НІМЕТ Анна Марія 1, ЕНДЕР Ференц 2, БАНАЙ Янош 3

дивертикуліт

21 ЛИСТОПАДА 2004 р.

Lege Artis Medicinae - 2004; 14 (11)

СПІЛКИ

  1. Університет Земмельвейса, медичний факультет, II. No Кафедра внутрішньої медицини
  2. Національний медичний центр, відділення хірургії
  3. Національний медичний центр, внутрішня медицина-гастроентерологія

КЛЮЧОВІ СЛОВА

КОМЕНТАРИ

Будь ласка, увійдіть, щоб переглянути вміст!

Цей документ доступний лише для наших зареєстрованих користувачів. Будь ласка, введіть своє ім’я користувача та пароль, увійдіть і після автентифікації ви зможете переглянути файл.

Якщо ви ще не зареєструвались на нашому сайті, натисніть кнопку реєстрації та заповніть реєстраційну форму.

Додаткові статті в цій публікації

Lege Artis Medicinae

Фізичний та психічний стан медичних працівників, що працюють з важкими пацієнтами

Каталін HEGEDÛS, Ágnes RISKÓ, Eszter MÉSZÁROS

Lege Artis Medicinae

Звіт про 46-й загальний збір Угорського гастроентерологічного товариства 1-5 червня 2004 р.

Щороку в перший тиждень червня гастроентерологи закачують очима на Балатоналігу. Лише частина з понад півтори тисячі (!) Зареєстрованих учасників 46-ї Генеральної Асамблеї дотримувалась дуже насиченої п'ятиденної програми конгресу, багато хто міг приїхати лише на день, щоб оновити свої професійні знання та особисті контакти, щоб послухати деякі іноземні чи вітчизняні органи влади.

Lege Artis Medicinae

Доброякісна, поодинока, фіброзна пухлина плеври

Аніко БОГАЦ, Лілла ТАМАСІ, Акос СОМОШКОВІ, Жолт МЕСАРОС, Золтан САПІ, Золтан БАРТФАЙ

Lege Artis Medicinae

Пероральні антидіабетики та інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту для профілактики цукрового діабету 2 типу

Lege Artis Medicinae

ДІЯ (Випробування на ішемічну хворобу, що вивчає результат за допомогою ніфедипіну GITS)

Лікування: ніфедипін GITS порівняно з плацебо. Початкова доза ніфепідину становила 30 мг на день, яку збільшували до 60 мг на день протягом шести тижнів, якщо не було доказів непереносимості.

Супутні матеріали

Lege Artis Medicinae

Первинний печінковий мілоїдоз, пов’язаний із шлунковою кровотечею

Ágnes STOGICZA, Hedvig GRABER, József SKALICZKI, Katalin NÁDOR, Tamás MAGYAR

ВСТУП - Типових клінічних ознак амілоїдозу на ранніх стадіях немає; це може привернути увагу до втрати ваги, збільшення печінки, підвищеної лужної фосфатази, навіть при інших значеннях функції печінки незмінними. ЗВІТ З ДЕЛА - Після важкої шлунково-кишкової кровотечі 66-річна пацієнтка потрапила до лікарняної палати. Ультраскопія була підтверджена під час гастроскопії. За період до прийому він схуд на 20 кг; гепатомегалія спостерігалася при фізичному огляді. Підвищена лужна фосфатаза повинна бути виділена в лабораторних дослідженнях. Виходячи з усього цього, підозрювали пухлинне захворювання; наявність обмеженого процесу, що займає простір, не підтверджена дослідженнями зображень. Гістологічне дослідження біопсії печінки підтвердило амілоїдоз. Пацієнт відмовився через шлунково-кишкову кровотечу після швидкого прогресування. ВИСНОВКИ - В даний час не існує загальновизнаного, усталеного терапевтичного протоколу лікування амілоїдозу. Це крок вперед, що в останній літературі повідомляється про загоєння після трансплантації печінки та трансплантації стовбурових клітин.

Lege Artis Medicinae

Інгібування тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою - серцево-судинні показання та ускладнення кровотечі

ПОЦІЛУЙ Нора, ПОЦІЛУЙ Роберта Габора

Lege Artis Medicinae

Вплив циклічного лікування рифаксиміном на неускладнений дивертикульоз товстої кишки Відкрите, самоконтрольоване клінічне дослідження

Ласло СІМОН, Аґнес САЛАМОН, Ференц ФЕЛЬФОЛДІ, Беатрікс ТАМ, Джудіт Санта, Редагувати ХАНТЕР

Lege Artis Medicinae

Прогноз кровотечі при виразковій хворобі верхніх відділів шлунково-кишкового тракту

Кровотеча, що викликає шлунково-кишкову стромальну пухлину в тонкому кишечнику

Krisztina TAMÁS, Ágnes KIRÁLY, Katalin KALMÁR, Csaba WENINGER, Tamás TORNÓCZKY

ВСТУП - Діагностувати рак тонкої кишки, особливо шлунково-кишкову стромальну пухлину, рідкісне захворювання, непросто. ЗВІТ ПРО СЛУЧАЙ - Автори досліджували 71-річну пацієнтку на предмет гематемезу та мелани. На тлі кровотечі за допомогою ендоскопії та КТ черевної порожнини діагностували пухлину тонкої кишки, яка при гістологічному дослідженні виявила шлунково-кишкову стромальну пухлину. Характеристики пухлини переглядаються у випадку, використовуючи літературу. ВИСНОВОК - Рентгенологічне дослідження відіграє важливу роль у діагностиці шлунково-кишкових стромальних пухлин.