амбулаторній

В
В 		В

Мій SciELO

Індивідуальні послуги

Журнал

  • SciELO Analytics
  • Google Scholar H5M5 ()

Стаття

  • Іспанська (pdf)
  • Стаття в XML
  • Посилання на статті
  • Як цитувати цю статтю
  • SciELO Analytics
  • Автоматичний переклад
  • Надішліть статтю електронною поштою

Показники

  • Цитується SciELO
  • Доступ

Пов’язані посилання

  • Процитовано Google
  • Подібне в SciELO
  • Подібне в Google

Поділіться

Іспанські архіви урології (друковане видання)

друкована версія В ISSN 0004-0614

Арх.Освіт Урол.В том 58ВВ No5В В ЧервеньВ 2005

ЛІКУВАННЯ ГІДРОЦЕЛЮ В ОСНОВНІЙ АМБУЛАТОРНІЙ ХІРУРГІЇ.

Педро Навалан Вердехо, Крістібал Сарагоса Фернендес 1, Феліпе Ордоо Домунгес,
Франсіско Санчес Баллестер, Луїс де ла Торре Абріл, Хоакан Хуан Ескудеро та
Макарена Рамос де Кампос.

Служба урології. Блок CMA 1. Консорціум загальноуніверситетської лікарні. Валенсія. Іспанія.

Ключові слова: Амбулаторна велика хірургія. Гідроцеле. Місцева анестезія.

Ключові слова: Амбулаторна хірургія. Гідроцеле. Місцева анестезія.

Листування

Педро Навалон Вердехо
Пасео Аламеда 38-2
46023. Валенсія. (Іспанія)
[email protected]

Отримано роботу: 20 жовтня 2004 р

ВСТУП

Урологія - це спеціальність з великою проекцією в області ММА, оскільки з одного боку вона має велику кількість патології середньої складності, яку можна оперувати без прийому, а з іншого - це спеціальність, яка в за останні роки він став свідком поступового та вражаючого вдосконалення свого технологічного арсеналу (ендоскопія, ударні хвилі, гіпертермія та термотерапія, лазер та ін.), що призвело до еволюції до все менш інвазивних, простіших та безпечніших хірургічних процедур, а отже менша потреба в госпіталізації (4).

Хоча кількість урологічних процедур, включених до Керівництва з організації та функціонування КМА, під редакцією Міністерства охорони здоров'я та споживання (1) або Королівського коледжу хірургів, обмежена вазектомією, цистоскопією, розширенням уретри, екстракорпоральною літотрипсією, обрізанням, лікуванням уражень мошонки, орхідектомія, хірургія гідроцеле, орхідопексія та меатопластика, цей список здається мізерним порівняно з різноманітністю, описаною в літературі та на власному досвіді (5).

Дотримуючись цих вказівок та намагаючись уніфікувати критерії, "Conselleria de Sanitat" з "Валенсійський генералітат" (6) нещодавно опублікував перелік урологічних хірургічних процесів, в які можна втрутитися за допомогою CMA, що включає понад 30 різних типів втручань, як при інгіноскротальних, статевих, урогінекологічних патологіях, так і при ендоскопічних та черезшкірних процедурах (5).

Доброякісна природа цього суб'єкта саме відповідає за "мало пільгове" лікування, якому піддається його лікування в урологічній практиці, яке накопичує пацієнтів у списку очікування, визначаючи захворюваність та прогули на роботі, яких можна і потрібно уникати.

ПАЦІЄНТИ ТА МГ ‰ ВСЕ

З моменту включення нас до відділення CMA (UCMA) Консорціуму загальної лікарні університету Валенсії (січень 2000 - липень 2004) ми провели 167 амбулаторних гідроцелектомій 152 пацієнтам (15 із двостороннім захворюванням) у віці від 16 до 87 років (у середньому 52,6) . Гідроцеле було залишено в 93, право в 44 і двостороннє в 15 випадках.

Що стосується етіології, лише 46 пацієнтів виявили запальні, травматичні або хірургічні попередження, які можуть бути причиною його присутності, розподіл яких наведено в таблиці II; У той час як у 106 пацієнтів відповідального етіологічного фактора не виявлено, враховуючи в цій групі велике значення, показники ультразвукового дослідження мошонки для виключення супутньої патології яєчок, переважно пухлини.

Усім пацієнтам гідроцелектомію проводили з використанням наступної операційної послідовності:

1. - Застосування пацієнтом вдома, приблизно за годину до втручання, 50% лідокаїну та прилокаїну (крем EMLA), зазвичай розподіленого по всій поверхні відповідного півкулі та попередньо поголеної іпсилатеральної пахової області.

