дітям

Одним з найпоширеніших міфів про силові тренування (стійкий і сьогодні) є те, що молоді люди не можуть тренуватися з обтяженнями, поки не закінчать розвиток. Це переконання базувалося б на дослідженнях, проведених із китайськими дітьми та молоддю, за часів, коли вони були поневоленими та працювали від сходу до заходу сонця. Дослідження проводили з ними, оскільки для роботи вони цілий день піднімали тяжкості і були нижчі за "звичайний" зріст. Однак причина була безпосередньо не пов’язана з піднятою вагою, а скоріше з поганим харчуванням та поганим відпочинком.

Ці погано застосовані дослідження залишили глибокий слід у світі, оскільки на сьогоднішній день (незважаючи на те, що було доведено протилежне), багато людей все ще помилково вважають, що ваги впливають на ріст. Силові тренування (з обтяженнями) для неповнолітніх більше не рекомендується, особливо підліткам та підліткам, оскільки, згідно з різними дослідженнями, силові тренування не пов’язані з ростом особи, скоріше це залежить від генетики або спадкових рис батьків.

За даними Національної асоціації з міцності та кондиціонування (NSCA), силові тренування можуть бути цікавим способом для дітей правильно розвивати м’язи, суглоби та кістки. Отже, за допомогою програми, розробленої та контрольованої професійним професійним дитячим тренером, діти можуть покращити свою витривалість, загальну фізичну форму та спортивні показники. Крім того, силові тренування допомагають запобігти майбутнім травмам і швидше відновити.

Фахівці вказують, що силові тренування слід починати планувати з 7 років. Між 7-8 роками здається очевидним існування чутливої ​​фази, в якій подразники швидкої сили та сили опору можуть мати важливий позитивний вплив на дитину (Borzi, 1986; Nadori, 1997; Hanh, 1998; Cerani, 1990 ), заснована в першу чергу на «природних» вправах та рухах (штовхання, біг, тяга, підйом, стрибки тощо).

До 13 років сила не має великого розвитку, як і не існує великих відмінностей між хлопцями та дівчатами. Збільшення сили в цій фазі відбувається за рахунок внутрішньом’язової координації та фізіологічного зростання (збільшення розмірів тіла). З іншого боку, максимальна сила не була б адекватним стимулом у передпубертатній фазі (9-12 років) (Martín 1997). Робота з самостійним навантаженням вважається ідеальною, тобто з вагою власної маси тіла (віджимання, присідання, віджимання тощо).

У віці від 14 до 16 років спостерігається сильне збільшення сили через збільшення м’язової маси, скорочувальної швидкості м’язових волокон, поліпшення внутрішньом’язової координації та можливості руху більшої кількості м’язів. Рухових нейронів у м’язах. На цій фазі починають спостерігатися великі відмінності на користь самця, що мають структурний та біохімічний характер, спричинені гормональними змінами. Тут зручно використовувати невеликі вантажі, такі як транспорт, перетягування, тяга тощо. Рекомендується інтервальне тренування, а підйом вантажів також повинен базуватися на збільшенні обсягу (більше вправ), а не інтенсивності, оскільки тіло не підготовлене витримувати високу інтенсивність.

У підлітковому віці окостеніння і кальцифікація скелета завершується, досягаючи терміну у віці від 17 до 20 років. Паралельно з виникненням великої гіпертрофії спостерігається більший розвиток сили. З 17 і 19 років можна починати з ваг. Повинно бути зрозуміло, що метою силових тренувань з обтяженнями на цьому етапі є не розвиток великої м’язової маси або підняття максимальних навантажень. Тренування не слід плутати з фізикоконструктивізмом, олімпійськими підйомниками або силовими підйомниками, оскільки ці дисципліни працюють з дуже великими навантаженнями, а основною метою є змагання.

Програми силових тренувань для підлітків та підлітків можуть бути безпечними та ефективними, якщо дотримуватись належної техніки силових тренувань та дотримуватися техніки безпеки. Програми силових тренувань для дітей можуть включати використання вільних ваг, обладнання для опору, гумок або ваги власного тіла. Кількість та форма використовуваного опору, а також частота вправ повинні визначатися відповідно до віку дитини та конкретних цілей програми. Дітям та/або підліткам, які починають силові тренування, слід починати з базових вправ з низьким опором, поки вони не вивчать та не засвоять правильну техніку підйому.

Вправи повинні включати всі групи м’язів і виконуватись у всьому суглобовому діапазоні рухів. Щоб досягти збільшення сили, тренуванням потрібно щонайменше 20-30 хвилин, мінімум 2-3 рази на тиждень, а також додавання ваги або повторень у міру поліпшення сили. Важливо зазначити, що додаткові переваги при проведенні більше 4 сеансів на тиждень відсутні.

На закінчення: робота сили у дітей та підлітків (добре проведена) допомагає поліпшити основні функції організму, дозволяючи адекватний фізичний та психологічний розвиток, оскільки дає безпеку почуватися та виглядати добре, забезпечуючи життєві сили, силу та енергію, необхідну для виконання своїх обов’язків як у школі, вдома, так і в спорті та в соціальному середовищі. Тому з дитинства важливо займатися фізичними навантаженнями, які передбачають силові роботи, оскільки вони завжди допоможуть поліпшити ріст і розвиток дитини в суспільстві.