предметів

реферат

Головний

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у заяві Innocenti рекомендують лише харчування всіх немовлят грудним молоком протягом перших шести місяців. Повідомляється про багато довгострокових та короткострокових переваг грудного вигодовування для дітей та матерів. Грудне молоко багате секреторним IgA (1) і було показано, що воно знижує частоту атопічних захворювань у дітей (2), а також ризик багатьох інфекційних захворювань (3, 4). Крім того, немовлята, які годували грудним молоком, мали вищі показники когнітивного розвитку, ніж діти, які годували грудне молоко (5). Необхідна адекватна підтримка матерів та немовлят на ранніх стадіях грудного вигодовування, а отже, необхідне складне наукове розуміння грудного вигодовування та годування груддю (6, 7).

Внутрішньоматковий тиск (8) та окситоцин та пролактин досліджувались у фізіології молочних залоз під час годування, оскільки секреція гормонів, пов’язаних із грудним вигодовуванням, у зразках крові та стимулювання смоктання викликали вивільнення окситоцину із заднього гіпофіза як негайний рефлекс (9–11) . Рамсей та ін. (12) також спостерігав розширення молочних проток ультразвуком у відповідь на викид молока.

Близькоінфрачервона спектроскопія (NIRS) здатна неінвазивно оцінювати об’єм крові в крові та стан оксигенації мозку (13–15) та м’язів. Він також застосовувався до тканин молочної залози (16) і виявився особливо корисним для скринінгу раку молочної залози (17, 18). Раніше ми повідомляли, що обсяг тканин крові значно зменшився після початку грудного вигодовування в іпсилатеральній та контралатеральній грудях, а потім циклічно коливався за допомогою NIRS (19). Ми припустили, що сигнал стимуляції всмоктування передається в мозок через розширення спинного мозку і індукує вивільнення окситоцину з гіпофіза, що призводить до гемодинамічних змін у молочній залозі, і тоді припускали, що існує тісний взаємозв'язок між змінами в молочній залозі об’єм крові. і ті, що в мозку.

Вивчення фізіологічних стосунків під час грудного вигодовування може допомогти зрозуміти нормальні реакції під час грудного вигодовування. Такі знання цінні з клінічної точки зору, оскільки дозволяють клініцистам розробляти об’єктивні плани підтримки грудного вигодовування, які враховують такі наслідки для роботи префронтальної кори, як депресія та ліки. Післяпологова депресивна симптоматика негативно впливає на результати харчування немовлят, і ці результати мають важливі клінічні наслідки та підтверджують необхідність раннього виявлення та лікування жінок з депресивною симптоматикою (20). Дослідження з використанням багатоканальної NIRS повідомило, що біполярний розлад та велика депресія характеризуються підтримкою, але затримують і зменшують активацію лобової частки (15). Дослідження гемодинамічних взаємозв’язків між молочною залозою та мозку під час лактації також сприятиме ранньому визначенню та оцінці лікування. Крім того, розуміння фізіологічних реакцій під час грудного вигодовування може допомогти лікарям розрізнити матерів, які налагодили нормальні стосунки матері та дитини під час нормального грудного вигодовування, та тих, хто цього не робить, допомагаючи клініцистам створити нормальні моделі грудного вигодовування.

У цьому дослідженні під час грудного вигодовування ми проводили одночасне вимірювання двобічних грудей або односторонніх грудей та чола за допомогою двоканального NIRS та вивчали, чи: (1) змінюється об’єм крові у двосторонніх грудях незалежно від іпсилатерального або контралатерального годування та ) індуковані грудним вигодовуванням зміни гемодинаміки лобової кори.

методи

Учасники.

Учасниками були 10 здорових жінок, які вигодовували своїх дітей виключно грудним молоком, відповідаючи таким критеріям включення: діти народилися після 38 тижнів вагітності, харчувалися виключно грудним вигодовуванням і не розвивали жодних вроджених захворювань, тоді як їх матері були здоровими і не мали анамнезу аномалії тканин молочної залози.

