Унікальна програма BUDDY допомагає дітям увійти в повсякденне життя після виходу з Центру для дітей та сім’ї (колишній дитячий будинок). З листопада 2018 року проект також підтримується CRESCO GROUP, яка жертвує 50 євро з кожної проданої квартири в районі Слєчніце в Братиславі на підтримку дітей з дитячих будинків. Він розповідає про походження проекту Засновник BUDDY Ладислав Коссар:

допомагаємо

Як ви особисто думали про ідею заснування BUDDY? Ви пам’ятаєте ту ситуацію чи момент?

Так само, як немає випадковостей, ця ідея не народилася в моїй голові без поштовху. Я навчався за кордоном, де мав налагоджену кар’єру. Але в 2004 році я вирішив повернутися до Словаччини і відкрив бізнес. Я добре справився. Я купив те, що мені потрібно, але відчував, що можу і хочу дати ще більше. Одного разу мене в торговому центрі зупинили діти з дитячого будинку (сьогодні Центр для дітей та сімей), і я купив у них намистини за тисячу крон. Вони запросили мене між собою. В інтерв’ю з вихователями я зрозумів, що того, чого не вистачає дітям, - це змістовне дозвілля. Ми з сестрою Люсією та кількома колегами з роботи думали, що запропонувати дітям, і ми вирішили організувати літній табір у якості волонтерів. Цього разу разом з дітьми для нас був такий приємний і водночас сильний досвід, що ми хотіли продовжувати. Створено громадське об’єднання PRO VIDA та його основну програму BUDDY. В рамках нього ми підготували різні заходи для розвитку дітей своїх навичок - семінари, курси та тренінги. Але ми зрозуміли, що діти повинні мати когось зі стабільним походженням та фіксованими цінностями, щоб підтримувати їх та допомагати їм розкривати свої таланти та місце в житті. Поступово наша увага була сконцентрована на якості стосунків пар BUDDY та підтримці волонтерів.

Чому ви вважаєте, що така форма нематеріальної допомоги потрібна дітям з дитячих будинків? Більшість людей хочуть допомогти, особливо за допомогою натуральних або фінансових пожертв.

Коли я прийняв згадане перше запрошення дітей до їхнього будинку в Подунайське Біскупіце, то виявив, що вони відносно добре про них піклуються з точки зору матеріалу. Вони в безпеці, їм є де жити, є що їсти та багато одягу чи іграшок. Але їм не вистачало реального контакту із зовнішнім середовищем, де вони були б самі по собі. Я зрозумів, що їм потрібна допомога, щоб зорієнтуватися в ній, зрозуміти, як це працює, як у цьому жити і працювати. І саме тут незамінна роль безкорисливого волонтера, який хоче вирушити у цю подорож навчання разом з дитиною. Біологічні батьки дітей зазвичай не мали на це ні часу, ні можливостей. Вони були поглинені своїми часто екзистенційними проблемами. Натомість у центрах вони є частиною колективу, і вихователь не має місця, щоб приділяти зосереджену увагу кожній дитині окремо, навіть з найбільшими зусиллями. І той волонтер BUDDY може.

Програма BUDDY виправдала ваші очікування?
Що ще ви хотіли б додати до діяльності BUDDY у майбутньому? Чому?

Наша мета полягає у тому, щоб дитина без домашнього походження створила довгострокові якісні стосунки з волонтером BUDDY та підготувалась до гідного незалежного життя у зрілому віці. Тобто мати регулярний дохід, дім та позитивний соціальний фон. В даний час ми активно працюємо з 12 центрами для дітей та сімей у західній Словаччині. Наша амбіція - покращити якісно, ​​зміцнити систему підтримки волонтерів та поступово розвиватися в інших регіонах Словаччини, щоб допомогти всім дітям, які цього потребують. У той же час я отримую перші прояви зацікавленості в реалізації нашої програми за кордоном, але пріоритетом для нас поки що є словацькі діти, які ростуть у центрах, хоча в програмі ми вже маємо дітей у прийомних сім'ях, для яких BUDDY також підходить.

Ви теж BUDDY?

Так, у мене є дитина BUDDY вже два роки. Це прийшло поступово. У 2016 році програма BUDDY перейшла від етапу групових зустрічей та спільних заходів з дітьми до етапу, на якому ми зосередились на формуванні пар BUDDY. Налагодження стосунків та підтримка волонтерів стало суттю програми. Професіоналізація набору волонтерів, їх відбір та навчання спрямовані на те, щоб дозволити волонтерам якомога ефективніше допомагати дітям. Коли ця зміна програми стабілізувалась, я став BUDDY.

Чи вважаєте ви, що словацьке суспільство більш-менш відкрите до такого проекту допомоги дітям з дому? Тобто діти, які не безпосередньо з оточення?
Важко отримати нового BUDDY?
Якщо хтось хоче стати BUDDY, скільки часу у них потрібно виділити для дитини?

Необхідно виділити кілька годин на тиждень. Волонтеру потрібно зарезервувати свій вільний час для тренінгів, передбачених програмою BUDDY, зустрічей з координаторами програми та, звичайно, для зустрічей з дитиною. Перші два роки ми хочемо, щоб зустрічі проводились принаймні раз на тиждень. Волонтер домовляється з дитиною та вихователем про день і час, коли волонтер забирає його і одночасно супроводжує до центру. В рамках програми ми також створюємо простір для різноманітних групових заходів, щоб волонтери та діти могли зустрітися разом та пізнати одне одного. BUDDY - це спільнота, і ми дбаємо про те, щоб ця спільнота дітей, волонтерів, прихильників та внутрішня команда BUDDY пізнавали один одного. Якщо б мені довелося це оцінити, це в середньому 2-3 дні на місяць.

Чи існують подібні поняття за кордоном? Вас надихнув один із них?

Ми створили програму BUDDY спеціально для потреб словацьких дітей, які не ростуть у сімейному середовищі. Отже, нашою основною метою було зрозуміти їх та їх потреби. Вже у 2006 році ми знали, чого найбільше скучало дітям, тому ми вирішили знайти найкращий спосіб замінити це у словацькій системі інституційного догляду за дітьми. Тож спочатку ми навіть не дивились на те, що існувало за кордоном. Лише коли ми шукали відповідь на питання, як втрутитися та стабільність програми, ми знайшли її в принципах наставництва. Тоді ми почали розглядати, що було у світі. Ми натрапили на американську програму Big Brothers Big Sisters (BBBS) та інші методи наставництва. Вони підтвердили нам, що довготривалі стосунки дитини зі зрілим дорослим, які правильно підібрані, підтримані, і в той же час розвиток дитячих навичок - це правильний спосіб допомогти. На своєму практичному досвіді ми дійшли до подібної знахідки.