Salud Лікування

Оновлено: 23 червня 2020 р

В даний час лікування дистонії є симптоматичним і базується на медикаментозна або хірургічна терапія, надання переваги в більшості випадків. За останні роки були досягнуті значні успіхи в галузі нейрофізіопатологічних відкриттів, які лежать в основі захворювання і які відкривають двері для дослідження нових лікувальних препаратів, які, як очікується, надійдуть найближчим часом.

Фармакологічне лікування дистонії

Застосовується в монотерапії або в комбінованій терапії:

  • Ботулотоксин: Ботокс вводять у уражені м’язи, змушуючи їх розслабитися, і його наслідки тривають приблизно три місяці. Він дуже ефективний при вогнищевих дистоніях (60-80% адекватно реагують) і не має значних побічних ефектів.
  • Антихолінергічні засоби: найбільш широко застосовуваний триексфенідил. Вони були першими пероральними препаратами, що застосовувались при лікуванні дистонії. Вони краще переносяться у молодих пацієнтів і ефективніші при генералізованій дистонії.
  • Міорелаксанти: найбільш широко використовуються клоназепам та баклофен. Як правило, вони добре переносяться, але можуть викликати сонливість.
  • Тетрабеназин: є аміноруйнівним засобом, який працює, зменшуючи вивільнення серотоніну, норадреналіну та дофаміну на синаптичному рівні. Побічні ефекти, на які слід стежити, - це хвороба Паркінсона та депресія.
  • Леводопа: переважно ефективний при спадковій первинній дистонії, яка називається дистонією, що реагує на дофамін.

Хірургічне лікування дистонії

Він призначений для лікування важких та погано контрольованих дистоній за допомогою консервативного лікування. Він складається з глибокої стимуляції головного мозку внутрішнього глобуса паллідуса (базального ганглія, що бере участь у дистонії) через електрод.

Забезпечує значне та стійке покращення з незначними побічними ефектами у добре відібраних пацієнтів. Генетичні форми DYT1 найкраще піддаються цьому лікуванню.

Профілактика дистонії

Існує невідома профілактика дистонії. Необхідно виділити обережне використання нейролептичних або антидопамінергічних препаратів (проти нудоти, нейролептиків та протизапальних засобів), як найбільш важливого заходу для зменшення частоти вторинної дистонії.