"Слідчі" "ДНР" просто приписували ймовірне вилучення двох гранат

денис

У соціальних мережах України транслюється флешмоб з хештегом #FreeKozlovskyy на підтримку затриманого в зайнятому донецькому вченому, філософі, професорі релігії Ігорі Козловському, нагородженому за миротворчу діяльність медаллю Австрійського товариства Альбертом Швейцером. Так звані силовики "ДНР" затримали 63-річного чоловіка 27 січня 2016 року, коли він вийшов з дому, щоб скинути сміття. Вдома його син Слава, який страждає на синдром Дауна, був прикутий до інвалідного візка.

Спочатку вченому приписували "шпигунство", потім "володіння двома гранатами". Родина Ігоря вважає, що звинувачення проти нього сфабриковані, і його тримають незаконно.

Племінник відомого українського вченого Денис Козловський розповів Укрінформу про те, що сьогодні відомо про стан здоров'я Ігоря Козловського та проблеми, з якими стикається його син Слава після його переведення до Києва.

- Чи добре я розумію, що сім'я не погоджується із звинуваченнями проти Ігоря і вважає, що його ув'язнення в ОРДО абсурдне?

- Так само є. Вони є абсолютно необґрунтованим арештом і ув’язненням, без виправдання, людини, яка ніколи не брала участі в жодному конфлікті. Ігор Анатолійович все своє життя присвятив суто гуманістичній діяльності, він приділив величезну кількість часу та зусиль для вироблення міжконфесійного консенсусу в Донецькій області. Миротворча діяльність, як правило, була покликанням Ігоря Козловського, і в свідомості інших він завжди входив як людина, абсолютно пов'язана з прагненням побудувати діалог "всіх з усіма".

- Де зараз вчений?

- Наскільки мені відомо, у СІЗО №5 м. Донецька, поблизу Центрального торгового центру.

У лютому розпочався так званий "судовий процес". Два слухання вже проведено, друге - 15 березня. Наступний запланований на 20 квітня 2017 року.

Майже відразу після арешту ми найняли адвоката, який може працювати на території "ДНР". Хоча немає великої надії, що це може вплинути на ситуацію.

- Як давно ви не контактували зі своїм дядьком? Про що вони говорили?

- Торік Ігор Анатолійович кілька разів телефонував родині, щоб трохи поговорити. Щодо того, що з ним сталося, він не сказав, бо в камері він був не один і, швидше за все, втручались усі розмови.

Ми говорили на різні теми, лише щоб почути його голос, переконатися, що він протримався більш-менш, підтримати його морально.

Ми не маємо достовірної інформації про ваш стан здоров’я. На основі непрямих даних ми знаємо, що він страждав від болю в ногах, що його симптоми артрозу в коліні посилювались, що він мав серйозні збої в роботі травної системи. Ну і взагалі - перебування в неволі без належного харчування, свіжого повітря і сонячного світла, звичайно, впливає на організм.

Одного разу дядька перевели з території СІЗО на друге слухання (15 березня 2017 р. - Ред.). Один з наших родичів зміг потрапити туди і побачити Ігоря, але не зміг з ним поговорити. За її словами, дядько був блідим, худорлявим, було видно, що він знесилений.

- З яких причин Ігор Анатолійович опинився в ізоляторі?

- Ми не знаємо. Відомі лише деякі обставини його арешту. Одного дня вдень вчений чекав його біля входу в будинок, і вони зупинили його в той момент, коли він буквально на мить вийшов викинути сміття. Потім вони увійшли в будинок - нібито скориставшись можливістю, коли дядько не закрив двері, або просто забрав у нього ключі - і почали обшук, вилучення документів, грошей та речей.

- У чому звинувачують Ігоря Козловського, у чому його підозрюють?

- Його звинувачують у порушенні частини першої статті 256 так званого Кримінального кодексу «ДНР» - незаконне зберігання вибухівки, ніби під час його арешту на полиці було виявлено дві гранати, що, звичайно, було абсурдно. У нього ніколи не було ні гранат, ні будь-якої іншої зброї. Я не думаю, що вони навіть потрудились їх покласти, вони це просто написали.

- Українська сторона перерахувала Ігоря Анатолійовича для "обміну" з ORDLO, питання про його звільнення було порушено на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Чому його не звільнили?

- Наскільки мені відомо, включивши Ігоря Козловського в травні та червні 2016 року до списків обміну, українська сторона практично на кожному засіданні гуманітарної підгрупи в Мінську порушувала питання про його звільнення. Але інша сторона завжди відмовлялася потрапляти до списку під різними приводами. Представники "ДНР" підтвердили, що тримали його під вартою, але відмовилися включити його до списку обміну, за останньою версією, мотивованим тим, що - він був громадянином "ДНР", а не військовополоненим, затриманий під час конфлікту.

