життя

Це одна з форм способу життя, в якій адекватна фізична активність має важливе місце (Bunc 2008). Як один із найбільш часто цитованих захисних факторів у профілактиці багатьох незаразних захворювань (наприклад, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, рак, ожиріння, депресія, деменція; ВООЗ 2018), він є предметом досліджень, спрямованих на зміцнення здоров'я населення ( Бауман та ін. 2012). У цьому контексті Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ 2010) рекомендує дітям та підліткам у віці від 5 до 17 років накопичувати щонайменше 60 хвилин помірної та високої інтенсивності фізичної активності.

За результатами дослідження HBSC, 70% школярів у віці 11 років не мають 60 хвилин вправ на день; кожен третій школяр страждає ожирінням; двоє з трьох школярів не мають фізичної форми.

Окрім фізичної активності школярів та способів проведення вільного часу, форма та час активного транспорту до школи та назад також відіграють певну роль у сім'ї та школі. Активний спосіб подорожі до школи та/або поза нею значно сприяє підвищенню фізичної активності.

Тож питання полягає в тому: чи є у дітей та молоді безпечне середовище для активного транспорту, як на шляху до школи, так і в школі чи в межах життя у своїх громадах?