Регургітація (рефлюкс) кислого вмісту шлунку в стравохід може спричинити високочастотну різноманітну хворобу живота та грудної клітки, яка називається гастроезофагеальною рефлюксною хворобою.

Рефлюкс також буває у здорових людей. Призводить до хвороби, коли захисних механізмів стає недостатньо або переважають агресивні фактори.

informed

Які симптоми рефлюксної хвороби?

Печія
Це відчуття тепла, печіння, яке може локалізуватися в середній лінії за грудиною. Він може іррадіювати в живіт або область плечей, можливо, на шию та підборіддя. Його розвитку також може сприяти споживання гарячої або крижаної їжі та напоїв, кави та алкоголю.

Кисле бурчання
Відтік кислого або гіркого вмісту шлунку у глотку та порожнину рота. Часто це відбувається після їжі, після фізичних навантажень або вночі, коли пацієнт прокидається з повним ротом кислої або сольової рідини. Багато пацієнтів можуть скаржитися на відчуття печіння на губах, язику та слизовій оболонці рота через регургітацію, яка часто супроводжується неприємним небом і неприємним запахом з рота.

Біль у грудях
Різкий, іноді спазматичний, стискаючий біль за грудиною, який може імітувати коронарний спазм або навіть інфаркт.

Розлад ковтання
Це може свідчити про ускладнення рефлюксної хвороби, стенозу стравоходу або виразки. Виключення раку стравоходу має велике значення.

Астма, хронічний кашель
Повторні «мікроаспірації» можуть виникнути в результаті рефлюксної хвороби, в цьому випадку регургітована шлункова кислота потрапляє в дихальні шляхи і викликає запалення бронхів, посилюючи спазматичність бронхів.

Ранкова охриплість, сухість у роті, обкладений язик, примусове перетирання горла, нічний кашель, періодична пневмонія, оніміння в горлі - нерідкі симптоми рефлюксної хвороби.

Варіанти діагностики

Правильно проведене ендоскопічне (волоконно-оптичне відбиття) обстеження має вирішальне значення при оцінці діагностичних, диференціально-діагностичних та прогностичних аспектів рефлюксної хвороби. Ознаки рефлюксної хвороби чіткі і легко розпізнати при огляді стравоходу та шлункового дзеркала. У більш легких випадках виявляються запалення слизових і запальні садна. У більш важких випадках в стравоході можуть утворитися виразки, рубці на яких можуть призвести до стенозу. Гістологічна проба також можлива під час дзеркального огляду, що відіграє вирішальну роль у відділенні від раку стравоходу.

Цілодобовий моніторинг рН стравоходу

Найчутливіший тест на рефлюксну хворобу. Зонд, пропущений через ніс, вимірює рН у стравоході. Пацієнт виконує щоденні дії та вказує на появу скарг, пов’язаних із рефлюксною хворобою, на портативному пристрої. Це надзвичайно важливо для розмежування болю в грудях, спричиненого спазмом коронарних судин, та рефлюксною хворобою.

Рентгенологічне дослідження

Рентгенологічне дослідження стравоходу та шлунка (подвійний контраст, прийом барію) є важливим методом диференціальної діагностики рефлюксної хвороби. Рентгенологічне дослідження дозволяє точно виявити діафрагмальну грижу, яку часто можна вважати причинним фактором. Про його тип та розміри можна правильно судити, насамперед, за допомогою рентгенологічного дослідження.

Про лікування

Список препаратів, що застосовуються при рефлюксної хворобі, такий самий, як і препаратів, що застосовуються при виразковій хворобі. Однак принципова відмінність полягає в тому, що у випадку рефлюксної хвороби прийом ліків повинен продовжуватися постійно, до кінця життя пацієнта. В іншому випадку повторюються як скарги, так і ознаки запалення.

Стратегія лікування, доза препарату, що застосовується, необхідні комбінації препаратів визначаються тяжкістю рефлюксної хвороби. Досвід показує, що суттєвого клінічного поліпшення можна досягти, особливо в більш легких випадках рефлюксної хвороби, шляхом зміни способу життя.

  • Підняття голови ліжка на 15-20 сантиметрів зменшує частоту і вміст епізодів рефлюксу, особливо рекомендується пацієнтам з нічними або респіраторними скаргами.
  • Уникайте тісного одягу.
  • Втрата ваги спрямована на зменшення тиску в животі.
  • Уникайте продуктів, що знижують тиск у нижньому відділі стравохідного сфінктера (шоколад, кава, спеції та жирна їжа) та інших продуктів, що викликають скарги.
  • Уникайте лежати після їжі (пацієнти повинні лежати на голодний шлунок, більше не їсти та не пити принаймні за 2-3 години до сну).
  • Більш поширені, невеликі страви.
  • Жувальна гумка, смоктання цукерок.
  • Зниження споживання алкоголю (алкоголь також знижує тонус нижнього стравохідного сфінктера).
  • Кинути палити.
  • Ліки для зниження тонусу нижнього стравохідного сфінктера, якщо це можливо, уникати (тефілін, ніфедипін, нітрати тощо).