За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі вже існує більше одного мільярда дорослих із надмірною вагою, з яких 300 мільйонів страждають ожирінням. Багато з цих людей вважають ліпосакцію вирішенням проблеми зі своєю вагою, хоча це не метод усунення зайвих кілограмів, а метод, який дозволяє усунути локалізовані скупчення жиру, які не реагують на дієту чи фізичні вправи.

людям

Згідно з дослідженням, опублікованим нещодавно в The New England Journal of Medicine, аспірація великої кількості черевної жирової тканини призвела до зменшення маси тіла та окружності талії, але не мала значного впливу на чутливість до інсуліну в м'язі, тобто не змінює метаболічні відхилення, пов’язані з ожирінням.

Метою цієї роботи, проведеної групою лікарів та дослідників з Університету Вашингтона (США), було перевірити вплив ліпосакції черевного жиру на чутливість до інсуліну в печінці, скелетних м’язах та жировій тканині; а також його вплив на фактори ризику, що впливають на розвиток серцево-судинних захворювань.

Отримані дані показали, що ліпосакція зменшила об’єм підшкірної жирової тканини черевної порожнини більшою часткою (44%) у тих пацієнтів, які мають нормальну толерантність до глюкози порівняно з людьми з діабетом 2 типу (28%).

У дослідженні брали участь 15 жінок із ожирінням, з яких вісім мали нормальну толерантність до глюкози, а решта мали діабет 2 типу, дійшовши висновку, що ліпосакція не суттєво змінила чутливість до інсуліну в м’язах, печінці або жировій тканині, а також не мала факторів ризику розвитку ішемічна хвороба серця. Це означає, що схуднення за рахунок зменшення жирової маси, яке досягається за допомогою ліпосакційної терапії, не забезпечує додаткових переваг людям, які страждають на порушення обміну речовин, пов’язані з ожирінням.