- Чи є у вашого дядька паспорт «ДНР»?

- Ні, ви ніколи не намагалися перереєструватися. Всі ваші документи - українські.

- Що ви думаєте, чому вони вас там тримають? У сім'ї, мабуть, є деякі припущення.

- У нас їх немає. Схоже, хтось із ORDO блокує всі спроби звільнити вченого. Чому? Ми не знаємо.

- Ігор Анатолійович не покидав місто після окупації до моменту арешту. Що ти робив увесь цей час?

- Дядько вів звичайний пенсійний спосіб життя і ніколи не виходив з дому більше 2–3 годин, оскільки його хворий син потребував особливого догляду.

- Де зараз сім'я Ігоря Козловського?

- Родичі Ігоря Анатолійовича виїжджали з індивідуально окупованого Донецька. Коли конфлікт перейшов у гарячу фазу, пішов молодший син Олександр, потім його дружина Валентина. Ігор залишився у місті зі Святославом.

Після арешту вченого сім'я почала шукати спосіб передачі Святослава, але оскільки під час обшуку були вилучені всі документи, неможливо було перетнути лінію розмежування та потрапити на територію, контрольовану українською владою. Довелося чекати дев'ять місяців, поки слідчий так званого "Міністерства державної безпеки Донецької Народної Республіки" не поверне паспорт Слави.

У жовтні 2016 року ми змогли його перевезти. Зараз сім’я живе в Києві. Однак Ігор Анатолійович є опікуном Слави, після його арешту не надається фінансова допомога - ні пенсія, ні виплата на проїзд, нічого, що повинно виплачуватися згідно із законом. Щоб повернути платежі, потрібно поновити документи, зібрати десятки довідок, що зробити вкрай складно.

- Нещодавно ви організували флешмоб у соціальних мережах з хештегом #FreeKozlovskyy. Чому ви вирішили в цей час привернути увагу до питання звільнення Ігоря?

- Коли минув рік з моменту арешту Ігоря, ми не усвідомили, що цю проблему неможливо вирішити на рівні Мінської групи, ми повинні вивести діалог на рівень Нормандської четвірки, а також міжнародних самітів. Необхідний тиск на політичне керівництво Росії з боку вищих посадових осіб країн-членів "Нормандської четвірки". В основному, з Німеччини, Франції, США. Як це сталося у справах усіх політичних в’язнів, зокрема Надії Савченко, яка фігурувала у всіх новинах, випуск яких був на порядку денному. Я думаю, що це єдиний спосіб досягнення звільнення Ігоря.

Інформаційна примітка: Козловський Ігор Анатолійович, 63 роки, є жителем міста Донецька - українським вченим, професором релігієзнавства та громадським активістом, доктором історичних наук, президентом Центру релігійних досліджень та міжнародних духовних відносин, керівником Міжнародного центру для діалогу та співпраці між християнами та мусульманами.

Ігор Анатолійович є автором понад 50 наукових книг та понад 200 статей у словниках, енциклопедіях, періодичних виданнях. Понад 25 років працював у Донецькій обласній державній адміністрації старшим спеціалістом з питань релігій, викладав у донецьких університетах.

Вся професійна діяльність вченого була спрямована на розвиток поваги та толерантності, миру та взаєморозуміння між різними релігіями та сприяла формуванню полікультурної, багатонаціональної та багаторелігійної групи Донбасу. Він відвідав різні куточки світу, зустрівся з релігійними та громадськими лідерами, зокрема з Патріархом, Алексіосом II, Папою Римським, Іоанном Павлом ІІ, Константинопольським Патріархом Варфоломієм I, головним рабином Ізраїлю, президентом Шломо Амаром Федерації єврейських громад СНД, Лев Левєв та ін. Як професор він відвідав університети США - Хардінг та Пеппердайн.

За свою миротворчу діяльність він був нагороджений медаллю Австрійського товариства імені Альберта Швейцера.

Катерина Завада, Київ

Присутні

При цитуванні та використанні будь-якого матеріалу в Інтернеті обов'язково розміщувати пряме гіперпосилання, відкрите для пошукових систем Інтернету, на цитовану статтю, яке не нижче першого абзацу тексту ukrinform.es. Крім того, можна цитувати перекладені матеріали з іноземних ЗМІ, якщо є посилання на веб-сайт ukrinform.es та веб-сайт іноземних ЗМІ. Цитування та використання матеріалів в офлайн-носіях, мобільних додатках, смарт-ТВ можливе лише за прямою письмовою згодою Укрінформу. Новини та публікації, позначені як "Публічність" та "PR", а також статті в розділі "Зв'язок" публікуються як оголошення. Відповідальність за його зміст несе рекламодавець.