Резюме
Вступ: Відомо, що серцево-судинний ризик артеріальної гіпертензії у чоловіків вищий, ніж у жінок. Катехоламіни, як агенти нейроендокринної системи, можуть сприяти різниці в цьому ризику.
Завдання: порівняти відходи сечового катехоламіну за 24 години у чоловіків та жінок з первинною артеріальною гіпертензією та оцінити серцево-судинний ризик з різним нейроадренергічним статусом.
Файл і методи: У поперечному дослідженні ми вивчили відмінності в відходах катехоламінів між чоловіками та жінками з артеріальною гіпертензією або без неї. Ми склали групу з 116 пацієнтів (44 чоловіки та 72 жінки) із середнім віком 53 ± 15 років (чоловіки 49 ± 16 років, жінки 55 ± 14 років). З пробандів 98 мали первинну артеріальну гіпертензію (37 чоловіків та 61 жінка), а 18 осіб (7 чоловіків та 11 жінок) не мали артеріальної гіпертензії. Далі ми розділили набір артеріальної гіпертензії на підгрупу з ускладненнями та змінами органів артеріальної гіпертензії та на підгрупу без них. Ми досліджували кореляцію окремих параметрів внутрішнього середовища із виміряними значеннями катехоламінів адреналіну, норадреналіну та дофаміну в сечі за 24 години.
Результати: Загалом ми зафіксували вищі відходи катехоламіну в сечі через 24 години у чоловіків порівняно з жінками: норадреналін 301 ± 188 проти 239 ± 117 нмоль/24 год (р
Відмінності серцево-судинного ризику між чоловіками та жінками добре відомі. Нещодавно роль катехоламінів та симпатичної нервової системи на пізніх стадіях артеріальної гіпертензії з ураженням органів (7, 8, 12), не тільки на ранніх стадіях, та пов'язаний з цим серцево-судинний ризик (5, 6, 9, 20) було обговорено. Гендер є одним з неконтрольованих факторів ризику артеріальної гіпертензії та серцево-судинного ризику, тому існує відома різниця у захворюваності між жіночою та чоловічою верствами населення (1, 10). Автори описали значно вищі концентрації катехоламіну в плазмі крові у чоловіків порівняно з жінками (4). Тому ми дослідили, чи існують суттєві відмінності у відходах катехоламінів протягом 24 годин між чоловіками та жінками. Виявлення та демонстрація цих відмінностей також може свідчити про їхню участь у різних серцево-судинних ризиках між чоловіками та жінками.
Вивчати дизайн. Це поперечне дослідження, яке включало пацієнтів з первинною артеріальною гіпертензією та пробандами без артеріальної гіпертензії. Вся група була розділена на три підгрупи: 1. пацієнти без артеріальної гіпертензії, 2. пацієнти з артеріальною гіпертензією без ускладнень та змін органів, 3. пацієнти з артеріальною гіпертензією з ускладненнями та змінами органів.
Визначення катехоламінів у сечі за 24 години. На етапі розслідування пробанди не мали гострого характеру жодного захворювання. Відходи катехоламіну в сечі/24 год визначали в умовах, необхідних для збору катехоламінів (2, 13), і лікування коригували таким чином, щоб не заважати збору та результату скринінгу катехоламінів - блокатори кальцієвих каналів та празозин відбирали з антигіпертензивних засобів (17, 23, 25).
Діагностика ускладнень. Діагностика ускладнень первинної артеріальної гіпертензії проводилась відповідно до відповідних документально підтверджених анамнестичних даних - виявлення ускладнень артеріальної гіпертензії в минулому, зафіксованих або непідтверджених, таких як. транзиторна ішемічна атака, раптовий інсульт, гіпертонічний криз, задокументована гіпертрофія м’язів лівого шлуночка, гіпертонічна ангіоретинопатія, судинний нефросклероз. Діагноз стенокардії, інфаркту міокарда або гіпертонічного кризу повинен був поставити лікар-терапевт або кардіолог. У разі раптового інсульту або транзиторної ішемічної атаки потрібно було підтвердити діагноз неврологом. Документація досліджувала відповідність критеріїв, на основі яких визначалися ці діагнози.
