гемодинамічними

  • реферат
  • вступ
  • Матеріали і методи
  • предметів
  • Антропометричні вимірювання
  • Вимірювання артеріального тиску та ЧСС
  • Інші рейтинги
  • Класифікація та визначення предметів
  • Статистичний аналіз
  • результат
  • обговорення
  • Конфлікт інтересів

реферат

Ми зосередилися на вивченні того, чи пов’язаний ступінь ожиріння з такими гемодинамічними змінними, як систолічний артеріальний тиск (SBP), діастолічний артеріальний тиск (DBP) та серцевий ритм у спокої (HR), а також гемодинамічні аномалії, такі як гіпертонія та тахікардія в стані спокою. Проведено поперечне дослідження на молодих студентах Університету штату Ебоні в Нігерії. У дослідженні взяли участь 710 суб'єктів (350 чоловіків та 360 жінок) у віці 20-25 років. Вимірювали артеріальний тиск та ЧСС у спокої, а індекс маси тіла (ІМТ) розраховували на основі вимірювань зросту та ваги. Переваги, що спостерігались у цьому дослідженні, були наступними: надмірна вага, 20% у чоловіків та 26% у жінок; ожиріння, 8% у чоловіків та 6% у жінок; гіпертонія, 17% у чоловіків та 14% у жінок; та тахікардія в стані спокою, 22% у чоловіків та 24% у жінок. В обох статей ІМТ продемонстрував суттєві кореляційні зв’язки (P 1 Недавні дослідження показали значне збільшення частоти ожиріння у підлітків та молодих людей у ​​розвинених 2, 3 та країнах, що розвиваються. 4

У більшості попередніх досліджень ожиріння індекс маси тіла (ІМТ) є найбільш цитованим індексом ожиріння, оскільки він наближує ожиріння та розподіл жиру у дорослих. 5 Крім того, він простий, недорогий і, як було показано, передбачає серцево-судинний ризик та смертність. Тому ІМТ 6, 7, 8 рекомендується як підходящий параметр для визначення ожиріння у дорослих. 9 Ожиріння визначається як ІМТ  95-й процентиль для віку та статі. 10 Молоді люди з ІМТ від 85-го до 95-го процентиля за віком та статтю вважаються ризикованими ожирінням. 11 Відповідно до обмежень, запропонованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я, особи з ІМТ -2 мають надлишкову вагу, з ІМТ 18, 50–24, 90 кг м −2 є нормальними, з ІМТ 25–29, 90 кг м -2 вважається надмірною вагою, а ІМТ  30 кг м -2 вважається ожирінням. 12

Попередні дослідження показали, що ожиріння пов'язане з серцево-судинними патологіями, такими як гіпертонія 13, 14, 15, 16, 17, 18 та високий пульс у спокої (ЧСС). 19, 20 Гіпертонія є сильним предиктором серцево-судинних захворювань та смерті 21, 22, а також є важливою складовою метаболічного синдрому, 23 який є фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця. 24, 25 Кілька досліджень 26, 27, 28, 29 також показали, що високоспокійний ЧСС є сильним предиктором смерті, особливо від серцево-судинних захворювань.

Даних щодо захворюваності надмірною вагою, ожирінням та гіпертонічною хворобою в Нігерії обмежено, і, наскільки нам відомо, жодної опублікованої роботи про частоту тахікардії в стані спокою не виявлено. Крім того, обмежені дані оцінювали зв’язок ожиріння із поширеністю модифікуваних гемодинамічних відхилень, таких як гіпертонія та тахікардія у спокої серед молодих дорослих.

Тому в цьому дослідженні ми намагалися оцінити, чи пов'язана ступінь ожиріння (виражена в рівнях ІМТ) із гемодинамічними змінними (систолічний артеріальний тиск (SBP), діастолічний артеріальний тиск (DBP) та HR)) та такими аномаліями, як гіпертонія. (систолічна та діастолічна) та тахікардія в стані спокою у молодих людей. Крім того, ми оцінили частоту артеріальної гіпертензії та тахікардії у молодих дорослих нігерійців та відносний ризик розвитку гіпертонії у молодих людей із ожирінням та ожирінням порівняно з їх контролем надмірної ваги та ожиріння.

Матеріали і методи

предметів

Загалом до дослідження було прийнято 710 курсів, які були студентами Університету Ебоні (штат Ебоні, Нігерія) та віком 20-25 років. Ця популяція була рандомізована і складається з 350 чоловіків (середній вік: 22 ± 1, 61 рік) та 360 жінок (середній вік: 21 ± 1, 48 років). Кожен учасник дав свою індивідуальну інформовану згоду на дослідження перед участю. Дослідження було схвалено Університетським експериментально-етичним комітетом.

