клінічна

Ізабель Зегрі Рейріз, Антоніо Портолес Ернандес, Ксаб'єра Чіа Мендіороз, Хорхе Баена Еррера, Сара Лозано Хіменес, Марія Алехандра Рестрепо Кордова, Фернандо Домінгуес Родрігес, Ангела Лопес Сайнц, Айтор Марлента Пабло Марлен Лікарня Ієрро, Маджадахонда (Мадрид).

Вступ та цілі: В даний час не існує єдиного визначення діуретичної ефективності (ДІ). Ретроспективні дослідження у пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) запропонували зміну ваги та балансу рідини, скоригованого на одиницю 40 мг фуросеміду, як параметри для оцінки ЕД. Таким чином, низька діуретична реакція визначається як втрата ваги менше 0,4 кг/40 мг фуросеміду або водний баланс менше 200 мл/40 мг фуросеміду. Однак використовувались різні періоди часу та критерії включення. Завдання цього дослідження - проаналізувати, який із параметрів ЕД, описаних у літературі, забезпечує найкращу кореляцію з клінічними подіями в популяції ВЧ у "реальному житті".

Методи: Ретроспективне дослідження пацієнтів, які потрапили до СН, за винятком пацієнтів із кардіогенним шоком або діалізом. Вага та водний баланс повинні були реєструватися принаймні через 3 з перших 7 днів прийому. Діуретичну відповідь визначали на основі втраченої ваги та балансу рідини, скоригованого до 40 мг фуросеміду через 48, 72 та 96 годин. Проаналізовано взаємозв'язок ЕД зі смертністю, госпіталізацією від СН та потребою в амбулаторному діуретику.

Результати: З 2013 по березень 2018 року було зафіксовано 892 прийоми на ВЧ, з яких 319 відповідали критеріям включення. Медіана (міжквартильний діапазон) DE за вагою, скоригована на одиницю фуросеміду (кг/40 мг фуросеміду) через 48, 72 та 96 годин, становила -0,19 (-0,36 до -0,01), -0,18 (-0,36 до -0,01) та -0,19 (від -0,38 до -0,03) відповідно. Тільки ЕД за вагою за 48 годин була предиктором подій. Ті, у кого втрата ваги перевищувала медіану (ED ≤ -0,19 кг/40 мг фуросеміду), мали значно меншу кількість повторних прийому до СН через 30, 60, 90 та 180 днів після виписки та нижчу загальну смертність через 180 днів та рік, у порівнянні з тими, що мають меншу втрату ваги, у багатовимірних моделях (таблиця та малюнок). Баланс рідини або виділення сечі не були пов’язані з прогнозом.

Крива виживання Каплана-Мейєра при госпіталізації серцевої недостатності через 90 днів як функція діуретичної ефективності за вагою через 48 годин.

Порівняння між групами з високою та низькою діуретичною ефективністю за вагою через 48 годин.

Діуретична ефективність 48 годин

Висока діуретична ефективність (ЕД ≤ -0,19 кг/40 мг фуросеміду)

Низька діуретична ефективність (ЕД> - 0,19 кг/40 мг фуросеміду)