Патологічні зміни очного фону досліджував офтальмолог FNsP Братислава за допомогою офтальмоскопа Zeiss HO110. Висновок оцінювали за класифікацією Кіта-Вагенера-Бейкера з r. 1939 р., Яка досі найбільш часто використовується в офтальмології (14, 15), разом із класифікацією за Шейе з r. 1953, що дозволяє кількісно оцінити зміни, спричинені або артеріальною гіпертензією, або атеросклерозом.
Мікроальбумінурія, оскільки вона може бути наслідком іншого захворювання (наприклад, цукрового діабету, хвороби нирок sui generis), а не лише артеріальної гіпертензії, завжди розглядалася і з цього боку. Тому ми не розглядали виникнення мікроальбумінурії як обмежувальну ознаку для класифікації пацієнтів на окремі групи.
У роботі ми якісно оцінили гіпертрофію стінки стінки лівого шлуночка за даними ехокардіографічного дослідження. Він був класифікований за критеріями консенсусу ASE (Американське товариство ехокардіографії) та EAE (Європейська асоціація ехокардіографії) від r. 2005. Пацієнтка була обстежена на робочому місці відділення функціональної діагностики ФНПП Братислава тим самим фахівцем - кардіологом. Обстеження проводили на ультразвуковому апараті HDI 1500 ATL Phillips.
Свідчення принаймні одного з ускладнень артеріальної гіпертензії обумовлювали включення пацієнта до підгрупи артеріальної гіпертензії ускладненнями та змінами органів. Пацієнти з первинною артеріальною гіпертензією без ознак пошкодження артеріального тиску були включені до групи без ускладнень артеріальної гіпертензії.
Морфометричні та лабораторні показники. Для характеристик групи ми зробили віковий розподіл за окремими групами, а також порівняли рівень артеріального тиску. Ми також порівняли окремі групи за ІМТ та за порушенням обміну жирів, глікемії, кліренсу креатиніну та креатиніну, концентрації іонів. Критерієм виключення була гіпоглікемія та необхідна концентрація іонів крові в контрольній смузі. Для зарахування пацієнта була необхідна незалежність концентрації катехоламіну від цих факторів.
Ми досліджували вагу та зріст за каліброваною шкалою ваги та висоти, яка була відкалібрована у словацькій юридичній метрології. Ми вимірювали артеріальний тиск у пацієнта в день надходження в палату, після його задоволення та адаптації до нових умов (3 год від надходження). Ми виконували рекомендації
ESH/ESC для вимірювання артеріального тиску (19). Ми вимірювали артеріальний тиск за допомогою ртутного сфігмоманометра - ртутного манометра Тонометр 40, Chirana, Stará Turá. Сфігмоманометр також відкалібрований за допомогою Slovenská legálna metrológia.
Метою біохімічних досліджень було намагання підтвердити базальні умови (відсутність гіпоглікемії та контрольної концентрації іонів у сироватці крові), намагання додатково охарактеризувати групу та її окремі підгрупи та виявити можливі кореляційні зв'язки в групі. Серед біохімічних показників ми досліджували концентрації креатиніну, кальцію, натрію, калію, глікемії, холестеринемії, ЛПНЩ та триацилгліцеролемії. Біохімічні дослідження проводились у лабораторії Synlab, Лімбова 5, Братислава, яка сертифікована SAS. Зразки для обстеження були взяті на 2-й день госпіталізації пацієнта о 6:00 ранку. Їх аналізували на приладі Dimension RxL Max, для всіх вищезазначених біохімічних досліджень правда, що вони є спектрофотометричними дослідженнями.
Дослідження відходів катехоламінів. У всіх групах ми збирали сечу/24 год для відходів катехоламінів (адреналін, норадреналін, дофамін) і виявили суттєві відмінності. Дослідження катехоламінів проводили в лабораторії TOPMED в лікарні Міністерства оборони в Братиславі за допомогою Waters та базового рідинного хроматографа (Waters - насос 510, автовідбірник Waters 717, colona C18 MicroBondPack 250 x 4,8 мм, електрохімічний детектор Waters 464, програмне забезпечення Baseline 810, оксид захоплює алюміній до біорексу). Лабораторія акредитована SAS.
Статистичний аналіз проводили за допомогою програми "R" (безкоштовне програмне забезпечення) та програми jmp. Результати повідомляються як середнє та стандартне відхилення (якщо інше не зазначено в тексті). Змінні були логарифмічно перетворені для статистичного аналізу та наближені до нормального розподілу. Взаємозв'язки між змінними досліджувались шляхом обчислення кореляції Пірсона, проводилось зменшення Бонфероні. Багаторазовий регресійний аналіз був використаний для дослідження взаємозв'язку між змінними. Відмінності між чоловіками та жінками досліджували за допомогою непарного Т-критерію. Результати корелювали з віком та статтю.
Збіг одновимірних змінних ймовірностей окремих видів катехоламінів у згаданих трьох групах пацієнтів без роздільної здатності та з гендерною роздільною здатністю досліджували за допомогою непараметричного двовибіркового тесту Колмогорова-Смірнова, який порівнює емпіричні функції розподілу пар груп. Значення P були визначені як для двосторонніх, так і для односторонніх альтернатив.
Когорта налічувала 116 пацієнтів, з них 44 чоловіки та 72 жінки. Підгрупа пацієнтів із ускладненою артеріальною гіпертензією складалася з 74 пацієнтів (32 чоловіки та 42 жінки), підгрупа первинної артеріальної гіпертензії без ускладнень - 24 пацієнти (5 чоловіків та 19 жінок), а підгрупа без артеріальної гіпертензії - 18 пацієнтів (7 чоловіків та 11 жінок). Кількість членів файлу у звіті наведено в таблиці 1.
Кількість жінок у групі вище, а більша кількість пацієнтів - у групі з артеріальною гіпертензією з ускладненнями. У таблиці 2 - 5 наведено морфометричні та біохімічні показники. Ми оцінювали їх у всій групі, основні три підгрупи - у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з ускладненнями та змінами органів, з артеріальною гіпертензією без ускладнень та змін органів, у пацієнтів без артеріальної гіпертензії.
Найвищий середній артеріальний тиск був зафіксований у групі артеріальної гіпертензії з ускладненнями - систолічний 156 ± 24 мм рт.ст. та діастолічний 95 ± 15 мм рт.ст. Найнижчий середній артеріальний тиск був у групі без артеріальної гіпертензії - систолічний 117 ± 10 мм рт.ст., діастолічний 74 ± 7 мм рт. Частота серцевих скорочень, загальний холестерин, триацилгліцерини, глікемія, натрій, калій, кальцій не виявляли значної мінливості середніх значень між окремими основними речовинами. Найвищі середні показники ЛПНЩ (4,34 ± 0,92 ммоль/л) та ЛПВЩ (1,79 ± 0,07 ммоль/л) були зафіксовані у групі без артеріальної гіпертензії, найнижчі середні показники ЛПНЩ 2,86 ± 1,14 ммоль/л у групі артеріальної гіпертензії без ускладнень, ЛПВЩ 1,12 ± 0,29 ммоль/л у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з ускладненнями. Найвищий середній рівень креатиніну 79 ± 21 ммоль/л та найнижчий кліренс креатиніну 100 ± 35 мл/хв були виявлені у пацієнтів з ускладненнями артеріальної гіпертензії. Решта 2 підмножини мали подібні значення: 70 ± 13, відповідно. 69 ± 14 ммоль/л, 124 ± 42, відповідно 120 ± 47 мл/хв.
Порівнюючи параметри у чоловіків та жінок, не було виявлено суттєвих відмінностей у більшості середніх значень параметрів, ми виявили подібні середній ІМТ, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, загальний рівень холестерину, ЛПНЩ, кліренс креатиніну, глікемію, натрій, калій, кальцій. Середня концентрація креатиніну в сироватці крові була вищою у чоловіків - 89 ± 20 ммоль/л у порівнянні з 68 ± 15 ммоль/л у жінок, але середній кліренс креатиніну був без суттєвої різниці - 118 ± 41 ммоль/л відповідно. 101 ± 38 ммоль/л. У чоловіків ми зафіксували нижче середнє значення ЛПВЩ 1,08 ± 0,21 ммоль/л і більш високе середнє значення триацилгліцеринів 1,52 ± 0,64 ммоль/л, у жінок відповідні значення - 1,34 ± 0,39 ммоль/л та 1, 18 ± 0,58 ммоль/л.
У таблиці 5 параметри обробляються на основі аналізу Пірсона з використанням редукції Бонфероні, вони описані тут з точки зору взаємних кореляцій та їх кореляцій з катехоламінами з використанням індивідуальних коефіцієнтів кореляції. Значимість співвідношень виражається р і вказується легендою.
У нашій когорті ми зафіксували значну позитивну кореляцію відходів адреналіну з віком (с
- Попередня.