Антропометричні вимірювання

Висоту кожного суб'єкта вимірювали без взуття з точністю до 0,1 см за допомогою стадіометра з розслабленими руками та вільними звисаннями рук. Вагу вимірювали з точністю до 0,1 кг у легкому взутті без взуття за стандартною шкалою. Потім ІМТ розраховували як вагу (кг), поділену на квадрат висоти (м2). ІМТ був використаний у цьому дослідженні як антропометричний показник ожиріння завдяки його здійсненності, надійності та контролю за показниками ожиріння серед дорослих. 30 У більшості попередніх досліджень ожиріння ІМТ є найвигіднішим не тільки тому, що він наближається до ожиріння та розподілу жиру у дорослих 5, але й тому, що він вважається сильним предиктором метаболічних ризиків 31, 32 і тісніше пов'язаний з АТ, ніж з іншим ожирінням індекси. 33

Вимірювання артеріального тиску та ЧСС

Артеріальний тиск у стані спокою вимірювали двічі після 10 і 15 хвилин відпочинку за допомогою ручного методу манжетного стетоскопа (сфігмоманометр на стовпчику ртуті) та з суб'єктом, який сидів у тихій кімнаті. Для забезпечення точних вимірювань під час вимірювання використовували відповідний розмір манжети для дорослих та накладали його на праве плече пацієнта. Для аналізу даних використовували середнє значення цих двох кров'яних тисків. SBP і DBP визначалися як точки появи (фаза I) і зникнення (фаза V) звуків Короткова. Надійність сфігмоманометра на ртутній колонці визначається Асоціацією з удосконалення медичних виробів у 2003 році для ручних, електронних або автоматизованих сфігмоманометрів. Кімнатний HR вимірювали двічі (після 10 і 15 хвилин відпочинку) за допомогою електронного монітора Omron (HEM-712C, Omron Health Case Inc., Вернон Хіллз, Іллінойс, США), а також підрахунку вручну. Значення цих двох методів корелювали між собою. Однак під час нашого аналізу даних ми використовували середнє вимірювання ЧМ Omron як ЧСС у спокої.

Інші рейтинги

Стан фізичної активності випробовуваних оцінювали за допомогою IPAQ (Міжнародна анкета фізичної активності) для дорослих та людей середнього віку. 34 IPAQ містить набір з чотирьох анкет, які використовуються для оцінки фізичної поведінки учасників у різний час та в різних місцях та часі, проведених у фізичній активності за останні 7 днів. Надійність та обґрунтованість IPAQ були перевірені, і результати свідчать про те, що це прийнятний рівень фізичної активності для молодих людей. 34 Виходячи з оцінки IPAQ, випробовуваних класифікували як неактивних, помірно активних та високоактивних. Ці оцінки були записані як категоричні дані (неактивний = 1, помірно активний = 2, високоактивний = 3).

Класифікація та визначення предметів

У цьому дослідженні надмірна вага визначалася як ІМТ = 25–29,9 кг м −2, а ожиріння - ІМТ  30 кг м −2. Індивідуальні рівні ожиріння були розділені на чотири групи відповідно до ІМТ (група 1,; 2; група 2, 18, 5–24, 9 кг м −2; група 3, 25–29, 9 кг м −2; і група 4, - 30 кг м-2). Систолічна гіпертензія (SHT) визначалася як SBP -140 мм рт.ст., а діастолічна гіпертензія (DHT) як DBP -90 мм рт. Ст. У обох статей. Тахікардію у стані спокою визначали як ЧСС у спокої> 80 уд/хв 35

Статистичний аналіз

Описові дані представлені як середнє значення ± sd. Аналіз даних між двома статевими групами порівнювали за допомогою незалежного вибіркового t-критерію. Двовимірний кореляційний тест Пірсона використовували для оцінки лінійних співвідношень між ІМТ, SBP, DBP та HR. Незалежні взаємозв'язки між ІМТ, SBP, DBP та ЧСС у спокої після регулювання за віком та станом фізичної активності аналізували за допомогою тесту часткового коефіцієнта кореляції Пірсона. Розраховано гендерно стратифіковану поширеність ожиріння та гемодинамічних відхилень та порівняно розподіл цих станів між чоловіками та жінками за допомогою тесту x2. Відносний ризик розвитку гіпертонії внаслідок ожиріння або надмірної ваги оцінювали шляхом обчислення співвідношення ймовірностей. Усі статистичні дані проводились із використанням SPSS (SPSS) для Windows (версія 16.0; Microsoft Corporation, Чикаго, Іллінойс, США). Статистичну значимість визначали за P

Спостерігається поширеність гемодинамічних відхилень щодо рівня ожиріння. Визначення рівнів ожиріння, систолічної гіпертензії (СГТ), діастолічної гіпертензії (ДГТ) та тахікардії у спокої наведені в тексті.