Це дослідження було попередньо схвалено Комітетом з етики медичного факультету Університету Каґави. Інформована згода була отримана шляхом пояснення методу навчання жінкам усно та за допомогою письмових документів, а потім шляхом отримання письмової згоди всіх жінок, які брали участь у цьому дослідженні.

Налаштування NIRS.

Зміни рівнів оксигенованого Hb (оксиHb), дезоксигенованого Hb (дезоксиHb) та загального Hb (загальногоHb) у грудній та лобовій корі вимірювали за допомогою двоканального NIRS (NIRO-200, Hamamatsu Photonics KK, Хамамацу, Японія). Для NIRO-200 в якості джерела світла використовувались три типи лазерних діодів (775, 810 та 850 нм), а зонд детектора отримував світло. Відстань між зондами передавача та детектора становила 4 см як для грудей, так і для передньої головки, і обидва зонди, що утворювали один комплект, були покриті чорними гумовими тримачами (рис. 1). Для аналізу був використаний модифікований метод закону Біра - Ламберта (MBL): зміни рівнів оксиHb, дезоксиHb та загальногоHb розраховувались за змінами часу оптичного ослаблення на приймачі світла. Інтервал вимірювання становив 1 с. Суму [оксиHb] та [дезоксиHb] розраховували як [загальнуHb].

кори

Ілюстрація наборів зондів, підключених до грудей та лобової кори в умовах B та C. У випадку стану A, зонд для каналу 1 був підключений до лівої грудей так, що детектор та передавач були розміщені на медіальній та бічній сторонах тіла відповідно.

Повнорозмірне зображення

Процедури навчання.

Вимірювання проводили в тихому приватному приміщенні. Дитину годували відповідно до її/її апетиту. Кожна мати сиділа на стільці і прикріплювала щупи. Було використано три умови вимірювання. В умовах А набори зондів були з'єднані з двосторонніми грудьми для одночасного вимірювання. У стані В один набір зондів був підключений до правої молочної залози, а інший - до правої передньої голови у матерів, які годували праву молочну залозу для одночасного вимірювання в іпсилатеральній груді та передній голові. У стані С один набір зондів був підключений до правої молочної залози, а інший - до правої передньої голови у матерів, які годували ліву молочну залозу для одночасного вимірювання контралатеральної молочної залози та лобової голови.

Зонди, покриті гумовими кріпленнями, накладали скотчем на місце безпосередньо над майданчиком і безпосередньо над правою бровою на передній голівці, так що детектор світла та передавач розміщувались на медіальній та бічній сторонах тіла. Вимірювання починали до початку годування і закінчували більше ніж через 60 с після його закінчення.

Стан спокою матері вимірювали більше ніж за 60 с до годування, під час якого дитину клали на ліжечко в одній кімнаті. Потім мати тримала і годувала дитину з грудей на тому боці, який вона вважала за краще. Матерів просили вказати, коли вони відчувають, як кидають молоко. Кожна жінка залишалася на стільці після годування, і вимірювання тривало більше 60 секунд. Такі події, як утримання дитини та початок і кінець годування, були позначені на NIRS і всі змінні були записані. Протягом експерименту підтримувалося стабільне середовище для матері та дитини.

Вимірювання, яке слідувало за іншою умовою, було проведено наступного дня, коли мати дала свою згоду. Вимірювання проводили на 10 жінках: 8 жінок у стані А (двічі для 3 жінок), 9 жінок у стані В (двічі для 3 жінок) та 8 жінок у стані С (двічі для 1 жінки).

Аналіз даних.

Дані NIRS про груди та лоб брали кожну секунду протягом періоду вимірювання, і середні показники обчислювали протягом 30 секунд, включаючи часову точку, описану нижче. Базовий рівень визначали як середнє значення протягом 30 секунд з невеликими відхиленнями перед годуванням. Час, коли різниця між базовою лінією [оксиHb] в грудях досягла максимального значення після початку вимірювання, була позначена як точка найбільшої різниці в грудях (ПДБ), а в лобовій корі - як точка найбільшої різниця в лобовій корі (PDF).

