tbl flm 90x75 мг (бліс. Al/Al)
Зміст короткого опису характеристик (SPC)
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Клопідогрел Актавіс 75 мг
таблетки, вкриті плівковою оболонкою
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 97,86 мг клопідогрелю бісульфату, що еквівалентно 75 мг клопідогрелю.
Допоміжні речовини: кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 78,14 безводної лактози та 0,29 мг лецитину (містить соєву олію) (E322)
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблетка, вкрита плівковою оболонкою
Клопідогрел Актавіс 75 мг: це рожеві, 9 мм круглі, двоопуклі, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, із гравіруванням «I» на одній стороні.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Клопідогрель призначений для профілактики атеротромботичних подій у дорослих:
• у пацієнтів після інфаркту міокарда (інтервал часу для початку лікування становить від декількох днів до 35 днів), після раптового ішемічного інсульту (часовий інтервал для початку лікування становить від 7 днів до менше 6 місяців) або у пацієнтів з діагнозом: захворювання периферичних артерій.
у пацієнтів з гострим коронарним синдромом:
гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без Q), включаючи пацієнтів, яким ставлять стент після черезшкірного коронарного втручання, у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою
гострий інфаркт міокарда з підняттям сегмента ST у поєднанні з АСК у фармакологічних пацієнтів, придатних для тромболітичної терапії.
Більш детальна інформація наведена в розділі 5.1.
4.2 Дозування та спосіб введення
Дорослі та літні пацієнти
Клопідогрель слід приймати у вигляді одноразової добової дози 75 мг із їжею або без їжі.
У пацієнтів з гострим коронарним синдромом:
без підняття сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без Q):
Лікування клопідогрелем слід розпочинати з одноразової навантажувальної дози 300 мг, а потім клопідогрелю 75 мг один раз на день (з ацетилсаліциловою кислотою (ASA) від 75 мг до 325 мг на день). Оскільки більш високі дози АСК асоціюються з вищим ризиком кровотечі, не рекомендується, щоб доза АСК перевищувала 100 мг. Оптимальна тривалість лікування формально не визначена. Дані клінічних випробувань підтверджують використання клопідогрелю протягом 12 місяців, причому максимальна користь спостерігається через 3 місяці застосування (див. Розділ 5.1).
гострий інфаркт міокарда з підвищенням сегмента ST:
Клопідогрель слід вводити в разовій добовій дозі 75 мг з початковою навантажувальною дозою 300 мг у комбінації з АСК або без них та тромболітиками. Клопідогрел слід починати без навантажувальної дози пацієнтам старше 75 років. Комбіновану терапію слід розпочинати, як тільки з’являються симптоми, і тривати принаймні 4 тижні. Переваги комбінації клопідогрелю та АСК не вивчались у цій ситуації більше 4 тижнів (див. Розділ 5.1).
Низький метаболізм CYP2C19 пов'язаний зі зниженою реакцією на клопідогрель. Оптимальний режим дозування для низькометаболізуючих речовин не встановлений (див. Розділ 5.2).
Безпека та ефективність клопідогрелю у дітей та підлітків не встановлені.
Порушення функції нирок
Досвід лікування пацієнтів з нирковою недостатністю обмежений (див. Розділ 4.4).
Порушення функції печінки
Досвід лікування пацієнтів з помірним ураженням печінки, у яких може бути геморагічний діатез, обмежений (див. Розділ 4.4).
4.3 Протипоказання
• Підвищена чутливість до препарату, соєвої олії, арахісової олії або до будь-якої з допоміжних речовин.
• Тяжкі порушення функції печінки.
• Активні патологічні кровотечі, такі як виразкова хвороба або внутрішньочерепна кровотеча.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Кровотечі та розлади крові
Через ризик кровотечі та гематологічних побічних реакцій, якщо під час лікування з’являються клінічні ознаки, що свідчать про кровотечу, слід негайно розглянути аналіз крові та/або інші відповідні тести (див. Розділ 4.8). Як і інші антитромбоцитарні засоби, клопідогрель слід застосовувати з обережністю пацієнтам із підвищеним ризиком кровотеч при травмах, хірургічних втручаннях чи інших патологічних станах, а також пацієнтам, які отримують АСК, гепарин, інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa або нестероїдні анти- запальні препарати (НПЗЗ) Інгібітори Кокс-2. За пацієнтами слід ретельно стежити за будь-якими ознаками кровотечі, включаючи приховану кровотечу, особливо протягом перших тижнів лікування та/або після інвазивних серцевих або хірургічних процедур. Одночасне застосування клопідогрелю та пероральних антикоагулянтів не рекомендується, оскільки це може збільшити інтенсивність кровотечі (див. Розділ 4.5).
