Метаболічний синдром у дітей та підводні камені його діагностики
Зі збільшенням поширеності екзогенного ожиріння в дитячому віці спостерігається також частіша зміна ліпідного та вуглеводного обміну. Ці зміни, а також ожиріння та артеріальна гіпертензія поєднуються в метаболічному синдромі. Метою дослідження була оцінка виникнення метаболічного синдрому та його окремих компонентів у групі із 77 дітей із ожирінням у віці від 10 до 16 років. Ми виявили підвищений рівень триацилгліцеринів (53,3%) та низькі фракції ЛПВЩ холестерину у пацієнтів (54,4%). Майже 8% з них страждали на порушення толерантності до глюкози. На основі критеріїв IDF ми діагностували метаболічний синдром у 32,5% пацієнтів цієї групи, тоді як критерії відсікання процентилю для артеріального тиску збільшили їх частку до 39%. У цій роботі ми вказуємо на підводні камені діагностики метаболічного синдрому щодо мінливості його основних клінічних особливостей у дитячому віці. Спираючись на наш досвід, ми вказуємо, що кожен компонент метаболічного синдрому вимагає окремої уваги та переважно нефармакологічного лікування.
Метаболічний синдром у дітей та його діагностичні проблеми
Після збільшення поширеності екзогенного ожиріння у дітей є дані про частіші зміни їх метаболізму ліпідів та глюкози. Ці метаболічні зміни разом із ожирінням та артеріальною гіпертензією є частиною метаболічного синдрому. Метою дослідження було оцінити частоту метаболічного синдрому та його клінічні особливості у 77 дітей із ожирінням у віці від 10 до 16 років. Були підвищені рівні тригліцеридів (53,3%), низький рівень холестерину ЛПВЩ (54,4%) і майже у 8% з них виявилася порушення толерантності до глюкози. На основі критеріїв IDF ми діагностували метаболічний синдром у 32,5% у досліджуваній групі, в той час як, використовуючи процентильні граничні критерії артеріального тиску, відсоток дітей з метаболічним синдромом збільшився до 39%. У цій роботі ми вказуємо на проблеми діагностики метаболічного синдрому у дітей щодо мінливості наявності його клінічних особливостей у цьому віці. Виходячи з нашого досвіду, ми припускаємо, що кожен компонент метаболічного синдрому вимагає особливого повідомлення та переважно немедикаментозного лікування.