Для підтвердження фронтальної реакції голови та грудей на годування різниці між базовим та PDB та між вихідним та PDF, а також відмінності в параметрах між ipsi- та контралатеральною грудьми аналізували, використовуючи парні пари підписаних Уілкоксоном підписаних тестових позицій. Тест Крускала-Уолліса для кількісних показників та тест χ2 для якісних змінних використовувались для підтвердження відмінностей у характеристиках матерів та немовлят між трьома умовами дослідження. Усі параметри представлені як середнє значення ± SE. Статистичний аналіз проводили з використанням SPSS 16.0J (SPSS Japan, Inc.), а рівень значимості встановлювали на рівні 0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ

Характеристика учасників.

Характеристики матерів та немовлят та кількість вимірювань для кожного стану наведені в таблиці 1. Вік 10 матерів коливався від 23 до 36 років (середнє значення ± SD: 29, 9 ± 5, 5 років), а паритет був 1: 1. 2 з 2 і 3 з 2. Одна мама народила шляхом кесаревого розтину через тривалу роботу. Усі матері були правшами. На момент дослідження немовлята народились між 38 і 41 тижнем вагітності та віком від 8 до 23 тижнів. Спостережувана середня тривалість годування становила 640 ± 304 с (SD). У першому вимірі аналізували лише годування грудей, і тривалість годування становила 340 ± 22 с. Істотних відмінностей у характеристиках матері та дитини між умовами A, B та C.

Стіл в натуральну величину

Стан А (одночасне вимірювання при двосторонніх грудях).

На малюнку 2 показані типові зміни [оксиHb], [дезоксиHb] та [загальнийHb] протягом періоду від прикріплення зонда до двосторонніх грудей до закінчення годування. Після годування [оксиHb] і [загальнийHb] зменшувались як в іпсилатеральній, так і в контралатеральній грудях. Потім ці параметри неодноразово збільшувались і зменшувались і значно зменшувались після того, як мати відчула рефлекс викиду.

Зміни в часі [оксиHb], [дезоксиHb] та [загальногоHb] у відповідь на стимуляцію годування, одночасно вимірювані в ipsi- (верхній) та контралатеральній (нижній) грудях за допомогою NIRS. Товсті, тонкі та пунктирні лінії представляють [оксиHb], [дезоксиHb] та [загальнийHb]. Дані згладжувались ковзним середнім протягом 6 с. Наводяться типові значення регістру (умова А). [оксиHb] та [загальнийHb] зменшились у двосторонніх грудях після початку годування. [оксиHb] та [загальнийHb] неодноразово зростали, а потім зменшувались, а потім значно зменшувались у двосторонніх грудях після того, як мати повідомила про рефлекс виведення молока.

Повнорозмірне зображення

Вимірювання проводили 11 разів у восьми матерів. Три змінні порівнювали на іпсилатеральному та контралатеральному PDB та зазначали максимальну різницю від вихідного рівня [оксиHb]. [оксиHb] та [загальнийHb] значно зменшувались у тканинах молочної залози як в іпсилатеральному, так і в контралатеральному ПДБ (таблиця 2).

