Випуск 22 nº 1 січня/березня 2011 р

журнал

  • Журнал
  • Редакційна
  • Покажчик статей
  • Листи до редактора
  • Новини
  • Правила публікації
  • Надсилання предметів

Синовіальне запалення на експериментальній кролицькій моделі метаболічного синдрому

ВСТУП

Ожиріння, згідно з критеріями "Міжнародної федерації діабету", займає центральне місце в патогенезі РС і, як правило, співіснує у однієї і тієї ж людини з порушеннями обміну речовин, такими як дисліпідемія, інсулінорезистентність, діабет або артеріальна гіпертензія. Ці зміни, як окремо, так і спільно, частіше спостерігаються у хворих на артрит [5].

Метою нашої роботи є вивчення впливу ожиріння та РС на синовіальне запалення. Для цього ми запровадили модель МС у кроликів для аналізу кореляції між змінами РС та запаленням синовії. Видом, обраним для розробки моделі, є кролик, оскільки це вид, який, на відміну від щура, має ліпідний профіль, багатий ЛПНЩ, подібний до людського [6].

Матеріал і методи

Оцінка синовіальних уражень
Після 12 тижнів еволюції кроликів забивали і відбирали зразки синовіальної оболонки з коліна для гістологічних досліджень. Зразки фіксували 4% параформальдегідом протягом 24 годин і згодом вносили у парафін. Парафінові блоки розрізали на 5 мкм, і за допомогою зрізів тканини ми провели імуногістохімію з RAM-11 (RAM11; Dako, Glostrup, Данія), специфічним маркером для кролячих макрофагів. Позитивне маркування RAM-11 згодом було визначено кількісно за допомогою програми Image-Pro Plus.

Приріст ваги тварин, які харчувались гіперхолестеринемічною дієтою та фруктозною водою, не суттєво відрізнявся від того, що спостерігався у контрольній групі.

Рівень глюкози натощак був вищим у проблемній групі, ніж у контрольній, на 7 тижні, але ця різниця не досягла статистичної значущості (рис.

У ліпідному профілі (табл. 2) спостерігали, як зниження рівня холестерину ЛПВЩ було близьким до статистичної значущості (р = 0,05), тоді як не було значущих відмінностей у рівнях тригліцеридів через 7 тижнів еволюції моделі.

Таблиця 2. Значення тригліцеридів та холестерину ЛПВЩ у тварин, які їли дієту, збагачену 1% холестерином і 3% арахісової олії і пили воду з 30% фруктози Холесторал + контроль фруктози
Базовий рівень ЛПВЩ (мг/дл) 19,07 ± 5,32 24,37 ± 3,43
7 тижні ЛПВЩ (мг/дл) 13,87 ± 2,60 * 24,90 ± 1,81
Базальні тригліцериди (мг/дл) 59,00 ± 7,00 39,33 ± 2,67
Тригліцериди 7 тиждень (мг/дл) 57,67 ± 15,56 45,33 ± 5,46

Нарешті, макрофагічний інфільтрат синовіальної залози був більшим у кроликів, які харчувались гіперхолестеринемічною дієтою, ніж у контрольних кроликів, хоча різниця була незначною.

Обговорення

Негенетичні протоколи, описані для індукування РС у кроликів, є дефіцитними, погано охарактеризовані та не відображають усіх метаболічних змін, описаних у людини. З цієї причини нам довелося розробити різні дієтичні втручання, щоб проаналізувати, за допомогою яких з них ми досягаємо корисної експериментальної моделі РС для її застосування в клініці людини. Наші результати показують, що найкращим настановою для стимулювання РС у кроликів є годування раціоном, збагаченим 1% холестерином і 3% арахісової олії. Тварини, яких годували цією дієтою, демонструють вихідну гіперглікемію, суттєво зниження рівня холестерину ЛПВЩ та тенденцію до розвитку гіпертригліцеридемії після 7 тижнів прийому дієти з високим рівнем холестерину. Це мінімальний час, необхідний для індукції цих змін. Тривале вживання дієти, збагаченої 1% холестерином і 3% арахісу протягом більше 12 тижнів, призводить до смертності від печінкової недостатності більше 50%.

Ці результати можна було очікувати, оскільки рослиноїдна природа кролика робить його видом дуже чутливим до холестерину та жиру в раціоні. Це дозволяє їм швидко розвивати гіперліпідемію при коротких дієтичних втручаннях. Незважаючи на всі ці метаболічні зміни, кролики не набирали вагу, навіть якщо їм дозволяли еволюціонувати ще 5 тижнів. Наші результати узгоджуються з результатами, отриманими іншими авторами [7], що використання дієт із вмістом холестерину, подібним до нашого, не спричинило значних змін у масі тіла. У деяких з цих досліджень було помічено, що, хоча кролики не набирають вагу, вони збільшують кількість вісцеральної та підшкірної жирової тканини [7]. У подальших дослідженнях ми перевіримо, чи дієта, яка використовується в цьому дослідженні, змінює вісцеральну жирову тканину. В даний час не існує перевірених дієтичних протоколів для стимулювання тваринних моделей ожиріння, і опубліковані дослідження [8] [9] отримують дуже різні результати, які залежать від використовуваних видів тварин, точного складу раціону та часу еволюції моделей між інші аспекти.

Хоча дієта з вживанням фруктози є загальноприйнятою моделлю для індукування РС у щурів та морських свинок, подібних досліджень на сьогоднішній день у кроликів не проводилося. Наші результати не показують, що потрапляння води з 30% фруктози в організм викликає РС у кроликів. Результати групи із спільним споживанням 1% холестерину та 30% фруктози подібні до результатів, отриманих у групі кроликів, які харчуються гіперхолестеринемічною дієтою, але не досягли статистичної значущості, ймовірно, тому що фруктоза в напої насичує та зменшує споживання гіперхолестеринемічної дієти. У будь-якому випадку результати вказують на те, що спостережувані ефекти зумовлені споживанням гіперхолестеринемічної дієти, а не споживанням фруктози. Причинно-наслідковий зв’язок між фруктозою та РС клінічно не з’ясований [10], тому необхідно буде вивчити роль фруктози або продуктів, багатих фруктозою, у виникненні та розвитку РС.

Зростає маса даних, які свідчать про те, що артроз - це не просто дегенеративне захворювання, пов’язане з віком чи механічними станами, яким можуть піддаватися суглоби, а що це метаболічне захворювання. У цьому сенсі важливо підкреслити, що артроз не лише асоціюється з ожирінням, як джерелом механічних перевантажень, але також асоціюється з класичними метаболічними захворюваннями, такими як діабет, інсулінорезистентність, дисліпідемія або артеріальна гіпертензія, і навіть було висловлено припущення, що це може бути ще однією зміною СМ [11].

З іншого боку, також зросли докази того, що синовіальне запалення впливає на перебіг захворювання [12]. Враховуючи, що одним із ключових моментів для оцінки синовіту при остеоартриті є інфільтрат макрофагів, ми проаналізували цей інфільтрат у синовіальній оболонці здорових кроликів та інших, які харчувались гіперхолестеринемічною дієтою, що розвинула метаболічні зміни, пов’язані з РС. Наші результати показують, що існує взаємозв’язок між індукованими метаболічними захворюваннями та наявністю більшого інфільтрату макрофагів у синовії. Незважаючи на це, роль макрофага в остеоартрозі ще не відома, тому важливо проводити більш молекулярні та фармакологічні дослідження, щоб допомогти нам просунути свої знання в цьому відношенні та, можливо, розглядати макрофаг як потенційну терапевтичну мішень при остеоартрозі.