людям

Типовою ознакою для дитини-аутиста є те, що коли ви розмовляєте з ним, він або вона блукає скрізь, але не дивиться у ваші очі. Навіть якщо він поговорить з вами, він не буде здійснювати зоровий контакт.

Нове американське дослідження, опубліковане в Americal Journal of Psychiatry, пролило трохи світла на цю проблему та пояснило причину уникнення дітей-аутистів.

Маленькі діти з аутизмом уникають зорового контакту навмисно, а тому вони не розуміють важливості соціальної інформації в очах іншого. Отже, це не прояв незацікавленості чи навмисного незнання, а нездатність використовувати очі іншого для кращого взаєморозуміння та зв’язку. Ці діти не можуть прочитати інформацію, яку інші люди зазвичай бачать у ваших очах.

Відсутність зорового контакту - добре відомий симптом аутизму, який спостерігається під час раннього скринінгу та різними діагностичними приладами. Тим не менше, причина нездатності аутизму підтримувати зоровий контакт все ще була незрозумілою. Дослідники Центру аутизму Маркуса в Атланті та Медичної школи університету Еморі в США намагалися знайти відповідь, яка допомогла б їм лікувати цих дітей.

Залежно від того, що ми вважаємо причиною того, що діти з аутизмом уникають зорового контакту, ми можемо мати різні підходи до лікування та різні погляди на походження аутизму в мозку цих дітей.,"Моріучі сказав.

Раніше у дослідників було дві причини меншого зорового контакту у дітей-аутистів. Одним із пояснень була теорія, згідно з якою діти поводяться таким чином, тому що дивлячись на обличчя та очі людей для них є стресом, і вони мають щодо цього негативні переживання. Другий погляд полягав у тому, що ці діти менше дивляться в очі інших, оскільки вони не сприймають соціальні стимули в очах інших як важливі. Нове дослідження, проведене в день першого діагностування дітей, показало це Діти-аутисти активно не уникають зорового контакту і підтвердили, що очі інших їм неприємні.

Діти з аутизмом менше дивляться в очі оточуючим, оскільки вони не сприймають соціальну важливість зорового контакту, підтвердили дослідження.

Дослідники дивилися на 86 дворічних дітей з аутизмом та без нього, спостерігаючи за очима інших людей. Діти переглянули серію ретельно підготовлених відео. "Перед кожним відеозаписом діти бачили спалах маленького малюнка, щоб привернути їхню увагу, і коли вони дивились, де це зображення, вчені виявили, що вони або дивляться в очі іншій людині, або дивляться куди-небудь", - сказав Моріучі. Вони неодноразово проводили цей експеримент з дітьми. Вдруге діти з аутизмом вже дивились просто в очі, як і їх здорові однолітки. Експеримент показав, що дітям не потрібно було відводити погляд і кілька людей не розривали зоровий контакт. Звичайно, хоча ступінь соціальної значущості зорового контакту різнилася, діти з аутизмом у більшості випадків менше дивилися в очі.