Повнорозмірне зображення

Лінійний та частковий кореляційний аналіз Пірсона (з урахуванням віку та стану фізичної активності) показав значущі та незалежні позитивні взаємозв'язки між ІМТ та SBP, DBP та ЧСС у спокої (таблиця 3). Ці висновки відповідають попереднім дослідженням. 44, 46 На відміну від цього, інші дослідження показали незалежну кореляцію між ІМТ та DBP, але не з SBP 47 або ЧСС у спокої. 48 Це дослідження також показало, що з трьох серцево-судинних показників SBP показав найсильнішу зв'язок з ІМТ як у чоловіків, так і у жінок, і узгоджується з попереднім дослідженням. 46 Ці дані вказують на те, що АТ та ЧСС у молодих дорослих тісно пов’язані зі ступенем ожиріння, що свідчить про корисність ІМТ для прогнозування серцево-судинних ризиків.

Ожиріння є доведеним фактором ризику гіпертонії. Попередні дослідження показали, що ожиріння тісно пов’язане з артеріальним тиском 8, 49 та гіпертонією у дорослих 50, а також у дітей та підлітків. 13, 14, 15, 16 Дослідження також показали, що підвищення ЧСС є важливим предиктором смерті і в основному спричинене серцево-судинними захворюваннями. Тахікардія у стані спокою була пов'язана з розвитком атеросклерозу та серцево-судинних подій у дорослих. 26, 27, 29 Це дослідження показало, що серед молодих дорослих нігерійців поширеність гіпертонії зростала із збільшенням ступеня ожиріння (рис. 1). Подібним чином частота тахікардії була пов'язана зі ступенем ожиріння.

Наші дані також показали, що з 59 чоловіків з гіпертонією 44 (75%) мали надлишкову вагу та ожиріння. Така сама тенденція спостерігалася у жінок, з яких 41 (79%) із 52 випадків мали надлишкову вагу та ожиріння. З огляду на вищевикладене, ми спробували продемонструвати ризик розвитку гіпертонії, спричиненої надмірною вагою та ожирінням у молодих нігерійців. Наші дані вказують на те, що чоловіки, які мали надлишкову вагу та страждали ожирінням, мали в 12, 9 та 11, 8 разів більшу вірогідність розвитку гіпертонії, ніж їх контроль над неповною вагою/ожирінням у чоловіків (табл. 4а). Така ж тенденція спостерігалася у SHT та DHT, у яких особи із надмірною вагою/ожирінням вказували на значно вищий ризик розвитку гіпертонії, ніж їх контролі, що не страждали ожирінням (Таблиця 4а та b). Ці результати вимагають профілактичних стратегій боротьби з ожирінням у ранньому віці, щоб уникнути небезпечних для життя наслідків молодих нігерійців.

Примітно, що надмірна активність симпатиків у молодих людей із ожирінням може бути тісно пов’язана з гіпертонією та тахікардією. Наприклад, хронічне підвищення симпатичного тонусу внаслідок підвищення артеріального тиску, як і при гіпертонії, спричиняє зниження регуляції β-надниркових рецепторів, що призводить до зменшення серцевої, судинної, глюкозної та фосфатної реакцій. Також повідомляється, що зв'язок між тахікардією та серцево-судинними захворюваннями можна пояснити тим фактом, що тахікардія пов'язана з активацією симпатиків, ожирінням та гіпертонією. 51, 52 Ожиріння також пов'язане з гіпертонією через симпатоадреналову систему. Деякі дослідження також припускають, що переїдання та подальший набір ваги відповідають за надмірну активність симпатиків, 53, 54, тоді як інші показали, що надмірна активність симпатиків може призвести до надмірної ваги. 20, 55

На закінчення це дослідження свідчить про те, що значна частина молодих дорослих студентів мають ожиріння, гіпертонію та тахікардію. Ми також показуємо, що ступінь ожиріння (ІМТ) вказував на значущі та незалежні взаємозв'язки із СБП, ДАТ та ЧСС у спокої, але з трьох серцево-судинних змінних СБП вказував на найсильнішу зв'язок з ІМТ у обох статей. Молоді люди з ожирінням припускають значно вищу поширеність артеріальної гіпертензії та тахікардії в стані спокою, ніж їх однолітки, які не страждають ожирінням, що може схилити їх до серцево-судинних захворювань та інших проблем зі здоров’ям у майбутньому. Отже, ці висновки підсилюють корисність ІМТ, про яку повідомляється, для оцінки взаємозв'язку між ступенем ожиріння та серцево-судинними параметрами, такими як артеріальний тиск та ЧСС, та їх аномальними станами. Вони також сприяють нашому розумінню раннього розвитку серцево-судинних захворювань черевної порожнини, пов’язаних із ожирінням, у молодих дорослих та вказують на необхідність запобігання ожирінню, яке рано виникло, та запобіганню його небезпечним для життя наслідкам у подальшому житті.