3. - Розріз мошонки, бажано поперечний, довжиною не більше 3 або 4 сантиметрів, намагаючись поважати судини мошонки, які, як видно, проходять поперечно через прозорість. У випадках двостороннього гідроцеле використовували поздовжній розріз на серединному рафі, що дозволяє двосторонній підхід з одного доступу.

4. - Оголення вагінального халата після розтину всіх шарів мошонки.

У всіх випадках перед хірургічною процедурою проводили антибіотикопрофілактику із застосуванням режиму одноразового прийому (цефуроксим 750 мг внутрішньовенно).

Середній час, що застосовувався при хірургічному втручанні, становив 22 хвилини в односторонніх випадках (діапазон 15 - 45) та 35 хвилин у двосторонніх випадках (діапазон 25 ? 55).

Після втручання пацієнтів перевели в URPA, що прилягає до операційної, де вони залишались у середньому 50 хвилин (діапазон 40 - 60) у супроводі члена сім'ї та контролювали медперсонал, поки пацієнт не виконав критерії виписки, які ми вказуємо у таблиці III. Усі були виписані після втручання, жоден з них не вимагав госпіталізації через негайні інтраопераційні або післяопераційні ускладнення.

Загалом 10 пацієнтів (6%) були помічені у відділенні невідкладної допомоги протягом першого післяопераційного дня, 4 через інтенсивний біль у рані, що зникав за рахунок збільшення режиму перорального знеболення, і у 2 з них було додано анксіолітичне лікування; а інші 6 прийшли через кровотечу з рани, з яких лише одна зі значною гематомою мошонки потребувала прийому та хірургічного дослідження.

Вагінальне гідроцеле клінічно проявляється у вигляді яйцеподібної або злегка дольчатої маси, яка розгинає мошонку, змушуючи зникати характерні складки, об'єм яких сильно варіює, як правило, від 100 до 300 мл, хоча може досягати обсягів, що перевищують один літр прозора і порожниста рідина. Його стінка, яка є не більше, ніж пристінковий шар серозної оболонки, стоншений розтягуванням, є напівпрозорою мембраною; хоча іноді при гідроцеле тривалого розвитку або при вторинних до патології статевих залоз воно може потовщуватися, складаючи пахівагіналіт (8, 9).

Перитонеовагінальний канал є патентним при народженні, але потім зазвичай знищується до першого року життя. Знищення може бути неповним. Якщо найбільш проксимальний сегмент, найближчий до глибокого отвору пахового каналу, залишається відкритим, виникне грижа; якщо обидва кінці, проксимальний і дистальний, облітеровані, при цьому проміжний сегмент зберігається, утворюється кіста пуповини; якщо сегмент фунікулера не стертий, розвивається фугікулярне вагінальне гідроцеле; і нарешті, коли перитонеовагінальний канал в жодній точці не закупорений, відбувається зв'язок гідроцеле, тобто прямий зв'язок між вагінальною та очеревинною порожнинами (8).

У переважній більшості випадків гідроцеле виникає з невідомих причин; Це первинне або ідіопатичне гідроцеле. У деяких випадках у меншості спостерігається ураження яєчка, придатка яєчка або канатика, що бере свій початок (старий придатковий придатк, перекрут гідатиду Морганьї та ін.).

Діагноз легко встановити при фізичному огляді: округла, правильна, чітко виражена, ніжна, безболісна маса, просвічує діафаноскопію, без найменших ознак запалення. Менше легко вказати анатомічну різновид, про яку йде мова, та з’ясувати, чи є пов’язана грижа чи ні. З іншого боку, УЗД, як дослідницький компонент, зазвичай дуже корисно для діагностики супутньої патології. Таким чином, усім нашим пацієнтам було проведено передопераційне УЗД мошонки, яке ми вважаємо надзвичайно важливим, головним чином для виключення патології пухлини яєчка як причини гідроцеле.

Ми погоджуємося з Llopis та ін. (7), що CMA є системою охорони здоров'я, в якій виграють усі учасники. Для лікарні це являє собою зменшення витрат на охорону здоров'я, яке коливається від 25 до 75% за даними різних авторів (21, 22, 23), і більша кількість ліжок, доступних для прийому пацієнтів, оскільки згідно з нашим досвідом та досвідом інші автори, середнє перебування в лікарні пацієнтів, які перебувають на гідроцелектомії з прийомом, коливається від 2 до 3 днів (11, 12).