Якщо планується хірургічне втручання, а антитромбоцитарний ефект тимчасово небажаний,
Прийом клопідогрелю слід припинити за 7 днів до операції. Пацієнти повинні повідомити лікаря та
стоматолог про використання клопідогрелю до будь-якої запланованої операції або до
почне приймати нове ліки. Клопідогрель подовжує час кровотечі і його слід застосовувати з обережністю
пацієнти з ураженнями зі схильністю до кровотеч (особливо шлунково-кишкові або
Пацієнтам слід повідомити, що під час лікування клопідогрелем кровотечу можна зупинити (або
поодинці або в поєднанні з АСК) тривають довше, ніж зазвичай, і що будь-яка незвична кровотеча
(місце або тривалість) вони повинні повідомити свого лікаря.
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП)
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) повідомлялася дуже рідко після прийому клопідогрелю, іноді після короткочасного прийому. Характеризується тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією, що супроводжується неврологічними симптомами, порушенням функції нирок або лихоманкою. ТТП - це потенційно летальний стан, який вимагає негайного лікування, включаючи плазмаферез.
Недавній ішемічний інсульт
Прийом клопідогрелю протягом перших 7 днів після гострого ішемічного інсульту слід припинити
через відсутність даних не рекомендується.
Цитохром P450 2C19 (CYP 2C19)
Фармакогенетика: Згідно з літературою, пацієнти з генетично зниженою функцією CYP2C19 піддаються головному системному ефекту активного метаболіту клопідогрелю та мають знижену антитромбоцитарну реакцію і, як правило, більш схильні до серцево-судинних подій після інфаркту міокарда, ніж у пацієнтів з нормальною функцією CYP2. розділ 5.2.).
Оскільки клопідогрель метаболізується до свого активного метаболіту частково за допомогою CYP2C19, очікується, що використання препаратів, що пригнічують активність цього ферменту, призведе до зниження рівня активного метаболіту клопідогрелю. Клінічне значення цієї взаємодії незрозуміле.
З точки зору безпеки, слід уникати одночасного застосування лікарських засобів, які сильно або м'яко інгібують CYP 2C19 (перелік інгібіторів CYP 2C19, див. Розділ 4.5, також розділ 5.2).
Порушення роботи нирок
Недостатній терапевтичний досвід застосування клопідогрелю у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Тому клопідогрель слід застосовувати з обережністю цим пацієнтам (див. Розділ 4.2).
Розлади печінки
Досвід лікування пацієнтів з помірною патологією печінки, які можуть мати геморагічні розлади
діатез обмежений. Тому клопідогрель слід застосовувати з обережністю цим пацієнтам (див. Розділ 4.2).
Непереносимість галактози,Нещаснадефіцит лактази, мальабсорбція глюкози-галактози
Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
Лецитин
Якщо пацієнт має гіперчутливість до арахісу або сої, він не повинен приймати цей препарат.
Тара для таблеток містить осушувач, який не можна ковтати.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Пероральні антикоагулянти: одночасне застосування клопідогрелю та пероральних антикоагулянтів повинно бути
не рекомендується, оскільки це може збільшити інтенсивність кровотечі (див. розділ 4.4).
Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa: Клопідогрель слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно отримують інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa (див. Розділ 4.4).
Ацетилсаліцилова кислота (АСК): АСК не впливає на інгібування, опосередковане клопідогрелем
АДФ-індукована агрегація тромбоцитів, але клопідогрель посилює ефект АСК на агрегацію
тромбоцити, викликані колагеном. Проте одночасне застосування 500 мг АСК двічі на день
протягом однієї доби не суттєво продовжив час кровотечі через клопідогрель. існує
потенціал для фармакодинамічної взаємодії між клопідогрелем та ацетилсаліциловою кислотою, яка
призводить до підвищеного ризику кровотечі. Тому слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні
(див. розділ 4.4). Тим не менше, клопідогрель одночасно вводили з АСК протягом 1 року (див. Розділ 5.1).
Гепарин: у клінічному дослідженні, проведеному на здорових добровольцях, його не застосовували під час використання
клопідогрель не вимагав корекції дози гепарину, а також клопідогрель не впливав на вплив гепарину на
коагуляція. Одночасне застосування гепарину з клопідогрелем не впливає на пригнічення агрегації
кількість тромбоцитів, індукована клопідогрелем. Існує можливість фармакодинамічної взаємодії між ними
клопідогрель та гепарин, що призводить до підвищеного ризику кровотечі. Бо це з ними
слід бути обережними під час одночасного прийому (див. розділ 4.4).
Тромболітики: безпека одночасного прийому клопідогрелю та тромболітиків зі специфічністю до фібрину
з гепаринами або без них оцінювали у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Виникнення клінічно
важка кровотеча була подібною до тієї, що призначалася одночасно з АСК та тромболітиками та гепарином (див. розділ 4.8).