Стіл в натуральну величину

Середні зміни [оксиHb], [дезоксиHb] і [загальногоHb], розраховані на основі різниці між вихідним рівнем та рівнями PDB, становили -6, 24, -0,07 та -6, 31 мкМ · см в іпсилатеральній грудній клітці, відповідно, 0,08 і -3, 87 мкМ · см в контралатеральній груді. Параметри порівнювали між іпсилатеральною та контралатеральною грудьми, щоб визначити відмінності, пов’язані з наявністю або відсутністю смоктання, але жодних відмінностей не зафіксовано. Час годування на стороні годування, використаному при першому вимірі, становило 299 ± 29 с. Час, необхідний для досягнення найнижчого рівня [оксиHb] після годування, становив 50-149 с у іпсилатеральній та 24-149 с у контралатеральній молочній залозі. Найнижчі рівні були досягнуті раніше в іпсилатеральних грудях у чотирьох випадках та контралатеральних грудях у семи випадках. Різниця в часі у кожної матері коливалася від 0 до 38 с (середнє значення ± SD: 17 ± 14), не показуючи значної різниці між двома сторонами. [оксиHb] періодично змінювався з обох сторін з однаковою частотою (5,5 ± 1,1 рази) протягом 66 ± 8-с циклу у всіх матерів. Матері повідомили про рефлекторну екскрецію молока у 8 з 11 вимірювань. Усі повідомляли про один рефлекс і [оксиHb] досяг найнижчого рівня відразу після повідомлення за шість.

Стан B (одночасне вимірювання в іпсилатеральній груді та лобовій частині голови).

На малюнку 3 показані типові зміни [оксиHb], [дезоксиHb] та [загального гемоглобіну] протягом періоду від підключення зонда до правої передньої головки до закінчення годування з правої грудей. Незабаром після початку годування [оксиHb] та [загальнийHb] у передній голівці та [дезоксиHb] також трохи збільшились. [оксиHb] і [загальнийHb] залишалися високими протягом усього годування. [дезоксиHb] повертався до вихідного рівня під час годування. [оксиHb], [дезоксиHb] та [загальнийHb] зменшувались після початку годування груддю, але [дезоксиHb] повертався до вихідного рівня під час годування. Потім [оксиHb] та [загальнийHb] збільшувались, а потім значно зменшувались після того, як мати повідомила про відчуття вигнання. [оксиHb] та [загальнийHb] повертаються до вихідних рівнів, при повторному збільшенні та зменшенні після годування.

Зміни часу [оксиHb], [дезоксиHb] і [загальногоHb] у відповідь на стимуляцію годування, одночасно вимірювані в іпсилатеральній лобовій корі (верхня частина) та молочній залозі (нижня частина) за допомогою NIRS. Товсті, тонкі та пунктирні лінії представляють [оксиHb], [дезоксиHb] та [загальнийHb]. Дані згладжувались ковзним середнім протягом 6 с. Наводяться типові значення регістру (умова B). [оксиHb] та [загальнийHb] збільшувались у лобовій корі та зменшувались у грудях після годування. Після того, як мати повідомила, що рефлекс виведення молока, [оксиHb] та [загальнийHb] молочної залози ще більше суттєво зменшились, але змін рівня фронтальної кори не спостерігалося.

Повнорозмірне зображення

Вимірювання проводили 12 разів у 9 матерів. Тривалість початкового годування на іпсилатеральній стороні становила 354 ± 37 с. Фронтальна кора [оксиHb] періодично змінювалася 26,4 ± 3,1 рази протягом 15 ± 2-с циклу. Іпсилатеральні молочні залози [оксиHb] неодноразово збільшувались і зменшувались у 6,9 ± 1,4 рази протягом 64 ± 9 с циклу. Три змінні порівнювали у часові моменти максимальної різниці від вихідного рівня [oxyHb] (PDF та PDB у лобовій корі та молочній залозі). [оксиHb] і [загальнийHb] були значно вищими за вихідні показники у PDF в іпсилатеральній лобовій корі. На відміну від них, [оксиHb] та [загальнийHb], одночасно виміряні в іпсилатеральній молочній залозі, були значно нижчими, ніж вихідні показники в PDB (таблиця 2). Відмінності в іпсилатеральних грудях [оксиHb], [дезоксиHb] та [загальнийHb] у порівнянні з початковим рівнем не були значущими у PDF, але [оксиHb] та [загальнийHb] у фронтальній корі були значно вищими, ніж у вихідному рівні в PDB. У 9 з 12 вимірювань було зареєстровано рефлекс викиду молока, і молочна залоза [oxyHb] досягла найнижчого рівня відразу після того, як мати повідомила про рефлекс викиду молока у семи випадках.