1. Міністерство охорони здоров'я та споживання. Генеральне управління з медичного страхування та планування. Амбулаторна велика хірургія: Посібник з організації та експлуатації. Мадрид, 1993 р. [Посилання]

2. DE LATHOWER, C.; POUILLIER, J.P.: "Скільки амбулаторної хірургії у світі в 1966 ? 1977 рр. І тенденції". Амб. Сур. 8: 191, 2000. [Посилання]

3. ЖАРЕТ, П.; DE LATHOWER, C.; OGG, T.W .: "Настав час сприяти справжній хірургії". Амб. Сур. 8: 163, 2000. [Посилання]

** 4. RODRЌЌGUEZ, J.M .; RODRЌЌGUEZ, R.; БЛАНКО, Г.: "Основна амбулаторна хірургія в урології". У: Porrero JL. Амбулаторна велика хірургія 2ВЄ Видання; 311, Ед Дойма С.А .; Мадрид; 2002. [Посилання]

** 5. НАВАЛОН, П.; ЗАРАГОЗА, К.; КАНОВАС, Дж. та ін.: "Основна амбулаторна хірургія в урології. Аналіз нашого досвіду". Arch. Esp. Urol. 57: 513, 2004. [Посилання]

6. Женералітат Валенсіяна. Conselleria de Sanitat: "Посібник із дій в амбулаторній великій хірургії". Валенсія, 2002. [Посилання]

** 7. ЛЛОПІС, Б .; НАВАРРО, Дж. МОЛА, М.Дж. та ін.: "Основна амбулаторна хірургія в урології: 5-річний досвід". Actas Urol. Esp. 27: 117, 2003. [Посилання]

8. ЗОЛОТА ШТЕЙН, М.: "Хірургія чоловічого безпліддя та інших розладів мошонки". У: Walsh PC et al. Campell Urology 6ВЄ Edition; 3060, Ed Panamericana SA; Мадрид; 1994. [Посилання]

9. БЕДОС, Ф.: «Посібник з урології». 303, Ед Массон С.А .; Барселона; 1994. [Посилання]

10. ЛОПЕЗ ЛОР, Дж. Д.; PARICI, J.: "Склеротерапія гідроцеле та сперматоцеле окситетрациклінами". Actas Urol. Esp. 13: 227, 1989. [Посилання]

11. МЕРЕНЦІАНО, Ф.; RAFIE, W .; AMAT, М. та ін.: "Склеротерапія гідроцеле та кісти пуповини полідоканолом. Дослідження ефективності". Праці. Urol. Esp. 25: 704, 2001. [Посилання]

* 12. БЕЙКО, Д.Т.; КІМ, Д.; МОРАЛЕС, А.: "Аспірація та склеротерапія проти гідроцелектомії для лікування гідроцеле". Урологія. 61: 708, 2003. [Посилання]

* 13. МАРЧАЛ, С.; ЧІЧАРРО, Дж. МАРТІН, А. та ін.: "Місцева анестезія при хірургічному лікуванні гідроцеле та кісти сперми". Праці. Urol. Esp. 17: 68, 1993. [Посилання]

14. MUSA, M.T.; ФАХАЛ, Х.В.; EL ARABI, Y .: "Аспіраційна склеротерапія гідроцеле в тропіках". Б. Дж. Урол. 76: 488, 1995. [Посилання]

15. ШАХ, П.А .; ДЕВУЛКАР, В.В.; ЧАНГЛАНІ, Т.Т .: "Амбулаторна хірургія гідроцеле: огляд 50 випадків". J .R. Збірник Хірургічний. Единб. 37: 385, 1992. [Посилання]

* 16. БЛАНКО, А.; ОЛМО, І.; МЕРЧАН, Дж. А.: "Хірургічне лікування гідроцеле місцевою анестезією: 10-річний досвід". Arch. Esp. Urol. 54: 1075, 2001. [Посилання]

19. DAVIS, J.E .: "Майбутнє великої амбулаторної хірургії". Клін. Квір. Північ. 4: 921, 1987. [Посилання]

20. ЕЛІЗАНДА, А.; РЕГОЖО, О.; НАВАРРО, Дж. Та ін.: "Урологія у великій програмі амбулаторної хірургії". Actas Urol. Esp. 28, 5 Suppl: 144, 2004. [Посилання]

21. КАЛДАМОН, А.; РАБІНОВІЦ, Р .: "Амбулаторна орхіопексія". J. Urol. 143: 951, 1990. [Посилання]

22. САДЛЕР, Г.; РІЧАРДС, Х.; ВОТКІНС, Г. та ін.: "Денна дитяча хірургія: єдиний вибір". Енн Р. Колл. Хірургічний. Англ. 74: 130, 1982 р. [Посилання]

23. ВАРГАС, С .; РІУС, Г.: "Урологічна хірургія без прийому". Actas Urol. Esp. 17: 87, 1993. [Посилання]

24. САМПІЄТРО, А.; ВАКВЕРІЗО, А.; ФЕРНЕНДЕЗ, А. та ін.: "Велика амбулаторна хірургія в урології: наш досвід". Arch. Esp. Urol. 48: 343, 1995. [Посилання]

В Весь вміст цього журналу, крім випадків, коли він ідентифікований, перебуває під ліцензією Creative Commons