Згідно з дослідженням доктора Шарон Де Вітте з Університету Південної Кароліни, США, здоров'я поколінь після великої епідемії Чорної смерті, яка спустошила Європу в 14 столітті, помітно покращилося.
Нащадки тих, хто вижив внаслідок цієї чуми, однієї з найбільш руйнівних в історії (вона вбила десятки мільйонів європейців між 1347 і 1351 роками), збільшили їх довговічність та живучість.
Попередні дослідження вже це показали цим захворюванням страждають переважно люди похилого віку, хворі або слабкі; але мало відомо про загальні зміни в популяції, такі як загальний стан здоров’я та смертність, до і після чуми.
Правда в тому, що після того, як це сталося, рівень життя, особливо харчування, покращився. Де Вітте спеціально проаналізував, чи висока смертність найслабших під час Чорної смерті в поєднанні з подальшим підвищенням якості життя могла створити здорову тенденцію серед населення в післяепідемічному Лондоні.
На додаток до даних, наявних в історичній документації (податкові записи та аналіз після забою), Де Вітте взяв зразки близько 600 скелетів до та після Чорної смерті з різних кладовищ Лондона, проаналізував їх вік, ризики смертності та дані про народжуваність час.
Серед тіл після Чорної смерті була більша частка людей похилого віку, що припускає, що виживання могло покращитися після епідемії. Що ще, загалом, ризики смертності були нижчими серед населення після епідемії.
В цілому, Результати вказують на вищу виживаність та зменшення смертності після Чорної смерті, а отже, і на покращення стану здоров’я в деяких вікових групах. Інші фактори могли вплинути на ці відмінності, такі як міграція людей до Лондона після чуми, але Де Вітте припускає, що дослідження підкреслює силу, яку можуть мати інфекційні хвороби у формуванні здоров'я та демографічних моделей як у короткостроковій перспективі.