Гера задокументована ще в мікенський період (пам’ятки лінійним шрифтом Б), її культ був поширений по всій Греції, особливо в містах Аргос, Спарта та Мікени, Олімпія, острови Самос (її батьківщина), Крит тощо., на її честь влаштовували урочистості (→ héraie) та будували храми (→ héraion). Важливу роль у культі зіграла церемонія її одруження з Діо (→ hieros gamos), яка забезпечувала родючість і урожай. Культові церемонії, напр. в Афінах під час весільного місяця (гр. gamelion) вони були імітацією тодішньої церемонії одруження (викрадення нареченої, обрядова процесія нареченої на колісниці). В «Іліаді» Гомера вона (поряд з Афінами, на відміну від Афродіти) вигідна грецькому воїну (помста Трої Париду). У образотворчому мистецтві зображують діадемою або вінком (гр. Stefané) навколо голови, зі скіпетром, а також з луком і смолоскипами. Часта тема вазових картин, напр. Гера із Зевсом та Гором (близько 570 р. До н. Е.); скульптури: знаменита (не збережена) хриселефантова статуя Гери, що сиділа на троні Поліклеєм (середина V ст. до н. е.), голова Гери з Олімпії (близько 600 р. до н. е.) та з храму в Аргу (мармур, близько 420 р. до н. е.), римська копії грецьких статуй Гери Барберіні (близько 420 р. до н. е.) та Гери Фарнес, римської статуї Гери Людовис; та рельєфи: Зевс та Гера (з гереї в Селінунті, Сицилія, приблизно 450 р. до н. е.).
Гера задокументована ще в мікенський період (пам’ятки лінійним шрифтом Б), її культ був поширений по всій Греції, особливо в містах Аргос, Спарта і Мікени, Олімпія, острови Самос (її батьківщина), Крит тощо., на її честь влаштовували урочистості (→ héraie) та будували храми (→ héraion). Важливу роль у культі зіграла церемонія її одруження з Діо (→ hieros gamos), що забезпечувала родючість і урожай. Культові церемонії, напр. в Афінах під час весільного місяця (гр. gamelion) вони були імітацією тодішньої церемонії одруження (викрадення нареченої, обрядова процесія нареченої на колісниці). В «Іліаді» Гомера вона (поряд з Афінами, на відміну від Афродіти) вигідна грецькому воїну (помста Трої Париду). У образотворчому мистецтві зображують діадемою або вінком (гр. Stefané) навколо голови, зі скіпетром, а також з луком і смолоскипами. Часта тема вазових картин, напр. Гера із Зевсом та Гором (близько 570 р. До н. Е.); скульптури: знаменита (не збережена) хриселефантова статуя Гери, що сиділа на троні Поліклеєм (середина V ст. до н. е.), голова Гери з Олімпії (близько 600 р. до н. е.) та з храму в Аргу (мармур, близько 420 р. до н. е.), римська копії грецьких статуй Гери Барберіні (близько 420 р. до н. е.) та Гери Фарнес, римської статуї Гери Людовис; та рельєфи: Зевс та Гера (з гереї в Селінунті, Сицилія, приблизно 450 р. до н. е.).