Резюме
Пептиди, отримані про-опіомеланокортином (POMC), відіграють фундаментальну роль у регуляції маси тіла в центральній нервовій системі. У мишей з дефіцитом POMC розвинулось ожиріння. Ми шукали мутації гена POMC у 50 японських пацієнтів з діабетом за індексом маси тіла (індекс маси тіла від 35 до 60 кг/м 2) за допомогою прямого секвенування. Крім двох тихих мутацій (C6982T та C7285T), інших мутацій не виявлено. Частота цих мутацій не суттєво відрізнялася між 100 пацієнтами з ожирінням та 100 контролями. Крім того, частота не відрізнялася у пацієнтів з діабетом або без нього. Ці результати свідчать про те, що мутації гена POMC навряд чи будуть основним фактором ожиріння або діабету у японських суб'єктів.
Доступ надано
Вступ
Методи
Ми вивчили 100 пацієнтів з важким ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м 2) із сімейною історією ожиріння (ІМТ ≥25 кг/м 2 є критерієм ожиріння в Японії). Було 50 чоловіків та 50 жінок, 70 з яких страждали на діабет типу 2. ІМТ 30 кг/м 2 являє собою 97-98-й процентиль у цій популяції, рівень, еквівалентний ІМТ 40 кг/м 2 у американців (переглянутий у Ohshiro та співавт. 8 Первинний мутаційний аналіз гена POMC був проведений у 50 найбільш ожиріних суб'єктів, у всіх з ІМТ щонайменше 35 кг/м 2 (від 99,7 до 99,8 процентиля ІМТ).
Геномну ДНК витягували з лейкоцитів периферичної крові. Кодуюча область гена POMC ампліфікувалась за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) згідно з методом, описаним вище. 9 продуктів ПЛР піддавали прямому секвенуванню нуклеотидів за допомогою хімії термінатора BigDye (Перкін-Елмер) та електрофорезували на автоматизованому ДНК-секвенсорі ABI 310 (Перкін-Елмер). Пізніше виявлені поліморфізми були досліджені у решти 50 осіб із ожирінням та у 100 осіб, що не страждають ожирінням (ІМТ 2), без ознак ендокринних та метаболічних порушень. Інформована згода на участь у цьому дослідженні була дана всіма випробуваними.
Результати і обговорення
Окрім двох мовчазних мутацій, C → T в нуклеотидному положенні No. 6982 та C → T за номером 7285 (див. Такахаші та ін. 10 щодо нумерації геномних послідовностей) з частотою алелів 0,24 та 0,30 відповідно у 50 обстежених із масовим ожирінням інших мутацій не виявлено. Ці два варіанти вперше були виявлені у німців; їх спостерігали одночасно у двох із 96 (2,0%) осіб із надзвичайною ожирінням, але не у 60 здорових суб'єктів із вагою. 9 Два поліморфізми поширені в японській мові. Його частота суттєво не відрізнялася між розширеним набором 100 осіб із ожирінням, який включав 50 спочатку обстежених ожирінням та 100 контрольних груп (Таблиця 1). Крім того, частота не суттєво відрізнялася у 70 пацієнтів із ожирінням з діабетом (0,27 та 0,27 відповідно) порівняно з контролем.
Повний розмір таблиці
Це дослідження являє собою перше систематичне дослідження гена POMC у осіб із ожирінням в Азії, хворих на діабет. Біологічно значущих мутацій не виявлено. Хоча у японських суб'єктів було виявлено дві мовчазні мутації, вони не були пов'язані з ожирінням або діабетом. Це свідчить про те, що мутації гена POMC навряд чи будуть основною причиною ожиріння або асоційованого з ожирінням діабету у японців.
Висловлення подяки
Це дослідження було частково підтримано грантами наукових досліджень у галузі охорони здоров’я (дослідження геномної терапії людини) від Міністерства соціального забезпечення та грантом Міністерства освіти Японії (12204092).