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ): у клінічному дослідженні, проведеному у здорових
Одночасне застосування клопідогрелю та напроксену добровольцям збільшувало окультний шлунково-кишковий тракт
кровотеча. Через відсутність досліджень, що стосуються взаємодії з іншими НПЗЗ, це не так
В даний час ясно, чи існує підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч з усіма НПЗЗ.
Тому клопідогрель слід застосовувати з обережністю у поєднанні з НПЗЗ, включаючи інгібітори Кокс-2.
Інші супутні ліки:
Оскільки клопідогрель метаболізується до свого активного метаболіту частково за допомогою CYP2C19, очікується, що застосування препаратів, які інгібують цей фермент, призведе до зниження рівня активного метаболіту клопідогрелю. Клінічне значення цієї взаємодії незрозуміле. З точки зору безпеки, слід уникати одночасного вживання лікарських засобів, які інгібують CYP 2C19 (див. Розділи 4.4 та 5.2).
Препарати, що інгібують CYP2C19, включають омепразол та екзомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, оксакарбазепін та хлорамфенікол.
Інгібітори протонної помпи (ІПП):
У перехресному клінічному дослідженні клопідогрель (300 мг як початкова доза, а потім 75 мг/день) вводили окремо та разом з омепразолом (80 мг одночасно з клопідогрелем) протягом п’яти днів. При одночасному застосуванні клопідогрелю та омепразолу вплив активного метаболіту клопігодрелу зменшився до 45% (1 день) та 40% (5 день). Одночасне застосування клопідогрелю та омепразолу знижувало середнє інгібування згортання крові (ІПК) на 5 мкМ АДФ до 39% (24 години) та 21% (5 день). В іншому дослідженні введення клопідогрелю та омепразолу з інтервалом у 12 годин не перешкоджало їх взаємодії, що, ймовірно, буде спричинене інгібуючою дією омепразолу на CYP 2C19. Очікується, що езомепразол взаємодіє з клопідогрелем.
Як у спостереженнях, так і в клінічних дослідженнях спостерігались суперечливі дані про клінічні наслідки цієї фармакокінетичної (ФК)/фармакодинамічної (ПД) взаємодії щодо серйозних серцево-судинних подій. З точки зору безпеки, слід уникати одночасного застосування омепразолу або езомепразолу (див. Розділ 4.4). Недостатньо інформації про фармакодинамічну взаємодію клопідогрелю та інших інгібіторів протонної помпи.
Немає доказів того, що інші ліки, що зменшують кількість шлункової кислоти, такі як H2-адреноблокатори (крім циметидину, який є інгібітором CYP 2C19) або антациди, втручаються в антиагрегантну активність клопідогрелю.
Інші супутні ліки
Для вивчення потенційної фармакодинамічної та фармакокінетичної взаємодії між клопідогрелем та іншими супутніми лікарськими засобами проведено кілька клінічних досліджень, в яких не спостерігалось клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії при одночасному застосуванні клопідогрелю з атенолом, ніфедипіном або комбінацією атенололу та н-атедололу. . Одночасне застосування фенобарбіталу або естрогену суттєво не впливало на фармакодинамічні властивості клопідогрелю.
Фармакокінетика дигоксину або теофіліну не змінювалася при одночасному застосуванні клопідогрелю. Антациди не впливали на всмоктування клопідогрелю.
Дані досліджень мікросом печінки людини показали, що карбоксильований метаболіт клопідогрелю може пригнічувати активність цитохрому P450 2C9, що потенційно може призвести до підвищення рівня таких препаратів, як фенітоїн та толбутамід та НПЗЗ, які метаболізуються цитохромом P450 2C9. Дані дослідження CAPRIE свідчать про те, що фенітоїн та толбутамід можна безпечно вводити з клопідогрелем.
Окрім інформації про конкретні лікарські взаємодії, не проводилось жодних досліджень взаємодії клопідогрелю з деякими препаратами, які зазвичай застосовуються у пацієнтів з атеротромботичною хворобою. У пацієнтів, які брали участь у клінічних випробуваннях з різними лікарськими препаратами одночасно з клопідогрелем, такими як діуретики, бета-адреноблокатори, АПФ, блокатори кальцієвих каналів, препарати, що знижують холестерин, коронарні вазодилататори, антидіабетики (включаючи інсулін), антиепілептики/антагоністи та антагоністи, клінічно значущих побічних взаємодій не спостерігалося.
4.6 Вагітність та лактація
Оскільки клінічних даних щодо вагітності під впливом клопідогрелю немає, переважно не застосовувати клопідогрель під час вагітності як запобіжний захід.
Дослідження на тваринах не вказують на прямі або непрямі шкідливі наслідки щодо вагітності, розвитку ембріона/плода, пологів або постнатального розвитку (див. Розділ 5.3).
