Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Колумбійський кардіологічний журнал (RCC) є офіційним виданням Колумбійського товариства кардіології та серцево-судинної хірургії. Він відповідає за поширення оригінальних клінічних та експериментальних статей з серцево-судинних захворювань, звітів про медичну та хірургічну терапію, дитячу кардіологію, кооперативні дослідження, епідеміологію, наркологічні дослідження, діагностичні методи, звіти про клінічні випадки, листи до редактора та редакційні статті.

Індексується у:

PUBLINDEX (Colciencias) - Категорія A2, SCOPUS, SciELO Колумбія (Наукова електронна бібліотека в Інтернеті), Бузок (Латиноамериканська література в галузі охорони здоров’я

Слідкуй за нами на:

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Звіт про справу
  • Обговорення
  • Етичні обов'язки
  • Захист людей і тварин
  • Конфіденційність даних
  • Право на приватність та інформовану згоду
  • Конфлікт інтересів
  • Бібліографія

феохромоцитоми

Феохромоцитома - пухлина з низьким рівнем поширеності, яка бере свій початок у хромафінових клітинах у мозковій речовині надниркових залоз. Ці пухлини, як нормальна симпатична тканина, походять від нейроектодерми.

Класичною тріадою клінічного прояву є: гіпертонія, яка може бути стійкою, нападоподібною або коливальною, сильний пульсуючий головний біль, що супроводжується нудотою та/або блювотою, і серцебиття з тахікардією або рефлекторною брадикардією; але велика кількість симптомів може також виникати через надлишок катехоламінів у плазмі, навіть викликаючи гострий коронарний синдром.

Її діагностика проводиться через клініку (для якої необхідний високий ступінь підозри), лабораторію та візуалізацію. Вибір лікування - хірургічна резекція пухлини за допомогою лапароскопії або відкритої хірургії.

Феохромоцитома - пухлина низької поширеності, яка бере свій початок у хромафінових клітинах мозкового мозку надниркових залоз. Ці пухлини, як і нормальна симпатична тканина, походять від нейроектодерми.

Класичною тріадою клінічних висновків є: гіпертонія, яка може бути постійною, приступообразною або коливальною, сильний пульсуючий головний біль, що супроводжується нудотою та/або блювотою, та серцебиття з тахікардією або рефлекторною брадикардією. Він може також мати безліч симптомів через надлишок катехоламінів у плазмі, навіть викликаючи гострий коронарний синдром.

Діагностика проводиться за допомогою клінічних (для яких потрібен високий ступінь підозри), лабораторних та візуалізаційних даних. Лікування полягає в хірургічній резекції пухлини за допомогою лапароскопії або відкритої операції.

Клітини хромафіну відповідають за зберігання та виробництво катехоламінів 1–6. Пухлини, що беруть початок у цих клітинах, рідкісні, менше 1% у всьому світі 7–9, і за своїм місцезнаходженням вони відомі як: феохромоцитома, розташована на рівні довгастого мозку наднирників, що становить 85% випадків, а парагангліоми - ті, що знаходяться на рівні надниркових залоз, які складають решту 15% 4,5,9-11 .

Більшість феохромоцитом є доброякісними і лише 10% є злоякісними. Вони переважно розташовані в правій наднирковій залозі, саме вони мають найбільші клінічні прояви та зміни на електрокардіограмі. Важливо пам’ятати, що їх неможливо диференціювати за допомогою гістологічних або біохімічних критеріїв, а діагностується лише шляхом демонстрації пухлинної тканини в місцях, де хромафінові клітини зазвичай відсутні, наприклад, у кістках, печінці, легенях та лімфатичних вузлах 11 .

Далі наводиться звіт про випадок пацієнта, який лікувався в клініці Cardio VID з приводу гострого інфаркту міокарда без підняття сегмента ST вторинно після феохромоцитоми, і проведено огляд літератури.

Звіт про справу

56-річна жінка з артеріальною гіпертензією та дисліпідемією в анамнезі, яка зверталася до відділення невідкладної допомоги через клінічну картину протягом однієї години еволюції, що складається з гнітючого болю в грудях, пов’язаного із запамороченням, головним болем, нудотою та пітливістю. При фізичному огляді вона була блідою з періоральним ціанозом, гіпертонічною хворобою 200/90 мм рт.ст. і насичувала 80% навколишнього повітря.

Через біль у грудях була проведена електрокардіограма, в якій спостерігали брадикардію синусів, передчасні шлуночкові комплекси та депресію сегмента ST в передньобоковому аспекті та лабораторні дослідження, в яких виявили: позитивні тропоніни 10,2 (0,012-0,034), гіперглікемія та лейкоцитоз.

Його перевели в реанімаційне відділення, куди він потрапив із гострим набряком легенів; Серцевий індекс 1,9 л/хв/м 2, що вимагає підтримки норадреналіну, добутаміну, мілрінону та механічної вентиляції легенів. Там була проведена трансторакальна ехокардіографія, в якій спостерігався кінцевий систолічний стрес 112 грам/метр 2, системний серцевий викид 2,56/хвилину та лівий шлуночок з легким розширенням систоли 3,8 сантиметра, а систолічний стрес - 112 грам/метр 2, ударний об'єм 25 мілілітрів та системний серцевий викид 2,56/хвилину.

Під час перебування у відділенні інтенсивної терапії він показав лихоманку, підвищення рівня реагентів гострої фази та показники артеріального тиску зі схильністю до гіпотонії, без ознак фокусу, тому було розпочато емпіричне лікування антибіотиками з меропенемом. Для пошуку інфекційного вогнища було запропоновано провести параклініку та візуалізацію, включаючи торакоабдомінальну комп’ютерну томографію, в ході якої було виявлено консолідацію обох легеневих підстав та, що вражає, масу, розташовану на правій нирці, що поширювалася на печінку (рис. 1). У трахеальному аспіраті було виділено чутливий до метициліну золотистий стафілокок та Klebsiella pneumoniae; тому було виключено лікування антибіотиками піперациліном тазобактамом, що дозволило вирішити симптоми дихання, і через 23 дні її екстубували без ускладнень.

Дохірургічна торакоадбомнальна томографія.

Після 24-денного перебування у відділенні інтенсивної терапії його перевели в госпіталізацію, де було запропоновано дослідження інциденталоми надниркових залоз, які були позитивними: метанефрини сечі 6,451 мкг/добу (0,0-1000), адреналін та норадреналін у сечі 139,8 ug/24 години (× 8 сантиметрів, розташованих у правій наднирковій залозі (рис. 2).

Постхірургічна торакоабдомінальна томографія.

Через вісім днів після операції її доставили на коронарну ангіографію (рис. 3), в якій було виявлено: лівий головний стовбур без обструктивних уражень, передня низхідна артерія без видимих ​​обструктивних уражень, огинаюча артерія без обструктивних уражень, домінуюча права коронарні без обструктивних атероматозних уражень та D1 зі свищевим шляхом до лівого шлуночка. З цим результатом ішемічна хвороба була виключена як причина гострого інфаркту міокарда.

Коронарографія А) права коронарна артерія. Б) ліва коронарна артерія.

Подальше ехокардіографічне дослідження, проведене через рік, було нормальним, без порушень сегментарного скорочення та фракцією викиду лівого шлуночка 60%.

В даний час пацієнт не отримує антигіпертензивних препаратів, лише інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту з низькою дозою для запобігання ремоделюванню шлуночків.

Інциденталоми можна виявити в надниркових залозах, які є частиною «захворювань сучасної техніки», оскільки це пухлини, існування яких невідоме до проведення візуалізації та виявляються випадково під час її проведення. Пухлина, виявлена ​​під час пошуку метастазів або коли раніше існувала підозра на порушення функції надниркових залоз, не повинна класифікуватися як інциденталома надниркових залоз.

Інциденталоми надниркових залоз можуть бути: несекреторними, гіперсекреторними, первинними карциномами надниркових залоз або іншими наднирковими масами та метастазами. Серед гіперсекреторних пухлин - феохромоцитома 12,15, класичною тріадою якої є: артеріальна гіпертензія, яка може бути постійною, нападоподібною або коливальною, сильний пульсуючий головний біль, що супроводжується нудотою та/або блювотою та серцебиттям з тахікардією або рефлекторною брадикардією 3, п'ятнадцять. Ця тріада не зустрічається у більшості пацієнтів з феохромоцитомою, і симптоми нападоподібної хвороби можуть виникати у пацієнтів з есенціальною гіпертензією. Пароксизмальна або стійка гіпертензія є найпоширенішою ознакою феохромоцитоми, але 5-15% пацієнтів можуть бути нормотензивними. Частота нормотонії вища у пацієнтів з інциденталомами надниркових залоз або у тих, у кого шукають сімейну феохромоцитому. Головний біль може бути слабкою або важкою та різної тривалості, вона виникає у 90% пацієнтів із симптомами.

Інші симптоми, які можуть бути присутніми: генералізоване потовиділення, зміна ваги з тенденцією до втрати внаслідок гіперметаболізму, гіпотонія (переважно при пухлинах, де переважає секреція адреналіну), дрібний тремор, неболісна гематурія, синкопа, задишка, явище Рейно, розмитість зір і навіть ураження серця 1,2,4,11 .

Серцевий спектр може варіюватися від суправентрикулярної або шлуночкової аритмії до важкої кардіоміопатії або кардіогенного шоку через високий рівень сироваткових катехоламінів, що викликають звуження судин і підвищену потребу в кисні, що спричинює некроз внаслідок ішемії 1,2 .

Діагноз феохромоцитоми ставиться за допомогою клінічного, лабораторного та візуалізаційного дослідження. У лабораторії найбільш широко застосовуються катехоламіни та метанефрини в плазмі та фракціоновані метанефрини у цілодобовій сечі. Якщо ці тести позитивні, слід провести візуалізаційні дослідження, такі як контрастна комп’ютерна томографія живота, магнітно-резонансна томографія та сцинтиграфія надниркових залоз. Комп’ютерна томографія живота є найбільш вживаною, оскільки вона є найбільш економічно ефективною 1,2,8,10–13,15 .

Вибір лікування є хірургічним або лапароскопією, або відкритою хірургією. Перед операцією артеріальний тиск слід нормалізувати, оскільки частота періопераційних ускладнень пов'язана з передопераційним артеріальним тиском.

Для контролю артеріального тиску потрібні альфа- та бета-антагоністи, антагоністи альфа-1, такі як празозин або доксазозин, зазвичай використовуються, оскільки вони мають короткий час дії і не викликають тахікардії, опосередкованої блокуванням рецепторів альфа-2. Перша доза празозину може викликати раптове падіння артеріального тиску, тому його дозу слід поступово збільшувати з 0,5 до 5 мг тричі на день. Альфа-адренергічна блокада, як правило, викликає тахікардію внаслідок стимуляції бета-рецептора катехоламінами, для чого слід додати бета-блокатор 2,4,11 .

Щоб підтвердити зцілення пухлини, слід проводити біохімічні дослідження, але не відразу, оскільки катехоламіни можуть продовжувати виділятися протягом першого післяопераційного тижня. Їх слід проводити приблизно на 10 день після резекції пухлини. Якщо концентрація метанефрину залишається підвищеною, слід провести сцинтиграфію надниркових залоз. Оскільки феохромоцитоми або парагангліоми можуть повторюватися, рівень артеріального тиску та рівня метанефрину слід перевіряти щороку 4,8,9,12 .

У пацієнта був гострий інфаркт міокарда без підвищення ST з коронарною ангіографією без змін, для чого було зроблено висновок, що причиною цього була права надниркова інциденталома.

Етичні обов'язки Захист людей і тварин

Автори заявляють, що для цього дослідження не проводились експерименти на людях чи тваринах.

Конфіденційність даних

Автори заявляють, що дотримувались протоколів свого робочого центру щодо публікації даних про пацієнтів.

Право на приватність та інформовану згоду

Автори отримали інформовану згоду пацієнтів та/або суб'єктів, зазначених у статті. Цей документ знаходиться у власності відповідного автора.

Конфлікт інтересів

Автори заявляють, що у них немає конфлікту інтересів.