Автори:

бета-каротину

Urbano CI (a), Mejía GCA (a, b) та Cuarón JA (a, b)

(а) магістерська та докторська програми з тваринництва та наук про здоров'я, FES-C, UNAM;
(b) Національний центр досліджень у галузі фізіології та вдосконалення тварин, INIFAP.

ПРИМІТКА: В кінці статті ви знайдете основні поняття цієї роботи, узагальнені.

Вступ

Однією з найважливіших змінних на продуктивному рівні є продуктивність свиноматок, яка в основному виражається як кількість поросят, народжених при народженні. Незважаючи на те, що на цей фактор впливають різні фактори, такі як вік свиноматки та жеребця, час року, генотип, рівень харчування, наявність захворювань та лікування, докладено зусиль для покращення цієї змінної за допомогою різних методів. Застосування вітамінних антиоксидантів, таких як ß-каротин, було досліджено близько дати еструсу як парентерально (Coffey and Britt, 1993), так і ентерально (Schweigert et al., 1995), але його корисність досі залишається суперечливою для збільшення плідності в свиноматки. Загалом, збільшення кількості життєздатних ембріонів очікується від використання ß-каротину (Coffey and Britt, 1993; Schweigert et al., 1995; Kostoglou et al., 2000), тоді як інші не виявили впливу на ці змінні (Cafantaris and Papadopoulos, 1995). Метою даної роботи було оцінити вплив додавання ß-каротину в раціон годуючих свиноматок на репродуктивну ефективність.

Матеріал і методи

Було використано 249 свиноматок х хрестових свиноматок (ландрас х Йоркшир). На 109 день вагітності свиноматкам випадковим чином призначали одну з двох обробок: 1. - Без ß-каротину та 2. - З ß-каротином (доза, 70 мг/кг корму). Лікування продовжували до моменту першого відлучення родючої еструси. Під час передпологового періоду та періоду, що відповідає інтервалу відлучення, свиноматки отримували 140 мг/день ß-каротину (2 кг корму). Під час лактації свиноматки споживали ß-каротин у середньому 335 ± 39 мг/день.

У перші 24 години після опоросу розмір посліду регулювали до 9 або 11 поросят на свиноматку, залежно від середнього значення в групі опоросу. Лактація тривала 20 ± 5 днів. Під час відлучення (в середньому 21 д) виявлення еструсу проводили щодня за допомогою охоронця кабана та тесту на їзду. Свиноматок штучно запліднювали через 0, 12 та 24 години після початку еструса. Свиноматок, які залишались у видимій анеструмі понад 21 день після відлучення, реєстрували та виключали з експерименту.

Вагу свиноматки реєстрували на 109 день вагітності та на відлученні, тоді як вага отелення оцінювали з ваги свиноматки на 109 день вагітності, розміру та ваги підстилки при народженні, використовуючи рівняння регресії, попередньо затверджене на фермі. У ті ж дні, коли тварин зважували, проводили вимірювання глибини підшкірного спинного жиру та великого спинного м’яза на рівні 10-го та останнього ребер, використовуючи ультразвукове обладнання в режимі реального часу (Aloka 500 SD, з лінійним перетворювачем 3,5 МГц і довжиною 15 см).

З моменту доставки та протягом лактації щоденна їжа розподілялася у 5 рівних прийомів їжі, реєструючи пропоновану кількість та відмови, щоб оцінити споживання. Щоденна кількість їжі поступово зростала (0,5 кг/добу) від початку лактації до досягнення вільного споживання.

Вевся журнал, де реєструвались такі репродуктивні події, як аборти, повторення або клінічні проблеми. Дані піддавали дисперсійному аналізу для рандомізованого повного проектування блоку (група доставки). Вікові групи (0, 1, 2-4 та 5 або більше пологів) були включені до факторіального договору (2 процедури X 4 вікові групи). З міркувань простору в цьому підсумку представлені лише ефекти лікування.

Результати і обговорення

Кількість поросят при відлученні була однаковою в обох обробках (Таблиця 1). Вага свиноматки при опоросі, споживання корму та зміни стану тіла свиноматки під час лактації також не відрізнялися між лікуванням (Таблиця 1). Загалом, результати свідчать про те, що метаболічний знос свиноматок під час лактації був подібним у лікуваннях.

У межах репродуктивних змінних (Таблиця 2), було помічено, що свиноматки, оброблені ß-каротином, мали менший інтервал відлучення від свиноматок. Кількість днів між відлученням та ефективним обслуговуванням зменшилася на 50% у свиноматок, оброблених ß-каротином. Наскільки нам відомо, це перша знахідка, при якій ß-каротин, здається, зменшує інтервал відлучення еструсу та дні ефективної служби у свиноматок. Ці ефекти спостерігались у сук (Weng et al., 2000), але фізіологічні механізми, що беруть участь у цьому ефекті, поки не відомі; ß-каротин, ймовірно, зіграв свою роль, оскільки він є основним джерелом вітаміну А для недиференційованих клітин, таких як епітелій гранульозного яєчника.

Ефектів лікування на плодовитість свиноматок не виявлено (Таблиця 2), як згадували інші автори (Lorenz, 1985; Günter and Völker. 1991), але це контрастує з результатами Coffey and Britt (1993), які виявили збільшення кількості живонароджених поросят (+1 порося) у свиноматок, оброблених ß-каротином. Ці розбіжності, можливо, пояснюються різницею в методології: хоча наші дієти були дуже багатими на вітамін А (приблизно 10'106 МО/кг), Коффі та Брітт (1993) збільшили внесок вітаміну А пропорційно до загальної кількості ß -каротин, який може мати наслідки для рівня овуляції та виживання ембріонів, включаючи процес плацентації. Крім того, в умовах комерційного виробництва вплив додавання ß-каротину в раціон на плодючість свиноматок може бути замасковане субклінічною наявністю захворювань.

Таблиця 1. Кількість відлучених поросят, споживання корму та стан організму свиноматок під час лактації.