гепатотоксичність

В
В 		В

Мій SciELO

Індивідуальні послуги

Журнал

  • SciELO Analytics
  • Google Scholar H5M5 ()

Стаття

  • Іспанська (pdf)
  • Стаття в XML
  • Посилання на статті
  • Як цитувати цю статтю
  • SciELO Analytics
  • Автоматичний переклад
  • Надішліть статтю електронною поштою

Показники

  • Цитується SciELO
  • Доступ

Пов’язані посилання

  • Процитовано Google
  • Подібне в SciELO
  • Подібне в Google

Поділіться

Інтенсивна медицина

друкована версія В ISSN 0210-5691

Мед. Інтенсив В. т. 34 В № 7 В жовтень 2010 р

КЛІНІЧНА ПРИМІТКА

Гепатотоксичність метформіну

Гепатотоксичність, пов’язана з метформіном

С. Олівера-Гонсалес а, Б. де Ескаланте-Янгела а, В. Велілья-Соріано б, Б. Аморес-Арріага а, П. Мартан-Фортеа а та М.Є. Наварро-Агілар до

служба внутрішньої медицини, лікарня ClÃnico Universitario Lozano Blesa, Сарагоса, Іспанія
b Служба інтенсивної медицини, лікарня ClÃnico Universitario Lozano Blesa, Сарагоса, Іспанія

Ключові слова: Метформін. Гепатотоксичність. Ідіосинкразія.

Метформін - це пероральний бігуанід, який широко застосовується для лікування пацієнтів з діабетом 2 типу. Це викликає неспецифічні шлунково-кишкові симптоми у 10-30% пацієнтів. Лактатний ацидоз є найсерйознішим побічним ефектом, тому його не можна вводити пацієнтам із нирковою, печінковою або серцевою недостатністю. Було задокументовано лише декілька випадків гепатотоксичності, спричинених цим препаратом. Ми повідомляємо про випадок з пацієнтом із цукровим діабетом 2 типу та недавнім вживанням метформіну, який отримав серйозну травму печінки з подальшим сприятливим розвитком.

Ключові слова: Метформін. Гепатотоксичність. Ідіосинкратичний.

Вступ

Ми представляємо клінічний випадок пацієнта з довготривалим цукровим діабетом 2 типу та нещодавнє початок лікування високими дозами метформіну, у якого розвинулось важке цитолітичне переважання гепатотоксичності через цей препарат, а також ниркова недостатність та лактатний ацидоз, що послідували еволюція сприятлива спина.

Клінічний випадок

При фізичному огляді пацієнт був нормального кольору та зневоднений. Аускультація серця була аритмічною при 50 ударах на хвилину, а аускультація легень була нормальною. Пальпація живота була болючою в правому верхньому квадранті, без оцінки маси або вісцеромегалії або ознак подразнення очеревини. Нижні кінцівки не мали набряків, ознак тромбозу глибоких вен або хронічної венозної недостатності.

Під час прийому до відділення інтенсивної терапії у пацієнтки спостерігалося максимальне підвищення рівня ГПТ у 4 506 ОД/л та GOT у 8 091 ОД/л, і в усі часи GGT та лужна фосфатаза були нормальними. Коагуляція нормалізувалась, а лікування аценокумаролом тимчасово припинили. Біопсія печінки не вважалася показаною, враховуючи хороший розвиток. Через 10 днів після його прийому показники GOT становили 40U/l, а GPT 276U/l.

На момент прийому у нашої пацієнтки була печінкова недостатність із серйозними змінами згортання крові, посиленими аценокумаролом, початкова гіперглікемія та гіпоглікемія, які згодом підтримувались із важким регулюванням лікування інсуліном. Ця печінкова недостатність, можливо, зумовлювала початок лактоацидозу та подальшу гостру ниркову недостатність 1. Хоча КТ живота спочатку вказувала на неускладнений гострий панкреатит, повторна нормальність рівня амілази та ліпази та клінічний перебіг пацієнта не підтвердили діагноз.

Клінічна картина, після виключення інших можливих етіологій, змусила нас розглянути діагноз фармакологічної гепатотоксичності, і оскільки ніяких змін у лікуванні пацієнта не проводилось, за винятком введення метформіну за 2 тижні до цього, ми вважали цей препарат причинним засіб, що підтримується нирковою недостатністю та супутнім молочнокислим ацидозом, ефект, добре відомий як можливе ускладнення лікування метформіном 1 .

Ідіосинкратичні гепатотоксичні реакції проявляються між тижнем та 3 місяцями після початку лікування залученим препаратом. У нашого пацієнта реакція була ранньою, і поліпшення функції печінки відбулося після тижневої призупинення прийому препарату з повною нормалізацією гіперамінової трансфераземії менш ніж за місяць. У всіх раніше описаних випадках гепатотоксичності метформіну пацієнти повністю одужували 5-11. У нашому випадку не було необхідності проводити біопсію печінки, оскільки еволюція здавалася досить чіткою щодо токсичної етіології стану.

