cps 5x400 мг

Зміст короткого опису характеристик (SPC)

Додаток No 2 до рішення про передачу реєстрації, реєстраційний номер: 2010/03013

cedax

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ

1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ

2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД

Цефтибутен 400 мг в 1 капсулі

Щодо допоміжних речовин, див. Розділ 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

4. КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1 Терапевтичні показання

CEDAX використовується для лікування наступних інфекцій, якщо вони спричинені штамами мікроорганізмів, чутливих до цього ліки:

Інфекції верхніх дихальних шляхів, включаючи такі специфічні інфекції: фарингіт, тонзиліт і скарлатина у дорослих та/або дітей, гострий синусит у дорослих, середній отит у дітей.

Інфекції нижніх дихальних шляхів у дорослих, включаючи епізоди гострого бронхіту, гострого загострення хронічного бронхіту та гострої пневмонії, у пацієнтів, які вважаються придатними для перорального лікування, тобто. які мають первинну інфекцію, придбану в колективі.

Інфекції сечовивідних шляхів у дорослих та дітей як при ускладнених, так і при неускладнених інфекціях.

4.2 Дозування та спосіб введення

Як і у випадку з іншими пероральними антибіотиками, тривалість лікування, як правило, коливається від п’яти до десяти днів. При лікуванні інфекцій, спричинених Streptococcus pyogenes, терапевтичну дозу CEDAX слід призначати щонайменше 10 днів.

Дорослі: Рекомендована доза CEDAX становить 400 мг на день. Дозу 400 мг один раз на день можна вводити за таких показань: гострий бактеріальний синусит, гострий бронхіт, гостре загострення хронічного бронхіту та ускладнені або неускладнені інфекції сечовивідних шляхів.

Для лікування колективної пневмонії у пацієнтів, для яких підходить пероральне лікування, рекомендована доза становить 200 мг кожні 12 годин.

Дорослі пацієнти з нирковою недостатністю: На фармакокінетику CEDAX не впливає в достатній мірі, щоб забезпечити коригування дози, якщо кліренс креатиніну не менший за 50 мл/хв. Вказівки щодо регулювання дози у цих пацієнтів наведені в таблиці нижче.

Корекція дози CEDAX у дорослих пацієнтів із порушеннями функції нирок.

Якщо перевага віддається зміні частоти прийому, дозу 400 мг CEDAX можна вводити кожні 48 годин (кожні два дні) пацієнтам з кліренсом креатиніну 30-49 мл/хв та кожні 96 годин (кожні чотири дні) якщо кліренс креатиніну становить 5-29 мл/хв.

Якщо пацієнт ходить на гемодіаліз два-три рази на тиждень, наприкінці кожного сеансу гемодіалізу може бути призначена одна доза CEDAX 400 мг.

Геріатричні пацієнти: Пацієнтам цієї вікової групи можна застосовувати звичайні дози, рекомендовані для дорослих.

Діти: Рекомендована доза становить 9 мг/кг/добу (максимум 400 мг на добу) пероральної суспензії. Суспензію слід добре збовтати перед вимірюванням дози. Цю кількість можна вводити в одній добовій дозі для лікування таких показань: фарингіт із тонзилітом або без нього, гострий середній отит із виділеннями та ускладнені або неускладнені інфекції сечовивідних шляхів. Дітям з вагою більше 45 кг або старше 10 років можна давати дози, рекомендовані для дорослих.

Капсули CEDAX можна приймати незалежно від часу прийому їжі.

4.3 Протипоказання

CEDAX протипоказаний пацієнтам, які страждають алергією на цефалоспорини або будь-які інші інгредієнти CEDAX.

4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання

Дозу CEDAX може знадобитися відкоригувати у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, а також у пацієнтів на діалізі. CEDAX легко діалізувати. За пацієнтами, які перебувають на діалізі, слід ретельніше спостерігати, а CEDAX слід вводити негайно після діалізу.

СЕДАКС слід призначати з обережністю особам з ускладненими шлунково-кишковими захворюваннями, особливо хронічним колітом.

Антибіотики цефалоспорину слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з відомою алергією на пеніцилін або підозрою на неї. Приблизно у 5% пацієнтів із задокументованою алергією на пеніцилін спостерігається перехресна реакція на антибіотики цефалоспорину. Також повідомлялося про важкі гострі реакції гіперчутливості (анафілаксія) як у пеніцилінів, так і у цефалоспоринів, також відома перехресна гіперреактивність на анафілаксію. Якщо виникає будь-яка алергічна реакція на CEDAX, прийом слід припинити та призначити відповідну терапію. Важка анафілаксія вимагає негайного лікування відповідно до клінічного стану.