Невідомо, чи виділяється клопідогрель у грудне молоко людини. Дослідження на тваринах показали виведення клопідогрелю в грудне молоко. З точки зору безпеки, лактацію не слід продовжувати під час лікування клопідогрелем.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Клопідогрель має незначний або не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
4.8 Небажані ефекти
У клінічних випробуваннях безпеку клопідогрелю вивчали понад 42 000 пацієнтів, у тому числі понад 9 000 пацієнтів, які отримували лікування протягом 1 року і більше. Клінічно значущі побічні реакції, що спостерігаються у дослідженнях CAPRIE, CURE, CLARITY та COMMIT, перелічені нижче.
У CAPRIE доза клопідогрелю 75 мг/добу добре переносилась порівняно з АСК 325 мг/добу, незалежно від віку, статі та раси. Побічні реакції не тільки були отримані в ході клінічних випробувань, але також повідомлялись спонтанно.
Реакцією, яка найчастіше повідомляється протягом першого місяця лікування у клінічних випробуваннях та отриманою в результаті постмаркетингового досвіду, є кровотеча.
У CAPRIE спостерігалась частота будь-яких кровотеч у пацієнтів, які отримували клопідогрель або АСК
9,3%. Клінічно важкі кровотечі спостерігались у 1,4% у клопідогрелі та у 1,6% пацієнтів з АСК.
У CURE частота клінічно важких кровотеч із комбінацією клопідогрель + АСК залежала від дози
АСК (200 мг: 4,9%), а також плацебо + АСК
(200 мг: 4,0%). Ризик кровотечі (небезпечний для життя, клінічний
важкий, клінічно незначущий, інший) зменшився під час спостереження: 0-1 місяць (клопідогрель: 9,6%;
плацебо: 6,6%), 1-3 місяці (клопідогрель: 4,5%; плацебо: 2,3%), 3-6 місяців (клопідогрель: 3,8%;
плацебо: 1,6%), 6-9 місяців (клопідогрель: 3,2%; плацебо: 1,5%), 9-12 місяців (клопідогрель: 1,9%;
плацебо: 1,0%). Протягом 7 днів після аортокоронарного шунтування у пацієнтів, які його зупинили
лікування клопідогрелем та АСК більш ніж за п’ять днів до операції серйозних випадків не було
кровотеча (4,4% клопідогрелю + АСК проти 5,3% плацебо + АСК). У пацієнтів, які продовжували лікування
протягом п’яти днів до аортокоронарного шунтування комбінація клопідогрель + АСК
кількість випадків серйозних кровотеч відбулося у 9,6%, а при плацебо + АСК - у 6,3%.
У CLARITY спостерігалося загальне збільшення кровотеч у групі клопідогрель + АСК (17,4%) порівняно з
плацебо + АСК (12,9%). Частота серйозних кровотеч була подібною між групами (1,3% проти
1,1% для клопідогрелю + АСК та плацебо + групи АСК). Це було послідовно протягом усього
підгрупи пацієнтів, визначені вихідними характеристиками, типом фібринолітичного або
Загальна частота нецеребральних серйозних кровотеч або мозкових кровотеч у системі COMMIT
низький і подібний в обох групах (0,6% проти 0,5% у клопідогрелю + АСК та плацебо + АСК
У таблиці нижче перелічені побічні реакції клінічних або клінічних досліджень
спонтанні повідомлення. Частота їх виникнення визначається з використанням наступних умов:
загальні (≥1/100, 14 С у людини, приблизно 50% клопідогрелю виводилось із сечею та приблизно 46% з калом протягом 120 годин після введення дози. Після одноразової пероральної дози 75 мг період напіввиведення клопідогрелю становив приблизно 6 год. Після одноразового та багаторазового прийому) період напіввиведення основного циркулюючого (неактивного) метаболіту становив 8 годин.
Клопідогрель активує кілька поліморфних ферментів CYP450. CYP2C19 бере участь у формуванні як активного метаболіту, так і проміжного метаболіту 2-оксо-клопідогрелю. Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелю та антитромбоцитарний ефект, оцінені ex vivo шляхом вимірювання агрегації тромбоцитів, відрізняються залежно від генотипу CYP2C19. Алель CYP2C19 * 1 відповідає за повністю функціональний метаболізм, тоді як алелі CYP2C19 * 2 та CYP2C19 * 3 відповідають за зниження метаболізму. Алелі CYP2C19 * 2 та CYP2C19 * 3 представляють 85% алелей, що відповідають за зниження метаболізму у білих та 99% у азіатів. Інші алелі, пов’язані зі зниженням метаболізму, включають CYP2C19 * 4, * 5, * 6, * 7 та * 8, але рідше зустрічаються у загальної популяції. Опубліковані частоти поширених фенотипів і генотипів CYP2C19 наведені в таблиці нижче.
Частота фенотипу та генотипу CYP2C19