Визначення захворювання: Злоякісна пухлина нирки - це маса клітин, що походять з тканин нирки, які діляться без гальмування та мають тенденцію інфільтруватися в нирку. При запущеному стані захворювання пухлина може поширюватися на тканини та органи, що оточують нирки, і може утворювати метастази в лімфатичні вузли та віддалені органи.
Захворюваність, схильні фактори: Рак нирок - це приблизно всі злоякісні пухлини приблизно. Це становить 2%. У чоловіків приблизно в півтора рази частіше, ніж у жінок. Походження раку нирок ще не ясно, але було доведено, що воно збільшує ризик куріння, ожиріння та високого кров'яного тиску.
Симптоми: Захворювання протікає безсимптомно, тому найчастіше його випадково виявляють на УЗД органів черевної порожнини. Рідко кров’яниста сеча, пальпується пухлина, біль у попереку або животі можуть звертати увагу на ураження. При запущених формах захворювання можуть виникати скарги, пов’язані з віддаленими метастазами.
Розслідування: Найбільш доступне, безболісне дослідження пухлини стає можливим за допомогою УЗД черевної порожнини. При підозрі на УЗД процесу ниркової наповнюваності потрібна КТ черевної порожнини з контрастом. На основі огляду досвідченого рентгенолога можна виділити низку доброякісних ушкоджень від пухлин, що потребують лікування, та виявити можливі метастази. Тільки у разі потреби, у випадку пухлини з невизначеною поведінкою, може бути проведений забір товстої або тонкої тканини голки з ураження, з якого патологоанатом може з великою достовірністю встановити гістологічний діагноз.
Типи: Злоякісні новоутворення в нирках групуються за їх гістологічним виглядом та ступенем, на основі чого можна передбачити очікуваний перебіг захворювання та полегшує вибір відповідного лікування. Класифікація базується на результатах патологічної гістології та візуалізації. Пухлини - це понад 80% плоскоклітинних карцином на основі їх мікроскопічного зображення, рідше хромофобних клітин, сосочків, клітин Белліні тощо. пухлина. Розподіл розмірів залежить від розміру пухлини та того, які органи уражені хворобою. Пухлини, що залишають нирку, можуть поширюватися на навколишню жирову тканину та навколишні органи, м.д. лімфатичні вузли, наднирники. Часто пухлина розростається до головної передньої вени нирки, що в запущеному стані може вражати головний збірний посудину і, в рідкісних випадках, ліве передсердя серця. Далекі метастази пухлини найчастіше можуть виникати в легенях, мозку, кістках, печінці. Пухлина може з’являтися поодиноко або кілька разів, рідко в ниючій протилежній нирці.
Лікування: Вибір відповідного лікування вирішується кількома онкотемами, які включають відповідні дисципліни (онколог, рентгенолог, рентгенотерапевт, патолог, уролог). Першим кроком лікування є видалення пухлини нирки в кожному випадку. У разі ураження, обмеженого нирками, очікується повне одужання від процедури. При метастатичних захворюваннях первинне видалення пухлини має важливе значення за рахунок зменшення кількості пухлинної маси. Залежно від розміру пухлини та її розташування всередині нирки: при ураженнях розміром менше 7 см та ураженні країв нирки проводиться лише видалення пухлини, щадячи уражену нирку, тоді як при ураженнях розміром більше 7 см, що вражають внутрішні частини нирки або варикозного розширення вен ми часто змушені видаляти пухлину разом з нирками. Операція при пухлинах нирок може проводитися відкрито або лапароскопічно. Якщо загальний стан пацієнта не дозволяє проводити серйозні операції на черевній порожнині, за допомогою відповідного прицільного пристрою використовують клітинний руйнівний ефект радіохвиль у пухлинній тканині тощо. може бути проведена радіочастотна абляція (RFA), але її протипухлинний ефект відстає від ефективності відкритої хірургії.
У разі метастатичних, гістологічно підтверджених пухлин нирок може бути проведена біологічна цілеспрямована терапія, яка, з одного боку, пригнічує утворення кровоносних судин, що постачають тканину пухлини, а з іншого боку сприяє процесу клітинної загибелі в пухлині.
Спосіб життя: Рекомендується негайно кинути палити і регулярно пити багато рідини.
Слідувати: Необхідно регулярне спостереження за пацієнтом, який переніс операцію з приводу пухлини нирки. Рентгенологічні дослідження (УЗД, КТ) проводяться з певними інтервалами, щоб виключити місцевий рецидив пухлини та віддалене метастазування. Для перевірки детоксикації нирок проводяться лабораторні дослідження крові (креатинін, сечовина).