Під час лікування CEDAX та іншими антибіотиками широкого спектру дії зміни кишкової флори можуть призвести до діареї, пов’язаної з антибіотиками, включаючи псевдомембранозний коліт, спричинений токсином Clostridium difficile. Пацієнти можуть мати середньотяжкий або навіть небезпечний для життя пронос, із зневодненням або без нього, під час або після лікування антибіотиком, який його спричинив. Будь-якому пацієнту, який постійно страждає на діарею під час прийому CEDAX або інших антибіотиків широкого спектру дії, важливо припустити, що це такий діагноз.

Застосування у дітей: Безпека та ефективність CEDAX у дітей до шести місяців не встановлені.

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Дослідження взаємодії проводили з CEDAX з такими речовинами: високі дози антациду гідроксиду магнію алюмінію, ранітидин та разова внутрішньовенна доза теофіліну. Значних лікарських взаємодій не було. Вплив CEDAX на сироваткові рівні або фармакокінетику перорально введеного теофіліну невідомий.

Цефалоспорини, включаючи цефтибутен, рідко можуть знижувати активність протромбіну, що призводить до подовження протромбінового часу, особливо у пацієнтів, які раніше стабілізувались пероральною антикоагулянтною терапією. За пацієнтами групи ризику слід спостерігати за протромбіновим часом або МНН та вводити екзогенний вітамін К, як зазначено.

Не повідомлялося про хімічні взаємодії та взаємодію з лабораторними тестами з CEDAX.

Повідомлялося про помилково позитивний прямий тест Кумбса при застосуванні інших цефалоспоринів. Однак результати тестів in vitro із використанням здорових еритроцитів та вивчення здатності CEDAX викликати позитивну відповідь у прямому тесті Кумбса не показали жодних позитивних реакцій навіть при концентраціях до 40 мг/мл.

4.6 Вагітність та лактація

Немає адекватних та контрольованих досліджень у вагітних жінок або під час пологів. Оскільки дослідження репродукції на тваринах не завжди вказують на відповідь у людей, застосування CEDAX під час таких клінічних ситуацій слід ретельно продумати з точки зору потенційного співвідношення ризику та користі для матері та плоду.

CEDAX не був виявлений у грудному молоці у жінок, які годують груддю.

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

У цьому випадку про це не може бути й мови.

Побічні ефекти

У клінічних дослідженнях з приблизно 3000 пацієнтами CEDAX, як правило, був безпечним і добре переносився. Більшість спостережуваних побічних реакцій були легкими та тимчасовими. Про побічні реакції повідомлялося здебільшого рідко до дуже рідко. Найчастіше повідомлялося про нудоту (3%), діарею (3%) та головний біль (2%). Побічні реакції, про які повідомлялося під час клінічних випробувань, наведені в таблиці 1. 2.

Стандартні процедури вимагають використання мікроорганізмів для лабораторного контролю. Диск 30 мг повинен давати діаметр зони 29-35 мм для E. coli ATCC 25922 та 29-35 мм для H. influenzae ATCC 49247.

Диск цефтибутену у дозі 30 мг необхідно використовувати для тестування in vitro всіх ізолятів. Диск цілого класу (цефалотин) не підходить для тестування чутливості до цефалоспоринів через різницю в спектрі цефтибутену.

Мікроорганізми можна вважати чутливими до цефтибутену, якщо значення MIC для цефтибутену становить £ 8 мг/мл, і стійкими, якщо MIC становить ³ 32 мг/мл. Мікроорганізми, що мають MIC 16 мг/мл, є слабочутливими.

Як і при стандартних методах дифузії, процедури розведення вимагають використання лабораторних контрольних мікроорганізмів. Стандартний порошок цефтибутену повинен давати значення MIC в діапазоні 0,125 - 0,5 мг/мл для E. coli ATCC 25922, ³ 32 мг/мл для S. aureus ATCC 29213 та 0,25 - 1,0 мг/мл для H. influenzae ATCC 49247.

5.2 Фармакокінетичні властивості

Перорально введений цефтибутен майже повністю (³ 90%) всмоктується, як визначено шляхом виділення сечі. В одному дослідженні середня максимальна концентрація у плазмі крові після перорального прийому однієї капсули цефтибутену 200 мг становила приблизно 10 мг/мл та однієї капсули 400 мг приблизно 17 мг/мл. Максимальні концентрації в плазмі досягаються через 2-3 години після перорального прийому однієї капсули 200 мг або 400 мг. Цефтибутен лише слабо (від 62% до 64%) зв’язується з білками плазми і не метаболізується. Основний циркулюючий деградант цефтибутену, його транс-форма, утворюється при прямому перетворенні цефтибутену (цис-форма). Загалом, концентрація транс-цефтибутену в плазмі або сечі становить приблизно до 10% від концентрації цефтибутену.

