Стаття медичного експерта

Лікування хворих на ентеропатогенний есхіоз базується на тих же принципах, що й інші гострі кишкові інфекції. Примусовій госпіталізації підлягають пацієнти з важкими, а іноді і середньотяжкими формами, що потребують інфузійної терапії. Діти з легкими формами лікуються вдома. Дітей також госпіталізують з приводу епідемій, новонароджених та пацієнтів з важкими супутніми захворюваннями або ускладненнями.

ентеропатогенного

Їжа є призначається з урахуванням віку дитини, годування захворювання, тяжкості та тривалості інфекційного процесу. Загальні принципи дієти такі ж, як і при інших гострих кишкових інфекціях. Слід лише брати до уваги, що ЕПЕ в основному вражає тонку кишку, тому розлади травлення та травлення харчових продуктів особливо серйозні. Однак навіть ентеропатогенного ешеріхіозу має бути достатньо для збільшення кількості води (після належного розвантаження) та введення нових продуктів в енергійний раціон, але оскільки відновлення функціонального стану травного тракту, запобігає руйнуванню травлення.

Патогенна терапія включає ентеропатогенний ешеріхіоз, термінову детоксикацію та гемодинамічний збір шляхом пероральної регідратації або внутрішньовенної інфузії відсутньої кількості рідкого електроліту (1,5% розчину реамберину) та інших компонентів при важкій формі захворювання.

Із засобів етіотропного лікування важких форм захворювання, особливо при ускладненнях бактеріального характеру (середній отит, пневмонія та ін.), Призначають антибіотики або хіміотерапевтичні препарати. Антибіотикотерапія у новонароджених та дітей перших місяців життя також проявляється у легкій та важкій формах через небезпеку генералізації процесу. Призначають поліміксин М, гентаміцин, карбеніцилін, цефалоспорини, а також хіміотерапевтичний препарат ніфуроксазазид (ерсефефлю).

Антибіотики не рекомендуються при легких формах ентеропатогенного ешерихіозу. У цих випадках схема лікування включає:

  • раціональне харчування;
  • пероральна регідратація (підтримуюча терапія);
  • ферментні препарати: абомін, фестал, мікразім, панкреатин (панцитрат, креон) тощо;
  • симптоматичні та бактеріальні препарати: аципол, біфістим, біфідумбактерин, лактобактерин, ентерол, споробактерин, біоспорин тощо;
  • ентеросорбенти (фільтр-ІПСШ, смекта та ін.).

Якщо дисфункція кишечника зберігається через 5-7 днів антибіотикотерапії, для відновлення нормальної флори кишечника (і після підтвердження кишкового дисбактеріозу) показано використання еубіотиків у високих дозах (біфідобактерії, лактобактерини, Аципол, Біфістим та ін.) Протягом 1 - 2 тижні, ферменти та стимулююча терапія. Хорошим ефектом є застосування пребіотичної комбінації 2-3 тижнів лактофільтра, що складається з ентеросорбентів та кетосахари, та стимулює ріст власної мікрофлори.