Чи знали ви, що до 2050 року вдвічі менше людей працездатного віку матимуть доступ до людей похилого віку, ніж сьогодні? Хоча спостереження показують, що рівень народжуваності населення за кілька років стабілізується, у деяких європейських країнах може статися, що в осяжному майбутньому людей похилого віку буде більше, ніж людей, активних на ринку праці. Разом із дедалі громіздшим обслуговуванням систем догляду, хвиля заборгованості може прийти вже через десять десятків років, якщо до того часу нічого не станеться. І Європі, що кровоточить борговою кризою, не потрібно більше ніж ще одна, більш тривала і глибша боргова криза через десять років.
Цією статтею ми запускаємо нову серію статей, які менше зосереджувались на цій проблемі в розпал економічної кризи, але які можна вважати ключовою проблемою на майбутнє, демографічною ситуацією.
Народжується все менше і менше дітей, а тривалість життя зростає - старіння суспільства, яке створює серйозну проблему для систем догляду за розвиненими країнами через демографічні зрушення, питання, яке все частіше обговорюється в Європейському Союзі та в усьому світі. Старіння суспільства загрожує проблемами не лише через системи догляду, такі як пенсії та охорона здоров'я, але й у всіх сферах життя суспільства - від здатності економіки до доходів і, нарешті, але не менш важливо, які країни отримують результуючу конкурентну перевагу/недолік. Ми вже давно чуємо про загрозу старіння в Європі, але в чому проблема і коли ми її відчуємо?
Небезпечні пропорції
Хоча сьогодні чотири людини працездатного віку досягнуть старості, до 2050 року їх буде лише двоє - принаймні в середньому по ОЕСР, згідно з прогнозами ООН.
На той час відмінності між країнами стануть набагато плавнішими. Отже, хоча сьогодні між країнами існують відносно великі відмінності щодо рівня залежності, прогнозується, що ці різниці докорінно зменшаться. Наприклад, у Туреччині в даний час на одну людину похилого віку припадає близько дев'яти осіб працездатного віку, але, за прогнозами, до 2050 року в працездатному віці буде лише три людини. Цей коефіцієнт, тобто кількість людей у працездатному віці в літньому віці, можна назвати "коефіцієнтом утримання", який є зворотним показником більш відомого рівня залежності.
Однак співвідношення 3,2 в Туреччині все ще є сприятливим порівняно з тим, що очікується від європейських країн. У розвинених європейських країнах рівень утримання зараз такий же високий, як і в Туреччині до 2050 року, і очікується, що ставки різко погіршаться. Це означає, що, наприклад, в Італії, Португалії, Іспанії, а також у Німеччині до 2050 року в працездатному віці буде лише наполовину менше людей похилого віку, а в Японії співвідношення 1: 1 наближається небезпечно, тобто приблизно така ж частка суспільства населення старше 65 років, як населення працездатного віку.
Як розраховується ООН? Більшість міжнародних демографічних прогнозів базуються на даних ООН, включаючи дані ОЕСР. Поточні останні прогнози чисельності населення базуються на розрахункових даних про чисельність населення за липень 2010 року, а також використовують прогнозований вплив природних змін чисельності населення (коефіцієнт народжуваності та тенденції смертності) та міграції. Недавні оцінки також свідчать про те, що рівень народжуваності нижче рівня, необхідного для відтворення населення (це кількість дітей, народжених жінками дітородного віку 15-49 років: у середньому 2,1), і що для зменшення невизначеності прогнозу в на додаток до історичних даних даної країни, враховується також глобальний емпіричний досвід.
Той, хто живе, працює?
Працездатний вік однак населення не є рівним населенню, яке фактично працює або, принаймні, активно працює на ринку праці. Наприклад, в Угорщині приблизно 63 відсотки населення у віці 15-64 років активні, порівняно із середнім показником для ЄС, який становить 71 відсоток.
Хто активний і що означає бути неактивним? Економічно активними є ті, хто працює або активно шукає роботу. Отже, активне населення також включає безробітних, але важливо, щоб лише ті, хто насправді шукає роботу і готові працювати в будь-який час. Навпаки, до неактивних належать, наприклад, безнадійні безробітні та ті, хто не шукає роботу з якоїсь іншої причини. Однак основну групу неактивних людей складають студенти в освіті, пенсіонери, дострокові пенсіонери, пенсіонери-інваліди та ті, хто відсутній у догляді за дітьми (наприклад, хлопці, хлопці).
