Втручання в дитяче ожиріння є пріоритетом для охорони здоров'я. Метою цього дослідження було оцінити ефективність програми втручання проти ожиріння в початковій школі.
Матеріал і методи
Нерандомізоване дослідження контрольованого втручання у учнів від перших до п’ятих класів початкової освіти у 2 державних школах міста Авілес (Іспанія). Втручання було розроблене протягом 2 навчальних років, включаючи семінари зі здорового харчування, освітні бесіди, письмові інформаційні матеріали та пропаганду фізичної активності. Основною змінною результату був z індекс індексу маси тіла (ІМТ). Вторинними змінними результату були: поширеність ожиріння та надмірна вага, окружність живота, дієтичні звички та фізична активність.
Результати
У дослідження було включено 382 (177 дівчат, 205 хлопчиків) із 526 учнів обох шкіл. Повні антропометричні дані були отримані у 340 осіб. На відміну від контрольної групи, ті, хто входив до групи втручання, знизили показник ІМТ z з 1,14 до 1,02 (p = 0,017), покращили індекс KIDMED прихильності до середземноморської дієти з 7,33 до 7,71 бала (p = 0,045) та збільшили частку студентів з оптимальним харчуванням від 42,6% до 52,3% (p = 0,021). Статистично значущих відмінностей у поширеності ожиріння та надмірної ваги, а також в окружності живота між групами втручання та контролем не виявлено.
Висновки
Ця шкільна програма досягла невеликих покращень ІМТ та якості дієти.
Анотація
Вступ
Втручання щодо ожиріння серед дітей є пріоритетом громадського здоров'я. Метою цього дослідження було оцінити ефективність втручання в організм початкової школи проти ожиріння у дітей.
Матеріал і методи
Нерандомізоване контрольоване дослідження проводилось на дітях від першого до п’ятого класу з двох державних шкіл міста Авілес (Іспанія). Втручання тривало протягом 2-х шкільних років, включаючи семінари здорового харчування, освітні чати, освітні зустрічі, інформативні письмові матеріали та пропаганду фізичних навантажень. Первинним показником результату був z-показник індексу маси тіла. Вторинні результати включали: ожиріння та поширеність надмірної ваги, окружність талії, дієтичні звички та фізичну активність.
Результати
Загалом у дослідження було включено 382 (177 дівчат, 205 хлопчиків) із 526 учнів обох шкіл. Повні антропометричні дані були отримані у 340 із 382 осіб. Порівняно з дітьми контрольної групи, ті, хто входив до групи втручання, зменшили z-показник індексу маси тіла з 1,14 до 1,02 (P = 0,017) та покращили оцінку KIDMED з 7,33 до 7,71 бала (P = 0,045). Відсоток студентів, які дотримувались оптимальної дієти, зріс з 42,6% до 52,3% (Р = 0,021). Не було статистичних відмінностей у поширеності ожиріння та надмірної ваги, а також в обсязі талії між групами, які втручалися та контролювали.
Висновки
Ця шкільна програма призвела до незначних корисних змін в індексі маси тіла та якості дієти.
Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску