Додати до Менділі

частковим

Резюме

Передумови

У пацієнтів з нерезектабельним раком шлунка з антральною обструкцією шлунково-кишковий анастомоз з частковим відділенням шлунка є альтернативою, яка дозволяє уникнути незручностей звичайних методик.

Мета

Порівняйте антродуоденальний стент, шлунково-кишково-кишковий анастомоз та шлунково-кишковий анастомоз з частковим відділенням шлунка.

Матеріал і методи

Ретроспективне 12-річне поперечне дослідження у пацієнтів з нерезектабельним дистальним раком шлунка та шлунковою непрохідністю; лікували за допомогою 3 різних методик, порівнюючи їх результати на основі оральної переносимості та ускладнень. Результати були проаналізовані за t t Стьюдента для незалежних змінних.

Результати

Двадцять два пацієнти, розділені на 3 групи: стент I групи (6 випадків), II група (9 випадків) анастомоз шлунково-кишкового тракту звичайний та III група (7 випадків) анастомоз шлунково-кишкового тракту з частковим відділенням шлунка.

Стент дозволяє коротше "післяопераційне" перебування та настання ранньої толерантності до їжі (pi, 6/9 (66,7%) у групі II та 3/7 (42%) у групі III. Повторні втручання: 2/6 у групі I, 3/9 у групі II та 0/7 у групі III.Медіана виживання була вищою (6,5 місяців) у групі III .

Висновки

Гастроеюнумний анастомоз з частковим відділенням шлунка при шлунковій непрохідності внаслідок нерезектабельного запущеного раку шлунка є безпечним методом, що забезпечує більш повноцінне харчування з меншою захворюваністю та кращою виживаністю.

Анотація

Передумови

У пацієнтів з нерезектабельним раком шлунка та синдромом обструкції на виході альтернативна гастроеюностомія з розділенням шлунка, яка може уникнути недоліків стандартних методик.

Об’єктивна

Порівняння антродуоденального стента, звичайної гастроеюностомії та гастроеюностомії шлунка.

Матеріал і методи

Ретроспективне поперечне дослідження було проведено на пацієнтах з нерезектабельним дистальним раком шлунка та непрохідністю шлункового отвору, яким протягом останніх 12 років лікували три різні методики, порівнюючи результати на основі пероральної толерантності та ускладнень. Проведено аналіз результатів за допомогою критерію Стьюдента-t для незалежних змінних.

Результати

22 пацієнти були розподілені на 3 групи: стент I групи (6 випадків), II група (9 випадків) звичайна гастроеюностомія та III група (7 випадків) гастроеюностомія шлунка відповідно.

Стент дозволяє коротше “післяопераційне” перебування та ранній початок пероральної толерантності (Р 0,05), однак гастроеюностомія шлункової перегородки досягає нормальної дієти на 15-й день (Р 0,05). Рівень смертності був вищим у групі стентів (33%) порівняно з хірургічними методами, при захворюваності 4/6 (66,7%) у групі I, 6/9 (66,7%) у групі II та 3/7 (42%) ) ІІІ група. Повторні втручання: 2/6 Група I, 3/9 Група II та 0/7 Група III. Медіана виживання була вищою при гастроеюностомії шлункової перегородки, загальна виживаність становила 6,5 місяців.

Висновки

Гастроеюностомія шлунку для лікування непрохідності шлункового відділу при нездатному для розвитку раку шлунка в перспективі є безпечним методом, що дозволяє забезпечити більш повноцінне харчування з нижчою захворюваністю та покращеною виживаністю.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску