реферат

У нашому дослідженні цереброкортикальна електрична активність була зареєстрована як показник нейротоксичності білірубіну. Білірубін особливо впливає на таламус і кору. Оскільки ритмічні коливання на ЕЕГ є результатом взаємодії кори та таламуса, досліджували електрофізіологічний вплив білірубіну на ритмічні коливання з тривалим постнатальним віком. Дозрівання мозку також кількісно аналізували за допомогою спектрального аналізу. Для цього було зроблено 141 запис ЕЕГ (у перший тиждень, 15-й день, наприкінці першого місяця та в третій місяць) від 17 дітей з гіпербілірубінемією та 22 здорових дітей. У всіх записах основна частотна складова була сформована дельта-частотою в обох групах. У перших записах групи гіпербілірубінемії частота дельта була вищою, ніж у контрольної групи; однак частоти та рівні амплітуди тета, альфа та бета були нижчими (р 0,05). Ми прийшли до висновку, що гіпербілірубінемія впливає на цереброкортикальну електричну активність, але, здається, обмежена в часі.

Головний

Гіпербілірубінемія - одна з найпоширеніших проблем у період новонародженості. Білірубінова енцефалопатія - це неврологічний синдром, що виникає внаслідок зберігання білірубіну в клітинах мозку. Спостерігається характерна зміна жовтого забарвлення з некон’югованим білірубіном, особливо у підметалевому тілі, гіпокампі, таламусі, блідому шарі, путаменах, ядрі черепного нерва та корі головного мозку (1-4). Жовте забарвлення головного мозку також спостерігалося у немовлят, які помирають без клінічних ознак керніктуру, лише з незначно підвищеним рівнем білірубіну в сироватці крові (5). Крім того, білірубін пошкоджує непігментовані ділянки. Втрата нейронів, реактивний гліоз та атрофія уражених фіброзних систем виявляються при пізніх стадіях захворювання (3, 4). Білірубін пригнічує окисне фосфорилювання та дихання в мітохондріях мозку (6).

ЕЕГ використовували для вивчення дозрівання мозку в міру зростання дитини на першому році життя, а також для виявлення відхилень в електричній активності мозку, включаючи затримки нормальної послідовності дозрівання (7). У цьому дослідженні вивчався вплив гіпербілірубінемії на дозрівання мозку за допомогою ЕЕГ, а дозрівання мозку також аналізували за допомогою спектрального аналізу.

методи

Сімнадцять новонароджених з некон'югованою гіпербілірубінемією та 22 здорових немовляти з відділення допомоги новонародженим університету Памуккале були залучені до дослідження для спостереження за нормальним дозріванням моделей ЕЕГ. Протягом періоду новонародженості жоден новонароджений не зазнав серйозних медичних захворювань або необхідної допомоги у вентиляції. Усі діти були у віці від 38 до 42 тижнів вагітності та були придатними для гестаційного віку згідно з оцінкою Дубовіца (8). Протягом перших трьох місяців життя всі діти мали нормальний розвиток або шляхом тестування на неврологічний розвиток, або за повідомленнями батьків. Усі родини дітей були проінформовані про дослідження і всі підписали їх за письмовою згодою. Дослідження було схвалено Інституційною комісією з огляду.

До складу досліджуваної групи входили діти з некон'югованою гіпербілірубінемією, а рівень білірубіну був вище межі фототерапії (9). У всіх дітей спостерігали рівень білірубіну чотири рази на день. Дітей, рівень білірубіну яких був нижчим за межі фототерапії, отримували в якості контрольної групи. Усі діти в досліджуваній та контрольній групі були безсимптомними. Немовляти, матері яких хворіли на цукровий діабет, еклампсію або прееклампсію, та діти з низьким балом за шкалою Апгар були виключені. У дітей не було респіраторних та серцевих захворювань чи вроджених вад розвитку.

Кожна дитина отримала початковий тест ЕЕГ у перший тиждень (у віці від 48 до 90 годин), оскільки рівень білірубіну був на піку до початку лікування. Після лікування рівень білірубіну не підвищувався. Потім проводили серійну ЕЕГ через 15, 1 і 3 місяці. Дослідження проводили в контрольованому середовищі, в якому ретельно контролювали звук, світло, вологість та тактильну стимуляцію. Всіх дітей вивчали під час сну в животі на відкритому ліжку. Жодна дитина не отримувала ліків. Для кожного запису дитина потрапляла до лікарні за 1000 годин до цього. Після звичайного педіатричного обстеження ЕЕГ реєстрували принаймні на 1 годину лише в періоди спокійного сну. ЕЕГ-пристрій виробляється компанією Medelec Profile Digital EEG Systems (Великобританія).

Загальну та пряму концентрації білірубіну визначали із застосуванням модифікованого методу Jendrassic Grof в автоматизованому аналізаторі Hitachi 902 (Abbott Laboratories, США).

Статистичний аналіз проводили із статистичним програмним забезпеченням Systat (версія 7.0 для Windows; SPSS Inc, Чикаго, Іллінойс, США). Для аналізу даних використовували Т-тест, 2, повторні вимірювання ANOVA, кореляцію Пірсона та лінійну регресію. Статистичне значення було зафіксовано при р 0,05). До складу дослідницької групи входило 17 дітей (7 дівчаток, 10 хлопчиків). У контрольній групі було 22 дитини (10 дівчаток, 12 хлопчиків). Оцінка Апгара становила 9-10 на першій хвилині та 10 на 10-й хвилині. Рівні білірубіну в досліджуваній та контрольній групах становили 22,4 ± 5, 4 мг/дл (діапазон, 16, 2–33 мг/дл) і 7,7 ± 3,2 мг/дл (діапазон 2–13, 3 мг/дл). Дл) . Існувала суттєва різниця між рівнями білірубіну у двох групах (р 0,05).

Стіл в натуральну величину

Ми виявили резус-імунізацію (n = 1), імунізацію ABO (n = 3), інфекцію сечовивідних шляхів (n = 1) та дефіцит G6PD (n = 3) у досліджуваній групі. Прямий тест Кумбса був позитивним лише щодо резус-імунізації. Rh-імунізація (n = 1), ABO-імунізація (n = 1) та дефіцит G6PD (n = 2) були виявлені у пацієнтів з рівнем білірубіну вище 26 мг/дл. Ми не змогли знайти жодної причини у одного пацієнта.

Дельта-частота була основною частотною складовою під час процедури в обох групах. Дельта-частота зменшувалась, а інші смуги частот збільшувались з віком. Дані для серійних записів ЕЕГ наведені в таблицях 2-6.

Стіл в натуральну величину

Стіл в натуральну величину

При порівнянні результатів перших записів в обох групах дельта-частота у досліджуваній групі була вищою, але альфа-, тета- та бета-частоти та рівні амплітуди були значно нижчими, ніж у контрольній групі (р 0,05, таблиця 2-3 ). ).

Стіл в натуральну величину

Значні зміни в постнатальному віці відбулись у дельта-і тета-частотах (с

цереброкортикальну

Співвідношення між рівнем білірубіну та амплітудами.

Повнорозмірне зображення

Кореляція між рівнем білірубіну та частотою тета Fp 1 –C 3.

Повнорозмірне зображення

Кореляція між рівнем білірубіну та частотою дельта Fp 1 –C 3.

Повнорозмірне зображення

Що стосується піку, k комплексу та тимчасового веретена, протягом третього місяця не було відмінностей між двома групами (p> 0,05).

ОБГОВОРЕННЯ

Жовтяниця є однією з основних проблем новонароджених в Туреччині (11). Зворотній депресивний вплив білірубіну на функції нейронів було продемонстровано за допомогою сучасних нейрофізіологічних діагностичних методів, таких як індуковані мозком потенціали, індуковані зором потенціали, соматосенсорні потенціали та аналіз плачу (11-15).

Білірубін особливо впливає на таламус і кору. Оскільки ритмічні коливання на ЕЕГ виникають внаслідок взаємодії кори і таламуса, досліджували електрофізіологічний вплив білірубіну на ритмічні коливання протягом тривалого постнатального віку. Доступне лише одне дослідження щодо впливу білірубіну на ЕЕГ (16). У дослідженні Венберга та Ханса (16) 1986 року одностороння білірубінова енцефалопатія була експериментально розроблена у щурів, і спостерігали зменшені амплітуди та сплощення хвиль ЕЕГ. ЕЕГ служила показником розвитку енцефалопатії. Зміни ЕЕГ найкраще прогнозували за ступенем відкриття гематоенцефалічного бар’єру та якістю зв’язування білірубіну в сироватці крові.

ЕЕГ - чудовий спосіб виміряти дозрівання мозку у новонароджених (7, 17). Показавши розвиток електричного дозрівання мозку, можлива рання діагностика пошкодження головного мозку у дітей із високим ризиком (7). З цієї причини було проведено багато досліджень у недоношених дітей (7, 18). Як результат, затримку дозрівання мозку можна виявити раніше, і одночасно можна визначити прогноз та пошкодження мозку.

Перехідне уповільнене дозрівання ЕЕГ головного мозку було продемонстровано у дітей із високим ризиком, таких як синдром Дауна, бронхолегенева дисплазія, респіраторний дистрес-синдром та внутрішньошлуночкові крововиливи, а також у дітей матерів з прееклампсією та діабетом (19–23). Було показано, що гіпербілірубінемія чинить пригнічуючий вплив на функцію нейронів через викликаний потенціал, але немає досліджень щодо впливу гіпербілірубінемії на дозрівання ЕЕГ. У нашому дослідженні ми використовували частоти та амплітуди ЕЕГ як маркер токсичності білірубіну (16, 24). Ми виявили, що амплітуда під час жовтяниці у досліджуваній групі була значно нижчою, ніж у контрольній групі. У досліджуваній групі ми спостерігали зниження рівня амплітуди на 20%. У досліджуваній групі з нормальним рівнем білірубіну рівні амплітуди були подібними до рівнів контрольної групи при обстеженні ЕЕГ через 15 днів. Ми показали, що на амплітуду ЕЕГ впливали рівні білірубіну і зменшувались із збільшенням рівня білірубіну, а також цей ефект не спостерігався при нормальному рівні білірубіну. Ми вважали, що амплітудний ефект білірубіну був дозозалежним і оборотним і мав короткий інтервал, ніж індукований мозку потенціал (11, 12).

Високі частоти повільних хвиль протягом періоду новонародженості, зменшення цих частот із віком та збільшення швидких частот є маркерами дозрівання мозку (17, 18, 25–27). У нашому дослідженні основною частотною складовою була дельта-активність. Ми виявили, що частота дельти у досліджуваній групі була значно вищою, ніж у контрольній групі, і ця активність зменшувалась із віком в обох групах. З іншого боку, частота тета була нижчою у досліджуваній групі, ніж у контрольній. Частота тета зростала з віком. Це може бути пов’язано з впливом білірубіну на функції нейронів. Дані показали, що гіпербілірубінемія без клінічних ознак спричиняла електрофізіологічні зміни мозково-кортикальної активності мозку.

У нашому дослідженні гіпербілірубінемія також спричинила минущу затримку дозрівання мозку. Різниця дельта-частоти зникла за перший місяць у центральній (Cz - C 4) і правій задній областях (C 4 –O 2), а також в лівій задній (C 3 –O 1) та в правій передній області (Fp 2 ). –C 4) у третьому місяці. Однак на третьому місяці різниця зберігалася в лівій передній області (Fp 1 –C 3). Ми виявили, що різниця в частоті тета зникла в центральній (Cz - C 4), правій задній (C 4 - O 2) та лівій передній області (Fp 1 - C 3) протягом першого місяця. Він зник на третьому місяці в правій передній (Fp 2 –C 4) та лівій задній (C 3 –O 1) області. Оскільки зв’язок між нейронами в інших областях голови менший, на відміну від більшої зв’язку в центральних областях (28), ми виявили, що пригнічуючий вплив білірубіну на мозково-кортикальну активність триває набагато коротший період у центральній ділянці, хоча і довше. у провідних регіонах.

На третьому місяці не було відмінностей між двома групами щодо верхівки, скроневого веретена та комплексу k, що підтверджувало гіпотезу про те, що гіпербілірубінемія спричиняла тимчасові затримки дозрівання мозку.

Ми прийшли до висновку, що гіпербілірубінемія впливає на цереброкортикальну електричну активність, але, здається, обмежена в часі.