито найчастіше використовують після укусів кукурудзи, соняшнику та інших пізньогризких, а також саме по собі.

Час посіву жита - вересень. Посів жита, який надто рясно розвивається восени, загрожує появою сходів, тому його можна випасати вівцями при безперервному випасі худоби. Однак весняний випас шкідливий, оскільки зменшує врожайність. У випадку з житом, як і у інших злакових культур, виділяють чотири стадії дозрівання: дозрівання молока (зелене дозрівання), дозрівання воску (жовте дозрівання), повне дозрівання та мертве дозрівання (перезрівання). Бажано збирати урожай у повній стиглості. Затримка врожаю небезпечна, оскільки стиглі зерна жита, отримавши необхідну вологу, негайно починають проростати. Якість жита, яке почало проростати, різко погіршується як насіння, а також як сировина для мельничної та хлібопекарської промисловості.

Житнє зерно в основному використовується для переробки млинів і хлібобулочних виробів, борошно для споживання людиною та висівки для корму. Якість без жита клейковини, житнього хліба та скелетів житнього тіста визначається властивостями крохмалю та слизових матеріалів. Однак жито вирощується не тільки як хлібне зерно, але також відіграє важливу роль у зеленому кормі, а в деяких випадках і у виробництві пива.