Біодоступність цефтибутену не залежить від дози у зазначеному терапевтичному діапазоні доз (£ 400 мг).

У молодих дорослих добровольців концентрація цефтибутену у плазмі крові двічі на добу досягала стійкого стану при п’ятій дозі. Після багаторазового введення не спостерігалось накопичення наркотиків.

Період напіввиведення цефтибутену з плазми становить від двох до чотирьох годин, у середньому 2,5 години, незалежно від дози або режиму.

Дослідження показали, що цефтибутен легко проникає в рідини та тканини організму. У блістерній рідині концентрація цефтибутену була подібною або вищою, ніж концентрація в плазмі, починаючи з площі під кривою концентрація-час (AUC). Цефтибутен проникав у рідину середнього вуха у педіатричних пацієнтів із гострим середнім отитом і досягав концентрацій, рівних або більших, ніж плазмові концентрації. Концентрація цефтибутену в легенях становила приблизно 40% від плазмової концентрації. Приблизні концентрації були (у% концентрації в плазмі): в носовій секреції 46%, в трахеальній секреції 20%, в бронхіальній секреції 24%, в бронхіальному альвеолярному промиванні 6% і в клітинних агрегатах 81%.

Незважаючи на те, що дослідження на госпіталізованих педіатричних пацієнтах показало вікове збільшення біодоступності цефтибутену у віці від 6 місяців до 17 років, ця тенденція не була підтверджена у здорових добровольців дитячого віку.

У добровольців-геріатристів концентрація цефтибутену досягала стійкого стану при п’ятій дозі при введенні двічі на день. Середні значення AUC у цій популяції були трохи вищими, ніж середні AUC у молодих дорослих. У літнього населення спостерігалося лише незначне накопичення препарату після багаторазових доз.

Фармакокінетика цефтибутену суттєво не змінюється за наявності хронічного активного гепатиту, цирозу печінки, алкогольного ураження печінки або інших розладів печінки, пов’язаних з гепатоцелюлярним некрозом.

Збільшення AUC та період напіввиведення цефтибутену з плазми зростає із збільшенням тяжкості ниркової недостатності. У фізіологічно анефричних (без нирок) пацієнтів (кліренс креатиніну 10000 мг/кг (смертей не повідомляється).

Дослідження цефтибутену з одноразовим та повторним введенням проводили на щурах та собаках. При пероральному застосуванні протягом шести місяців лише мінімальна токсичність спостерігалась у щурів у дозах 1000 мг/кг/добу та у собак у дозах 600 мг/кг/добу.

У дослідженнях генетичної токсичності цефтибутен не виявляв жодного мутагенного потенціалу у бактерій, включаючи тест Еймса на пластині та тест Нумі МВФ, або тести in vitro та in vivo на аберації хромосом у клітинах ссавців.

Цефтибутен у пероральних дозах до 2000 мг/кг/добу (у 222 рази більше, ніж доза для дорослих) не впливав на фертильність та розмноження щурів. Показники розмноження були нормальними у поколіннях F0 та F1. Поведінка при народженні та годуванні груддю була нормальною.

У дослідженнях тератогенності, проведених на щурах та кроликах, індукованих цефтибутеном вад розвитку плода не спостерігалося при пероральних дозах 4000 мг/кг/день у щурів та 40 мг/кг/день у кроликів.

Довгострокові дослідження на тваринах для оцінки канцерогенного потенціалу цефтибутену не проводились.

6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ

6.1 Перелік допоміжних речовин

целюлозний мікрокристалін, карбоксиметиламілум натрікум, магнію стеари

Оболонка капсули містить: діоксид титану E171, лаурилсульфаза натрію, желатин, полісорбат 80

6.2 Несумісність

6.3 Термін зберігання

6.4 Особливі заходи щодо зберігання

Зберігати при температурі від +2 ° C до +25 ° C.

6.5 Вид та вміст контейнера

Набір ременів із принтом (папір/PE/Al-фольга/LDPE) для однієї капсули, паперова папка, письмова інформація для користувача.

5 капсул в одній упаковці.

7. ВЛАСНИК РАЗРЕШЕННЯ НА МАРКЕТИНГ

Merck Sharp & Dohme B.V.

Waarderweg 39, 2031 BN Гарлем

ПІСЛЯ. Box 581, 2003 р. Гарлем

8. РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР

9. ДАТА ПЕРШОГО РАЗРЕШЕННЯ