Вагітність
годування груддю: уникати
Впливає на здатність керувати автомобілем
Викликає реакції світлочутливості.
Механізм дії Галоперидол
Нейролептик, що належить до сімейства бутирофенонів. Він є потужним антагоністом дофамінових рецепторів мозку, і тому його відносять до високопотужних нейролептиків. Галоперидол не має антигістамінної або антихолінергічної активності.
Терапевтичні показання Галоперидол
Як нейролептик при:
- марення та галюцинації при: гострій та хронічній шизофренії, параної, гострій плутанині, алкоголізмі (синдром Корсакова)
- Іпохондричний марення.
-Розлади особистості: параноїчні, шизоїдні, шизотипові, асоціальні, прикордонні та інші особистості.
При лікуванні психомоторного збудження у:
- Манія, деменція, розумова відсталість, алкоголізм.-
- Розлади особистості: нав'язливо-компульсивні, параноїчні, істріонічні та інші особистості.
- Агітація, агресивність та поведінка уникання у геріатричних пацієнтів.
- Розлади поведінки та характеру у дітей.
- Хореїчні рухи.
- Постійна гикавка.
- Тики, заїкання та симптоми синдрому Жиля де ла Туретта та пов'язаної з ним хореї.
В анестезіології:
- Премедикаційні та анестезуючі суміші.
Як протиблювотний засіб при:
Нудота і блювота різної етіології. Галоперидол - вибір препарату, коли класичні препарати для лікування нудоти та блювоти недостатньо ефективні.
Дозування галоперидолу
Оголошення.
Як нейролептик:
Гостра фаза: гострі епізоди шизофренії, марення, параноя, сплутаність свідомості та синдром Корсакова: 5-10 мг в/м, повтор щогодини, контроль симптомів, макс. 60 мг/добу. Пероральний шлях вимагає практично вдвічі вищезгаданої дози.
Хронічна фаза: шизофренія, алкоголізм, розлади особистості. Перорально: 1-3 мг 3 рази на день, збільшити до 10-20 мг 3 рази на день, залежно від реакції.
При психомоторному збудженні:
Гостра фаза: манія, деменція, алкоголізм, розлади особистості, поведінки та розладів характеру, стійка гикавка, хореїчні рухи, тики, заїкання: ІМ: 5-10 мг.
Хронічна фаза. Перорально: 0,5-1 мг 3 рази на день, збільшити до 2-3 мг 3 рази на день у разі відсутності відповіді. У S. Підтримуюча доза Жиля де ла Туретта може досягати 10 мг/день і більше.
Як протиблювотний засіб:
Індукована блювота центрального походження: ІМ: 5 мг.
Післяопераційна профілактика блювоти: ІМ: 2,5-5 мг в кінці хірургічного втручання.
Діти: 0,1 мг/3 кг 3 рази на день, коригувати за необхідності.
Люди похилого віку: починайте з половини дози, зазначеної для реклами. І, якщо потрібно, скорегуйте відповідно до отриманих результатів.
Протипоказання Галоперидол
Підвищена чутливість до галоперидолу, коматозний стан, депресія ЦНС, спричинена алкоголем або іншими депресивними препаратами, enf. Поранення Паркінсона, базальні ганглії.
Попередження та запобіжні заходи щодо галоперидолу
I.H., I.R., гіпертиреоз, закритокутова глаукома, гіпертрофія передміхурової залози, затримка сечі, синдром тривалого інтервалу QT, гіпокаліємія, електролітний дисбаланс, tto. з речовинами, що викликають подовження інтервалу QT, enf. серцево-судинні захворювання, сімейний анамнез подовження інтервалу QT, особливо шляхом ІМ. Ризик подовження інтервалу QT та/або шлуночкових аритмій збільшується при застосуванні високих доз. Ризик появи серйозних порушень серцевого ритму (ІМ). Ризик с. Злоякісний нейролептик, пізня дискінезія, екстрапірамідні симптоми. Епілепсія в анамнезі або інші стани, схильні до судом (наприклад, відмова від алкоголю та пошкодження головного мозку). Реакції світлочутливості. Літні люди. Діти
Галоперидолова печінкова недостатність
Обережно. Оскільки галоперидол метаболізується в печінці, пацієнтам із захворюваннями печінки рекомендується обережно, коригуючи дозу відповідно до ступеня функції печінки.
Ниркова недостатність Галоперидол
Обережно. Відкоригуйте дозу галоперидолу залежно від ступеня порушення функції нирок.
Взаємодії галоперидолу
Ризик виникнення torsade de pointes з: речовинами, що подовжують інтервал QT.
Концентрації в плазмі збільшувались за допомогою: ітраконазолу, нефазодону, буспірону, венлафаксину, альпразоламу, флувоксаміну, хінідину, флуоксетину, сертраліну, хлорпромазину та прометазину.
Рівень плазми зменшився на: карбамазепін, фенобарбітал, рифампіцин.
Посилює депресію ЦНС від: алкоголю, снодійних, седативних препаратів або сильних знеболюючих засобів.
Антагонізує дію: адреналіну.
Зменшує дію: леводопи.
Підвищує рівень плазми: трициклічних антидепресантів.
Галоперидолова вагітність
Дослідження на тваринах показали, що галоперидол має тератогенну дію. У новонароджених, які зазнали дії антипсихотичних препаратів (включаючи галоперидол) протягом третього триместру вагітності, існує ризик розвитку екстрапірамідних симптомів та/або симптомів абстиненції, які можуть відрізнятися за ступенем тяжкості після пологів. Ці симптоми у новонароджених можуть включати збудження, гіпертонус, гіпотонію, тремор, сонливість, дихальний дистрес або розлади харчування. Значного збільшення аномалій розвитку плода не спостерігалось у дослідженнях з галоперидолом у великої популяції. Повідомлялось про поодинокі випадки вроджених вад розвитку після вживання плодом галоперидолу плоду, переважно у поєднанні з іншими ліками. Галоперидол слід застосовувати під час вагітності лише тоді, коли потенційна користь виправдовує можливий ризик для плода.
Галоперидол грудне вигодовування
Галоперидол виводиться з грудним молоком. Якщо використання галоперидолу вважається необхідним, слід оцінити переваги грудного вигодовування з урахуванням можливих ризиків. Екстрапірамідні симптоми спостерігались у немовлят матерів, які отримували галоперидол.
Вплив на здатність керувати автомобілем Галоперидол
Галоперидол діє на центральну нервову систему і може спричиняти: сонливість, запаморочення, порушення зору та зниження здатності реагувати. Ці ефекти, як і сама хвороба, роблять доцільною обережність під час керування транспортними засобами або експлуатації небезпечних механізмів, особливо в той час, як особлива чутливість кожного пацієнта до препарату не встановлена.
Побічні реакції галоперидолу
Збудження, безсоння; депресія, психотичний розлад; екстрапірамідні розлади, гіперкінезія, головний біль, пізня дискінезія, окулогічний криз, дистонія, дискінезія, акатизія, брадикінезія, гіпокінезія, гіпертонія, сонливість, паркінсонічна фасція, тремор, запаморочення; вади зору; ортостатична гіпотензія, гіпотонія; запор, сухість у роті, гіперсекреція слини, нудота, блювота; ненормальний тест функції печінки, висип; затримка сечі; імпотенція; вага зросла, вага зменшилася.