Оскільки на заготівлю кормів припадає 70% вартості свинарства, нинішні рекордно високі ціни на корми спричиняють серйозний головний біль у свинарників. Тому необхідні стійкі рішення, одним з яких може бути економічно вигідна оптимізація використання кормів.
Погіршення засвоюваності рослинної сировини відображається не тільки в низькій ефективності корму, але і в негативному впливі безпосередньо на шлунково-кишковий тракт. Чим гірша засвоюваність, тим більше неперетравлених кормів потрапляє в кишечник, який, таким чином, піддається мікробному бродінню. Бродіння мікробів відбувається насамперед у товстій кишці, але меншою мірою і в тонкій кишці. Наявність неперетравлених азотовмісних сполук (наприклад, білків) сприяє виробленню аміаку та біогенних амінів флорою кишечника.
Ці метаболіти небажані, з одного боку, через їх токсичну дію, а з іншого боку, оскільки вони утворюються при декарбоксилюванні амінокислот, життєво важливих для харчування. Наприклад, кадаверин отримують з лізину, а скатол - з триптофану. Тому розвивається дисбаланс кишечника, що призводить до посилення запальних процесів та прискорення процесів тканин кишечника, що призводить до погіршення працездатності та діареї.
Таким чином, краща засвоюваність збільшує кількість життєво важливих амінокислот і позбавляє тварину від кишкового дисбалансу.
Фітогенні кормові добавки
Збільшується кількість наукових дисертацій про позитивний вплив фітогенних, тобто рослинних, речовин на ефективність кормів для багатьох видів тварин, включаючи свиней. До таких фітогенних речовин належать трави, спеції, ефірні олії та нелеткі екстракти, наприклад, гвоздики, анісу, чебрецю, кропу, лимонної трави та багатьох інших рослин. Ароматичні властивості цих речовин та їх позитивний вплив на травлення та самопочуття відомі в галузі харчування людини вже тисячі років. Окрім смакових властивостей, інші ефекти фітогенних сполук включають сприяння утворенню слини та шлункового соку, а також протизапальну, антиоксидантну та протимікробну дію на шлунково-кишковий тракт.
З огляду на біорізноманіття доступних рослинних матеріалів та, як наслідок, велику кількість, використання фітогенних сполук у харчуванні тварин пропонує незліченні можливості. На сьогоднішній день на ринку представлені продукти є або кормовими добавками на основі одного інгредієнта (наприклад, ореганової олії), або на основі складних сумішей речовин рослинного походження. Наявність таких речовин у повноцінних кормах становить від кількох сотень грамів до декількох кілограмів на тонну, залежно від концентрації фітогенних сполук у кормовій добавці.
Вплив фітогенних кормових добавок може значно відрізнятися залежно від фактичних інгредієнтів. Оскільки ці добавки мають яскраво виражені смакові властивості, вони також можуть зробити їжу смачнішою. Ароматичні властивості кожної фітогенної речовини, звичайно, демонструють величезні відмінності.
У цьому відношенні складні суміші є кращими над продуктами з одним інгредієнтом, оскільки відповідна суміш фітогенних речовин може привести до надзвичайно приємного та збалансованого смаку, що призводить до більшого споживання корму навіть при більших дозах. Вплив фітогенних добавок на шлунково-кишковий тракт також свідчить про суттєві відмінності для кожного продукту. Поєднання різних фітогенних речовин, таких як дрібно подрібнені цілі трави та спеції, ефірні олії та нелеткі екстракти, дає змогу використати весь потенціал рослин. Недавні дослідження показують, що такі суміші мають виразно сприятливий вплив на засвоюваність білків.
Фітогенні добавки
Вплив однієї з фітогенних кормових добавок (Дігестаром) на перетравлення білка було добре проілюстровано проектом у Вільному університеті Берліна (Німеччина). Метою дослідження було не продемонструвати ефект фітогенної добавки в одному стандартному дослідженні, а продемонструвати відтворюваність ефектів у кількох експериментах.
Було проведено чотири дослідження на 300 відлучених поросятах. Три з них були проведені на дослідній станції в експериментальних умовах, а один - у комерційних умовах на свинофермі. Поросят відлучували у віці 25 днів, а потім давали типовий початковий (перший і другий тижні після відлучення) та дієту для потомства (третій-шостий тиждень після відлучення). Слід зазначити, що дієта не містила ферментів, що руйнують NSP, для визначення повного потенціалу фітогенної кормової добавки; проте дієта містила ферменти фітази.
Поросята, які харчувались раціоном, що містив фітогенний продукт, мали вищий приріст маси тіла та значне покращення співвідношення приросту маси тіла/корму (0,66 проти 0,64, Р