Якщо тепер порівняти кількість людей похилого віку не із загальним населенням працездатного віку, а лише з активним населенням, перспективи ще більш лякають.
Так, наприклад, у Німеччині, наприклад, до 2050 року людей похилого віку буде більше, ніж економічно активних людей працездатного віку. 10 активних робітників можуть мати 12 літніх людей. Отже, хоча зазначений вище загальний коефіцієнт технічного обслуговування Німеччини до 2050 р. Складе 1,6, якщо порівнювати лише з економічно активним, то до 2050 р. Цей рівень може впасти до 0,8.
Все це показує, наскільки важлива частка населення в економіці, крім демографічних, зокрема, народжуваності та тенденцій смертності.
Покоління baby-boom виходить на пенсію
В останні десятиліття соціальне старіння було невідомим як відчутна проблема в Європі, оскільки останні кілька десятиліть були дуже сприятливим періодом для демографічних тенденцій. Однак це може закінчитися за кілька років.
Саме в ці роки так зване покоління baby-boom, народжене після Другої світової війни, починає виходити на пенсію. Цей період відомий в Угорщині як діти епохи Ратко. Після серйозних жертв після Другої світової війни в більшості європейських країн відбувся сильний дитячий бум, який отримав подальший розвиток в Угорщині в рамках заходів соціальної політики того часу (податок на бездітність, заборона абортів).
В останні десятиліття, але особливо у 1980-х та 1990-х роках, це багатолюдне покоління забезпечило робочою силою та фоном для відновлення та зростання економіки. У західноєвропейських країнах соціальні системи соціального забезпечення народилися на основі робочої сили покоління baby-boom. І оскільки багато хто працював десятиліттями, системи догляду отримали міцну основу завдяки сплаченим податкам та внескам, отриманому економічному доходу.
Першим серйозним проривом у європейських процесах народонаселення стане, коли покоління baby-boom вийде на пенсію, "випавши" з ринку праці. І це буде близько 2050 року, коли наступне покоління (діти покоління baby-boom), яке все ще можна вважати густонаселеним, також вийде на пенсію.
Наслідки старіння суспільства впливають на економіку на тисячу напрямків. Перше і найосновніше, що може прийти на розум, - це підтримка систем соціального забезпечення (пенсії, охорона здоров’я), дохідної спроможності економіки, конкурентоспроможності, потенціалу зростання економіки, фінансування бюджету, функціонування фінансової системи. Здатність утримувати меншу кількість людей у працездатному віці призводить до слабших, менш сплачених податків та внесків, тоді як з іншого боку, все більше людей вимагатиме підтримки з боку систем соціального забезпечення, тобто пільг від сплачених податків та внесків. Це саме по собі, без зміни соціальної політики, призведе до збільшення дефіциту бюджету та зростання державного боргу.
І вже є прогнози щодо того, наскільки зростання заборгованості генеруватиме старіння суспільства.
Згідно з аналізом, опублікованим Інститутом досліджень економіки та економетрики (EERI) у Брюсселі в червні, припускаючи, що пенсії не падають і що старіння є тягарем для фізичних осіб, державний борг може збільшитися на 5-10 процентних пунктів до 2025 року в більшості європейських країн країнах, тобто через 13 років, лише завдяки старінню. Хоча, до речі, наступні кілька років якраз і будуть стосуватися скорочення високих накопичених боргів.
Аналіз демографічного тиску в Європейському Союзі, проведений Маргаю Пітерс та Луком Грутом, показав, що країни з і так високим державним боргом можуть бути в набагато гіршому становищі, ніж раніше, але через типово низьку народжуваність у країнах Центральної та Східної Європи, таких як Польща зокрема, прогноз більш тривожний. Тільки в Ірландії тенденції до зростання чисельності населення будуть частіше рухатись вниз, оскільки частка молоді в ірландському населенні є відносно високою.
Щоб пом'якшити прямі наслідки старіння, EERI також розглянув вплив змін політики, таких як зміни в пенсійній системі, пенсійні виплати або податкові внески з іншого боку. Або якщо певним чином відбувається збільшення частки активного населення в межах населення (як ми вже бачили вище, це може мати дуже сильний ефект), або якщо більший акцент робиться на міграції.
У наступній статті ми розглянемо ці варіанти політики.