Стан С (одночасне вимірювання в контралатеральній грудній клітці та лобовій голівці).

Зонди прикріплювали до правої передньої голови, а груди матерів годували ліву грудь. Зміни [оксиHb], [дезоксиHb] та [загальногоHb] були подібними та циклічними, як у стані В. Після годування [оксиHb] та [загальнийHb] збільшувались у голові та зменшувались у грудях, а потім збільшувались та зменшувались у кілька разів.

Вимірювання проводили дев'ять разів у восьми матерів. Тривалість годування на контралатеральній стороні становила 373 ± 50 с. Контралатеральна лобова частина голови та грудей [оксиHb] періодично змінювалася 27, 4 ± 4, 2 та 8, 7 ± 1, 9 рази. Тривалість одного циклу становила 14 ± 1 і 52 ± 6 с в контралатеральній голівці та грудях. Три показники були порівняні у форматі PDF та PNR. [оксиHb] та [загальнийHb] у контралатеральній лобовій голівці були значно вищими, ніж вихідні показники у PDF. На противагу цьому [оксиHb] та [загальнийHb], виміряні одночасно у контралатеральній груді, були значно нижчими, ніж вихідні показники у PDB (таблиця 2). Відмінності між [оксиHb], [дезоксиHb] та [загальнимHb] від вихідного рівня у контралатеральній груді не були значними у форматі PDF, але [оксиHb] та [загальнеHb] у передній голівці у PDB були значно вищими, ніж вихідні. відбулося в штаті B.

Основні вимоги та час, необхідний для досягнення PDF та PDB.

Середній час, необхідний для досягнення піком передньої головки [оксиHb], становив 76 с в умовах B і 77 с в стані C, що не свідчить про значну різницю між станами. Передня кора [оксиHb] досягла максимуму перед годуванням у двох та однієї матері за умов В та С відповідно. Грудні залози [оксиHb] досягли найнижчого рівня після початку годування у всіх матерів.

ОБГОВОРЕННЯ

Зміни оксигенації в грудях, спричинені годуванням.

Після початку годування об’єм крові зменшився як в іпсилатеральній, так і в контралатеральній грудях. Потім ці параметри неодноразово збільшувались і зменшувались і значно зменшувались після того, як мати відчула рефлекс.

Рівень OxyHb знижувався під час годування груддю на обох грудях, незалежно від того, здійснювалося годування з іпсилатеральної або контралатеральної сторони. Час, необхідний для досягнення першого найнижчого рівня, суттєво не відрізнявся між іпсилатеральною та контралатеральною сторонами. Після цього рівень оксиHb неодноразово підвищувався і знижувався. У нашому попередньому дослідженні (19) ми підтвердили, що рівні оксиHb значно знижувались за рахунок всмоктування за допомогою одноканальної NIRS. Це явище також спостерігалось у цьому дослідженні за допомогою двоканального NIRS, підтверджуючи, що воно відбулося одночасно в обох грудях, незалежно від того, чи годування відбувалося з іпсилатеральної або контралатеральної сторони. Це явище підтверджується дослідженням, яке одночасно вимірювало викид молока з кожної грудей під час подвійного відкачування (21), і передбачалося, що обидві груди виділяють молоко через систематичне вивільнення окситоцину.

Кровотеча, спричинена гемодинамічними змінами в лобовій голівці.

На закінчення слід сказати, що об’єм крові у двосторонніх грудях значно зменшився після початку грудного вигодовування, а потім збільшувався та зменшувався неодноразово, але об’єм мозкової крові в лобовій корі матері збільшувався. Гемодинамічні зміни також мали місце у лобовій корі, але реакції у грудях та лобовій корі були різними та не синхронними, що підтверджує, що фізіологічна динаміка кровообігу під час грудного вигодовування різнилася між органами.