Додати до Менділі

хронічним

Резюме

Вступ

Ідіопатичний хронічний виразковий коліт (ХК) - це хронічне запальне захворювання кишечника, що характеризується дифузним запаленням оболонки товстої кишки. На сьогоднішній день кілька спостережних досліджень визначили широкий спектр патогенних мікроорганізмів як причинних та загострюючих факторів UC. Інфекція Clostridium difficile (C. difficile) була пов'язана з рецидивом або невдалою терапією. Захворюваність на цю інфекцію зросла в останні роки у пацієнтів з UC.

Мета

Визначити частоту зараження різними мікроорганізмами у мексиканських хворих на UC.

Пацієнти та методи

Було досліджено 150 пацієнтів з остаточним діагнозом UC. Були проаналізовані всі зразки стільця, культури стільця, токсини А і В щодо C. difficile, наявність цитомегаловірусу (ЦМВ) у біопсіях сегмента товстої кишки (імуногістохімія). Інші демографічні та клінічні змінні захворювання реєструвались для їх кореляції з частотою заражень.

Результати

Частота інфекцій у пацієнтів з UC становила 28,00%. Інфікування C. difficile відбулось у 0,013%. Виявлено інші патогени, такі як Endolimax nana (9,00%), Entamoeba histolytica (3,00%), CMV (2,00%), сальмонела (2,00%), шигела (0,70%), Toxoplasma gondii (0,70%) та Iodamoeba bütschlii (0,70%) ).

Висновки

У нашому дослідженні частота інфекцій становила 28,00%, а C. difficile - лише 0,013%.

Анотація

Передумови

Виразковий коліт (ХК) - це хронічне запальне захворювання кишечника, що характеризується дифузним запаленням слизової оболонки товстої кишки. До цього часу різноманітні спостережні дослідження залучали широкий спектр патогенних мікроорганізмів як причинно-наслідкові та загострюючі фактори в ХК. Інфекція Clostridium difficile (C. difficile) асоціюється з рецидивами та невдалою терапією, і її частота у хворих на UC зростає протягом останніх кількох років.

Визначити частоту зараження різними мікроорганізмами у мексиканських хворих на УК.

Пацієнти та методи

Було вивчено 150 пацієнтів з остаточним діагнозом UC. Були проаналізовані всі аналізи стільця на паразитів та яйцеклітини, культури стільця, тести на токсини C. difficile A і B та імуногістохімія на цитомегаловірус у біоптатах сегмента товстої кишки. Інші демографічні та клінічні змінні захворювання реєструвались для їх кореляції з частотою зараження.

Результати

Частота зараження у хворих на UC становила 28,00%. Інфекція C. difficile була в 0,013%. Були виявлені й інші збудники, такі як Endolimax nana (9,00%), Entamoeba histolytica (3,00%), Цитомегаловірус (2,00%), сальмонела (2,00%), шигела (0,70%), Toxoplasma gondii (0,70%) та Iodamoeba bütschlii (0,70) %).

Висновки

У нашому дослідженні частота зараження становила 28,00%, а інфекція C. difficile становила лише 0,013%.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску