Зверніть увагу, що Internet Explorer версії 8.x не підтримується з 1 січня 2016 року. Для отримання додаткової інформації зверніться до цієї сторінки підтримки.

недодіагностуване

Отримати доступ Отримати доступ

Аннали педіатрії

Додати до Менділі

Резюме

Хоча нарколепсія є відносно рідкісним захворюванням, її вплив на життя дитини може бути значним.

Нарколепсія характеризується надмірною денною сонливістю (ЕДС), із «нападами сну» у невідповідний час і, як правило, супроводжується катаплексією (раптова втрата м’язового тонусу та падіння на землю, часто спричинене сміхом, із збереженням свідомості). Іншими супутніми симптомами є параліч сну (відчуття нездатності рухатись або говорити без втрати свідомості), гіпнагогічні галюцинації ("яскраві" сни, переживання важко відрізнити від реальності) або роздроблений нічний сон. Деякі діти також мають депресивні симптоми та страждають надмірною вагою.

Ця хвороба широко вивчалась, але точна причина точно не відома.

При нарколепсії спостерігається розлад мозкових структур, відповідальних за механізми неспання та сну, що включає дорзолатеральний гіпоталамус та гіпокретин. Незважаючи на те, що було постульовано генетичне походження, серед сімейних випадків поширеність низька. Взагалі кажучи, існує багатофакторна етіологія: група генів поєднується із зовнішніми факторами і в кінцевому підсумку викликає захворювання.

Для ефективного лікування нарколепсії потрібні не тільки ліки (в основному стимулятори, антидепресанти та оксибат натрію), а й внести певні корективи в повсякденне життя шляхом запланованого сну.

Лікування цього захворювання у дітей вимагає комплексного підходу до пацієнта, який включає правильний діагноз, фармакологічне та нефармакологічне лікування та корекцію навколишнього середовища.

Ці заходи можуть покращити самооцінку та здатність дитини до хорошого навчання.

Анотація

Незважаючи на те, що нарколепсія є відносно рідкісним захворюванням, його вплив на життя дитини може бути значним і неможливим.

Нарколепсія характеризується надмірною денною сонливістю (ЕДС), з короткими «атаками сну» в дуже незвичні часи і, як правило, пов’язаними з катаплексією (раптова втрата контролю м’язів у неспанні, що призводить до падіння, спричиненого сміхом). Інші симптоми, про які часто повідомляють, - це параліч сну (відчуття нездатності рухатися або говорити, навіть повністю усвідомлюючи), гіпнагогічні галюцинації (яскраві сновидіння, які важко відрізнити від реальності) або порушений нічний сон. Деякі діти також відчувають депресію або надмірну вагу - ожиріння.

Хоча нарколепсія була ретельно вивчена, точна причина невідома. Здається, це розлад мозкових шляхів, які контролюють сон і неспання, залучаючи дорсолатеральний гіпоталамус та гіпокретин. Запропоновано генетичний фактор, але нарколепсія у родичів рідкісна. Дослідники припускають, що набір генів поєднується з додатковими факторами в житті людини, що викликає нарколепсію.

Для ефективного лікування нарколепсії потрібні не тільки ліки (зазвичай стимулятори, антидепресанти та оксибат натрію), але також коригування способу життя (заплановані дрімоти).

Лікування цього стану у дітей вимагає комплексного підходу до пацієнта, який включає правильний діагноз, фармакологічне та нефармакологічне лікування та корекцію навколишнього середовища. Ці стратегії можуть покращити самооцінку дитини та здатність здобувати хорошу освіту.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску