Покажчик змісту

особистого

Ця стаття має на меті надати наукову інформацію про вплив персональний тренер отримати цілі та мотивацію.

Що наука говорить про персонального тренера?

Одне дослідження (1) хотіло визначити ефективність особистих тренувань протягом 10 тижнів у людей у ​​віці від 20 до 65 років. На першій зустрічі люди (загалом 129) отримали форму для самостійної оцінки своєї мотивації почати займатися фізичними вправами, обравши один із наступних п’яти варіантів: попереднє споглядання (не має наміру змінюватись); споглядання (з урахуванням змін); підготовка (підготовка до змін); дія (активно брати участь у внесенні змін, але лише на мить); та технічне обслуговування (підтримка змін у часі).

Після цього люди та тренер збиралися раз на тиждень, щоб обговорити цілі та переваги фізичних вправ. Після 10 тижнів навчання люди переоцінили свою мотивацію, виявивши:

  • 27 людей на етапі технічного обслуговування, що є найвищим варіантом у формі, тому вони не могли просунутися вгору за цією мотивацією; 61 підняв варіант; 13 троянда два варіанти; 27 залишилися в тому ж варіанті; і 1 скинув варіант.

Це означає, що особисті тренування ефективно впливають на зміну поглядів і, отже, на збільшення фізичної активності.

До цього додається резолюція іншого розслідування, в якому його порівнювали, чи проводив це самоврядування чи направлений тренінг персональний тренер, остання є найбільш ефективною (2).

В іншому дослідженні (3) порівнювали вплив різних видів тренувань на здоров'я та фізичну працездатність протягом 12 тижнів, тривалістю 45-60 хвилин на заняття тричі на тиждень. Було обрано 72 нетреновані жінки (із зайвою вагою), 25 пройшли тренування BodyPump, 25 індивідуальних тренувань з тренер особисті, 21 на тренінгу без нагляду та 21 у контрольній групі.

Спочатку 1RM визначали в присіданні та жимі лежачи, а потім у складі тіла. Результати показали, що група BodyPump не покращила сили порівняно з іншими групами. В присіданні 1RM особиста тренувальна група покращилася на 17-30% більше, ніж інші тренувальні групи (BodyPump та контроль). У жимі лежачи особиста тренувальна група зросла на 10-16% більше, ніж інші групи (BodyPump та контроль).

Не було виявлено відмінностей у порівнянні з групою фізичних вправ без нагляду, а також відмінностей між групами за складом тіла. Висновок був такий, що 12 тижнів тренувань BodyPump не покращують сили у жінок із зайвою вагою, але особисті тренування посилюють ефекти індивідуальних тренувань для максимальної сили присідання. Жодна з груп не виявила впливу на склад тіла.

В іншому дослідженні (4) вивчались наслідки особистих тренувань (у невеликих групах) у чоловіків та жінок у віці від 19 до 78 років, а також оцінювалось задоволення, яке було пов'язане як із самоефективністю фізичних вправ, так і з більшим здоров'ям та енергією. Висновок такий: навчальні програми, що сприяють соціальній приналежності, крім мотивації та самоефективності, можуть бути корисними для успішного дотримання програми вправ.

З іншого боку, ефективність наявності або відсутності персональний тренер зменшити відсутність саморегуляції у спонсорів спортзалу. Клієнтам було призначено індивідуальний особистий тренінг, саморегульований тренінг, груповий тренінг та контрольну групу.

Результати показали, що індивідуальні та групові особисті тренінги були ефективними у зменшенні відсутності саморегуляції та сприянні досягненню цілей.

Індивідуалізоване навчання викликало високий рівень задоволення та допомагало клієнтам досягти поставлених цілей, тоді як групове навчання - відповідне навчання. З іншого боку, саморегульованого навчання було недостатньо для досягнення важливої ​​мети. Крім того, наявність тренера впливала на клієнтів, сприймаючи підтримку в автономії клієнта та внутрішній мотивації (5).

Силові тренування під наглядом

В одному дослідженні (6) порівнювали різницю в м’язовій силі та інтенсивності саморегульованих силових тренувань під наглядом лікаря персональний тренер.

Учасники (треновані чоловіки та жінки) пройшли 3 сеанси, розділені на 48 годин, виконавши: у перших 3 сетах по 10 повторень для натискання на ноги, жиму лежачи, розгинання чотириголового м’яза та біцепса із самостійно підібраним навантаженням (у зазначеному занятті оцінювали самостійно підібрану інтенсивність); На другому занятті вони провели тест 1 RM, щоб визначити максимальну силу в 4 вправах, згаданих вище; а на третьому занятті для визначення максимального навантаження виконувалося 10 повторень для кожної вправи.

Отримані результати показали, що:

  • Самостійно підібрані тренувальні навантаження були значно вищими (у всіх вправах) під наглядом особистого тренера порівняно з самоконтролем.
  • Самостійно підібрані навчальні навантаження, виражені за даними 1RM та 10RM, були значно вищими під наглядом персональний тренер у всіх вправах, спостерігаючи найбільшу різницю у вправах, які працювали на нижню частину тіла (прес для ніг та розгинання чотириголового м’яза).
  • Оцінки сприйманих навантажень вказували на те, що силові тренування контролюються а персональний тренер було вигідно у навчених людей.

Продовжуючи силові тренування, в іншому дослідженні порівнювали вплив виконання цього виду тренувань з наглядом та без нього персональний тренер у жінок, які тренувались як індивідуально, так і разом персональний тренер. Було зроблено висновок, що навчання здійснюється під наглядом а персональний тренер призводить до вищих початкових значень 1RM, самостійного вибору вищої інтенсивності тренувань та вищої оцінки сприйнятих зусиль під час тренування (7).

Висновки

Докази говорять нам, що наявність персональний тренер здається, позитивно впливає на досягнення цілей та мотивацію людей, які тренуються, крім їхньої роботи з надання консультацій, допомоги чи нагляду під час виконання правильної техніки вправ та при програмуванні навчальних програм, як а також у сумнівах, які можуть виникнути у людей, які вас наймають.

Бібліографія

  1. McClaran, S. R. (2003). Ефективність особистого тренінгу щодо зміни ставлення до фізичних навантажень. Журнал спортивної науки та медицини, 2 (1), 10.
  2. Storer, T. W., Dolezal, B. A., Berenc, M. N., Timmins, J. E., & Cooper, C. B. (2014). Ефект контрольованих, періодизованих тренувальних вправ проти самостійне тренування з приводу м’якої маси тіла та інших змінних показників фізичної форми у членів оздоровчого клубу. Журнал досліджень міцності та кондиціонування, 28 (7), 1995-2006.
  3. Рустаден, А. М., Хаакстад, Л. А., Паульсен, Г., і Бьо, К. (2017). Вплив тренувань BodyPump та опору з особистим тренером та без нього на м’язову силу та склад тіла у жінок із надмірною вагою та ожирінням - рандомізоване контрольоване дослідження. Дослідження ожиріння та клінічна практика.
  4. Wayment, H. A., & Mcdonald, R. L. (2017). Спільний доступ до персонального тренера: особисті та соціальні переваги індивідуального навчання для малих груп. Журнал досліджень міцності та кондиціонування, 31 (11), 3137-3145.
  5. Лош, С., Траут-Маттауш, Е., Мюльбергер, М. Д. та Йонас, Е. (2016). Порівняння ефективності індивідуального коучингу, самокоучингу та групового тренінгу: як керівництво робить різницю. Межі в психології, 7, 629.
  6. Діас, М. Р., Сімао, Р. Ф., Сааведра, Ф. Дж., І Ратамесс, Н. А. (2017). Вплив особистого тренера на самостійно підібране навантаження під час вправи на опір. Журнал досліджень міцності та кондиціонування, 31 (7), 1925-1930.
  7. Ratamess, N. A., Faigenbaum, A. D., Hoffman, J. R., & Kang, J. (2008). Самостійно підібрана інтенсивність тренувань з опору у здорових жінок: вплив особистого тренера. Журнал досліджень міцності та кондиціонування, 22 (1), 103-111.

-Наук про фізичну активність та спорт
-Персональний тренер NSCA-CPT
-ISAK 1 Антропометрист