Самоорганізоване навчальне середовище
Одинадцять років тому професор Сугата Мітра вирішив пробити діру в стіні свого кабінету в індійській нетрі, розмістити в ньому комп’ютер із підключенням до Інтернету і спостерігати за тим, що сталося. Невдовзі група місцевих дітей зібралася навколо цього дива, і без нагляду та керівництва вони почали досліджувати, для чого можна використовувати комп’ютер. Дитяча цікавість - це потужна сила. Особливо, коли освіта відповідає технологіям. Експеримент з "діркою в стіні" тим часом повторювався в кількох країнах, що розвиваються і розвинених (у світі близько 500 таких комп'ютерів). І це скрізь приносило цікаві результати.
Через місяць після встановлення «дірки в стіні» діти самі почали вивчати англійську мову, роботу на комп’ютері та математику. Мітра представляє альтернативний підхід до традиційного способу навчання. Її концепція називається SOLE (словацька - "самоорганізоване навчальне середовище") і спирається на природну цікавість бідних дітей. "Школа через гру" Коменського набуває абсолютно нового виміру завдяки комп'ютерам та Інтернету. У той же час діти хотіли не лише грати в комп’ютерні ігри. І в цій формі навчання вони також практикувались у співпраці, бо навколо "діри в стіні" вони зазвичай збирали цілу юрбу.
"Мільйонер-розпусник" на ромській мові
Спонтанне самоорганізоване навчання особливо корисно для батьків дітей, які не виконують із ними домашніх завдань, підтримують їх амбіції та не звертають на них уваги. Звичайно, це не єдине і дивовижне рішення для вирішення ситуації з дітьми в ромських поселеннях. Це лише одна з ідей щодо того, як зробити так, щоб діти з непристосованого середовища могли відкрити радість від навчання та навчання, що може змусити їх проявляти більше ініціативи щодо можливостей, які пропонує стандартна школа. Цікаво, що проект професора Мітре надихнув на успішний фільм "Мільйонер-розпусник".
Проект "Заробляючи навчанням", про який я писав тут, також пішов у подібному напрямку. Його метою було навчити маленьких школярів систематично та із захопленням читати книги. Звичайно, проблема неадаптованих громадян не має простого чи швидкого вирішення. Але, працюючи разом із кількома невеликими проектами, можна поступово рухатись до речей. Ключем до покращення становища не лише ромів, але й усіх соціально слабших груп є знання. Я навмисно пишу "знання", а не "формальну освіту". Хороша новина також полягає в тому, що держава не потребує держави для цього проекту, і вона могла б легко надихнути неурядові організації, які займаються проблемами ромів та освітою.