Існує кілька шкал та алгоритмів для визначення ймовірності того, що хвороба печінки зумовлена ​​токсичністю наркотиків: шкала Наранхо 12, шкала Марґа та Вікторіно 13 та Рада Міжнародної організації медичних наук/Метод оцінки причинності Руселя Уклафа (CIOMS/RUCAM) 14-16. Відповідно до шкал Наранхо, Марії та Вікторіно в нашому випадку були отримані оцінки 10 балів, що свідчить про остаточну гепатотоксичність. У шкалі CIOMS/RUCAM (таблиці 1 та 2), яка на даний момент вважається найбільш надійною, і вибір для позначення цього типу таблиць отриманий 17,18, 9 балів, які дозволяють класифікувати наш клінічний випадок як дуже вірогідний або визначений для фармакологічних гепатотоксичність.

Бібліографія

2. Канабаль Дж. М., Крамер Д. Дж. Лікування сепсису у пацієнтів з печінковою недостатністю. Curr Opin Crit Care. 2008; 14: 189-97. [Посилання]

3. Сіто Р.К., Фенн Б., Рокей Д.К. Ішемічний гепатит: клінічна картина та патогенез. Am J Med. 2000; 109: 109-13. [Посилання]

4. Наварро В. Дж., Старший Ж.Р. Гепатотоксичність, пов’язана з наркотиками. New Engl J Med.2006; 354: 731-9. [Посилання]

5. Cubuken A., Yilmaz M.T., Satman I. Metformin kullanimine bagli bir akupt hepatit vakasi (гепатит, індукований метформіном). Порада Fak Mecm. 1991; 54: 447-52. [Посилання]

6. Бабіч М.М., Шиффман М.Л. Індукований метформіном гострий гепатит. Am J Med. 1998; 104: 490-2. [Посилання]

7. Наммур Ф.Є., Фаяд Н.Ф., Пейкін С.Р. Індукований метформіном холестазичний гепатит. Endocr Pract. 2003; 9: 307-9. [Посилання]

8. Desilets D.J., Shorr A.F., Moran K.A., Holtzmuller K.C. Холестазична жовтяниця, пов’язана із застосуванням метформіну. Am J Gastroenterol. 2001; 96: 2257-8. [Посилання]

9. Де ла Поза-Геммез Г., Ріверо Фернендес М., Вазькес Ромеро М., Ангуейра Лапеа Т., Арранц де ла Мата Г., Боікседа де Мікель Д. Конституційний синдром, пов’язаний з гепатотоксичністю, спричиненою метформіном. Гастроентерол Гепатол. 2008; 31: 643-5. [Посилання]

10. Кутох Е. Можлива гепатотоксичність, спричинена метформіном. Am J Geriatr Pharmacother. 2005 рік; 3: 270-3. [Посилання]

11. Дойч М., Каутурас Д., Дуракіс С.П. Гепатотоксичність метформіну. Ann Intern Med.2004; 140: W25. [Посилання]

12. Naranjo C.A., Busto U., Sellers E.M., Sandor P., Ruiz I., Roberts E.A., et al. Метод оцінки ймовірності побічних реакцій на ліки. J Clin Pharmacol Ther. 1981; 30: 239-45. [Посилання]

13. МарГа В.А., Вікторіно Р.М. Розробка та підтвердження клініки для діагностики лікарського гепатиту. Гепатологія. 1997; 26: 664-9. [Посилання]

14. Андраде Р.Дж., Роблес М., Ферндез-Кастагер Е., ЛІпез-Ортега С., ЛІпез-Вега М.Ц., Лусена М.І. Оцінка медикаментозної гепатотоксичності в клінічній практиці: завдання для гастроентерологів. Світ J Gastroenterol. 2007; 13: 329-40. [Посилання]

15. Данан Г., Бенічоу С. Оцінка причинності побічних реакцій на ліки-I. Новий метод, заснований на висновках міжнародних консенсусних зустрічей: Застосування до лікарських травм печінки. J Clin Epidemiol. 1993; 46: 1323-30. [Посилання]

16. Benichou C., Danan G., Flahault A. Оцінка причинності побічних реакцій на ліки-II. Оригінальна модель для перевірки методів оцінки причинно-наслідкового зв’язку з наркотиками: повідомлення про випадки з позитивною відмовою. J Clin Epidemiol. 1993; 46: 1331-6. [Посилання]

Адреса для листування:
[email protected]
(С. Олівера-ГонцГлез)

Отримано 7 липня 2009 р
Прийнято 20 жовтня 2009 року

В Весь вміст цього журналу, крім випадків, коли він ідентифікований, перебуває під ліцензією Creative Commons