Близько 70% серцево-судинних захворювань та смертності пояснюються 14 поведінковими, метаболічними, соціально-економічними, психосоціальними та екологічними факторами, згідно з результатами дослідження PURE у 25 країнах. The Lancet 3 вересня 2019 року

Резюме

серцево-судинних

Передумови: Загальні оцінки впливу загальних змінних факторів ризику на серцево-судинні захворювання та смертність значною мірою базуються на даних окремих досліджень із використанням різних методологій. Проспективне дослідження міської епідеміології сільських районів (PURE) долає ці обмеження, використовуючи подібні методи для проспективного вимірювання впливу змінних факторів ризику на серцево-судинні захворювання та смертність у 21 країні (на п'яти континентах), згрупованих за різними економічними рівнями.

Результати У період з 6 січня 2005 р. По 4 грудня 2016 р. Було залучено 155 722 учасників, яким проводилось вимірювання факторів ризику. 17 249 (11,1%) учасників були з PIA, 102 680 (65,9%) були з PIM та 35 793 (23,0%) були з ВВП. Приблизно 70% випадків серцево-судинних захворювань та летальних випадків у загальній досліджуваній популяції були віднесені до модифікуючих факторів ризику. Метаболічні фактори були переважаючими факторами ризику серцево-судинних захворювань (41,2% від FAP), при цьому гіпертонія була найвищою (22,3% від FAP). Як група, поведінкові фактори ризику найбільше сприяли смертності (26,3% FAP), хоча найважливішим фактором ризику була низька освіта (12,5% FAP). Забруднення навколишнього повітря було пов’язане з 13,9% FAP для серцево-судинних захворювань, хоча для цього аналізу використовувались різні статистичні методи. У ПІМ та ВВП забруднення повітря домогосподарств, погане харчування, низька освіта та низька міцність зчеплення мали сильніший вплив на серцево-судинні захворювання або смертність, ніж у ПІА.

Інтерпретація Більшість випадків серцево-судинних захворювань та летальних випадків можна віднести до невеликої кількості загальних та модифікуваних факторів ризику. Хоча деякі фактори мають значні глобальні наслідки (наприклад, гіпертонія та освіта), інші (наприклад, забруднення повітря домогосподарств та погане харчування) різняться залежно від економічного рівня країни. Політика охорони здоров’я повинна бути зосереджена на факторах ризику, які мають найбільший вплив на запобігання серцево-судинним захворюванням та смерті у всьому світі, з додатковим акцентом на фактори ризику, що мають найбільше значення в конкретних групах країн.